10.Правопис найуживаніших префіксів та суфіксів . Аналіз орфогр. Словника

Правопис приголосних у кінці префіксів.

- У префіксах РОЗ-, БЕЗ-, ЧЕРЕЗ-, ВОЗ- завжди пишеться приголосний :безтурботний, розсипаний.

- Префікс З переходить у С перед приголосними К, П, Т, Ф, Х: схопити, спитати. АЛЕ: якщо слово починається сполученням кількох приголосних, то, як правило, пишеться префікс ЗІ-: зіткнутися, зіпхнути (і спихнути), зістрибнути, зіпсовано.

- У всіх інших випадках пишеться З- : звести, зсипати, зшити, зцілити.

- У префіксах ВІД-, ПІД-, НАД-,МІЖ-, ПЕРЕД-, ОБ-, ПОНАД- дзвінкі приголосні ніколи не переходять у глухі: відповідь, підсипати, міжпланетний, надходити, обтерти, понадплановий.

-префіксів ПРЕ-, ПРИ-, ПРІ-, ПЕРЕ-.

1. Префікси ПРЕ- ти ПРИ- слід розрізняти за значенням. Префікс ПРЕ- має значення перебільшення, вищого вияву ознаки. Він характерний для якісних прикметників, прислівників: пречудовий, пресильний, премудрий, прекрасний.

2. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: слово з префіксом ПРЕ- можна замінити словосполученням зі словом ДУЖЕ: премудрий – дуже мудрий, пречудовий – дуже чудовий тощо.

3. Префікс ПРЕ- виступає в словах-старослов’янізмах преосвященство, преподобний, престол, і в словах презирство, презирливий.

4. Префікс ПРИ- має значення приближення, неповноти дії, завершення дії:

5. прибути, присісти, причинити, прихопити, пристати. Цей префікс є більш характерним для дієслів.

6. Префікс ПРИ- виступає в іменниках та прикметниках, утворених від поєднання прийменника з іменником: прибережний, пригірок, прикордонний.

7. Правопис слів іншомовного походження , які починаються на ПРЕ-, ПРИ- слід запам’ятати, оскільки тут ПРЕ-, ПРИ- не є префіксами: преамбула, престиж, президент, предикат, прелюдія, президія, превалювати, претендент, претензія, прецедент, препарат, прем’єра, приватний, примат, призер, примітивний тощо.

8. Префікс ПРІ- вживається тільки у словах прізвище, прізвисько, прірва, пріоритет.

9. Префікс ПЕРЕ- має значення „наново”, „по-іншому”, „через щось”, „через когось”, завершення дії: перепитати, перечекати, перефарбувати, перескочити, перевчити.

10. Слід розрізняти префікс ПЕРЕ- та частинку ПЕРИ-, яка не є префіксом у іншомовних словах: периферія, перископ, перипетія.

Правопис деяких іменникових суфіксів.

1. Іменникові суфікси -ИК, -НИК, -ЧИК. -ЩИК пишуться з И: вузлик, братик, шанувальник, дощик, хлопчик.

2. Суфікс -ИВ(о) пишемо в словах –збірних поняттях, які означають матеріал або продукт праці: вариво, печиво, мливо, куриво, добриво, морозиво, прядиво. АЛЕ: марево, маєво, мрево (не продукти праці й не матеріал).

3. У суфіксах -АЛЬНИК, -ИЛЬНИК, -ІЛЬНИК, -АЛЬНІСТЬ після Л перед Н завжди пишеться Ь: постачальник, вболівальник, поливальник, полільник, геніальність.

4. Суфікси -ИНН(Я), -ІНН(Я), -АНН(Я), -ЯНН(Я) пишуться з двома Н.

5. Суфікс -ИНН- вживається в іменниках середнього роду, що означають збірні поняття: картоплиння, гарбузиння, павутиння. АЛЕ: каміння, насіння, коріння.

6. Суфікс -ІНН- мають іменники середнього роду, що утворилися від дієслів, основа яких закінчувалася на -И-, -І-: ходити-ходіння, горіти-горіння, говорити-говоріння, кипіти-кипіння.

7. Суфікс -АНН-, -ЯНН- мають іменники середнього роду, утворені від дієслів з голосними основи -А- (-Я-): кохати-кохання, писати-писання, читати-читання, сприяти-сприяння, завдати-завдання.

8. Суфікс -ЕНН- мають віддієслівні іменники середнього роду, в яких наголос падає на корінь: звернення, напруження, піднесення, вдосконалення, переселення.

9. Іншомовні суфікси -ИР-,-ИСТ-, -ИЗМ- пишемо після приголосних Д,Т,З,С,Ц,Ч,Ж,Ш,Р: командир, дантист, візир, бандурист, пейзажист, тероризм, класицизм.

10. Після інших приголосних пишеться -ІР, -ІСТ, -ІЗМ: вампір, гарнір, мариніст, гуманізм, спеціаліст, але в утворених від власне українських коренів словах маємо -ИСТ, -ИЗМ: боротьбист, речовизм, побутовизм.

Правопис прикметникових та дієприкметникових суфіксів.

1. Суфікс -Н(ИЙ) пишеться в переважній кількості прикметників: якісний, дружний (колектив), принадний, західний, фабричний.

2. Суфікс -Н(ІЙ) уживається порівняно в небагатьох прикметниках: братній, всесвітній, городній, давній, житній, задній, крайній, літній, майбутній, незабутній, освітній, пізній, ранній та ін. А також тоді коли перед -Н- є шиплячий приголосний Ж або Ш: ближній, дружній (потиск руки), зовнішній, прийдешній, тутешній, художній.

3. Суфікси -АНН, (-ЯНН), -ЕНН пишуться з подвоєним Н, якщо вони наголошені й означають перебільшення ознаки: невблаганний, незрівнянний, здоровенний. Подвоєння не відбувається в суфіксах дієприкметникових (вони ненаголошені, як правило): нескінчений, невблаганний, невивчений. ДИВИСЬ детальніше лекцію № 3.

4. Не подвоюється Н у суфіксах присвійних та відносних прикметників: качиний, солов’їний, дерев’яний, глиняний, олов’яний, скляний, левиний тощо.

5. Суфікс -ИЧН(ИЙ) пишеться в прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження, де кінцевий приголосний основи – Д, Т, З, С, Ц, Ч, Ш, Ж, Р: історичний, математичний, класичний, музичний, гірчичний, ортопедичний. Після інших приголосних пишеться суфікс -ІЧН(ИЙ): механічний, академічний, анархічний, а після голосного основи – -ЇЧН(ИЙ): архаїчний, прозаїчний, героїчний.