Цп. Модуль 2.

1. Поняття та види цивільного правовідношення. Елементи цивільних правовідносин. 

(КОНСПЕКТ)

2. Держава Україна як суб’єкт цивільного права. 

Незалежна Українська держава бере участь перш за все у правовідносинах власності та інших речових правовідносинах. Держава як власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається майном, яке їй належить. Державну власність становлять: майно, що забезпечує діяльність Верховної Ради України та утворюваних нею державних органів; майно Збройних Сил, органів державної безпеки, прикордонних і внутрішніх військ; оборонні об'єкти; єдина енергетична система; системи транспорту загального користування, зв'язку та інформації, що мають загальнодержавне значення; кошти державного бюджету; Національний банк України, інші державні банки та їхні установи і створювані ними кредитні ресурси; державні резервні, страхові та інші фонди; майно вищих і середніх спеціальних закладів та інше майно. Держава може бути також суб'єктом спільної власності за участю всіх суб'єктів цивільного права.

Держава виступає суб'єктом цивільного права у питаннях визначення долі безхазяйного майна, яке потрапляє у власність держави (ст. 137 ЦК України), і невитребуваної знахідки, яка переходить у власність держави (ст. 138 ЦК України). У власність держави надходить безгосподарно утримуване майно (ст. 136 ЦК України).

Цивільні правовідносини власності за участю держави виникають при реквізиції і конфіскації майна; поверненні вилучених дорогоцінних металів і коштовних каменів у натурі чи відшкодуванні їхньої вартості особам, у яких його було вилучено за постановою відповідних органів у разі їх засудження без конфіскації майна або виправдувального вироку, або закриття кримінальної справи (ст. 143 ЦК України); стягненні в доход держави майна, отриманого особами за окремими видами недійсних угод (статті 49 і 57 ЦК України).

Держава бере участь у зобов'язальних правовідносинах. Зобов'язальні відносини виникають з державного кредиту, випуску казначейських зобов'язань тощо.

Цивільно-правові відносини виникають також у разі стягнення у доход держави з осіб, засуджених за вчинення злочинів, коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілих громадян при заподіянні шкоди їхньому здоров'ю у результаті злочинних дій. Такі правовідносини виникають також при відшкодуванні організаціями та громадянами збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону природи.

Чинне законодавство передбачає ряд підстав, за якими державі переходять певні правомочності в галузі права інтелектуальної власності.

Держава може виступати суб'єктом цивільного права зі спадкових правовідносин (перехід до держави майна за відсутності спадкоємців за законом або за заповітом чи при відмові від спадщини тощо).

3. Поняття та види об’єктів цивільних прав. 

Об'єктом цивільних прав (цивільних правовідносин) є все те, на що спрямоване суб'єктивне право і суб'єктивний обов'язок учасників цивільних правовідносин, тобто все те, з приводу чого виникає, змінюється чи припиняється цивільне правовідношення.

У цивільному законодавстві відсутнє визначення поняття об'єктів цивільного права. Натомість у ст. 177 ЦК визначається орієнтовний перелік об'єктів, які можуть бути поділені за певними об'єднуючими рисами на окремі відносно самостійні групи (види):

1) речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права; 2) результати робіт і послуги; 3) результати інтелектуальної, творчої діяльності; 4) інформація; 5) інші матеріальні і нематеріальні блага. Такий поділ об'єктів цивільних прав має практичне значення, яке полягає в тому, що з огляду на їх особливості законодавець встановлює для них відповідний правовий режим, ступінь та умови їх оборотоздатності, способи захисту порушених суб'єктивних прав на ці об'єкти тощо.

У зазначеній статті не розкривається конкретний зміст перерахованих видів майна. Це зроблено в наступних главах: 13 - "Речі. Майно", 14 - "Цінні папери", 15 - "Нематеріальні блага.

У принципі об'єктом цивільних прав може бути і бездіяльність, а вірніше - утримання від вчинення певних дій, що притаманні, зокрема, абсолютним цивільним правовідносинам власності. Цей висновок випливає також з окремих норм ЦК. Наприклад, відповідно до ст. 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому боржник зобов'язаний вчинити на користь боржника не лише певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а й утриматися від певної дії.

Об'єкти цивільних прав можуть перебувати як у стані статики, наприклад право власності на ту чи іншу річ, так і в стані динаміки, наприклад у разі переходу речі від одних осіб до інших за договорами, в порядку спадкування тощо. Таким чином оборотоздатність об'єктів цивільних прав реалізується у процесі їх динаміки. Однак не усі об'єкти цивільних прав можуть відчужуватися. Невідчужуваними є окремі особисті немайнові блага, наприклад здоров'я, життя, честь, гідність, ділова репутація, право авторства на літературні, художні та інші твори.

В юридичній доктрині давно утвердилася позиція про різноманітність форм цивільного обігу (обороту) об'єктів цивільних прав, переходу їх від одних осіб до інших. Особливо поширеними підставами такого обігу цивільних благ є сингулярне (часткове) та універсальне правонаступництво, Так, при сингулярному право наступництві, яке виникає, як правило, на підставі укладених договорів, від однієї особи (правоволодільця) переходять до іншої особи (правонаступника) лише певні конкретні права та обов'язки. Універсальне правонаступництво, яке виникає у разі успадкування або реорганізації юридичної особи, забезпечує перехід усієї сукупності прав та обов'язків правоволодільця до правонаступника.

Залежно від значимості для суспільства тих чи інших об'єктів цивільних прав кожна держава встановлює для них неоднаковий правовий режим.

У ЦК проголошується презумпція вільної оборотоздатності (вільного відчуження або переходу в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином) об'єктів цивільних прав, за винятком тих випадків, коли вони вилучені з цивільного обороту або є невіддільними від фізичної чи юридичної особи.

Законодавець встановлює в ч. 2 ст. 178 ЦК правові гарантії недопущення довільного обмеження оборотоздатності об'єктів цивільних прав. По-перше, об'єкти, вилучені з цивільного обороту, мають бути прямо встановлені у законі. По-друге, законом також встановлюються види об'єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об'єкти обмежено оборотоздатні).

У наведеній статті фактично закріплений давно сформульований у цивільному праві поділ об'єктів цивільних прав за ступенем їх оборотоздатності (обігу) на три види:

1) об'єкти, які вільно обертаються;

2) об'єкти, які обмежені в обороті;

3) об'єкти, які вилучені з обороту.

До об'єктів, які обмежені в обороті, зокрема, належать ті з них, для правочинів з якими необхідне одержання спеціального дозволу (ліцензії), наприклад для торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, для правочинів з банківськими металами і валютними цінностями, зі спортивною та мисливською зброєю.

Законодавством визначаються об'єкти, вилучені з цивільного обороту. Так, відповідно до ст. 9 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", ядерні матеріали та об'єкти ядерної енергетики перебувають лише у державній власності і є вилученими з цивільного обороту. Вилучені з вільного цивільного обороту об'єкти культурно-історичної спадщини, природно-заповідного фонду, визначені законами України "Про охорону культурної спадщини", "Про охорону навколишнього природного середовища".

Є підстави вважати вилученими з цивільного обороту об'єкти права виключної власності Українського народу як земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони (ст. 13 Конституції України). Дія наведеної норми поширюється на перераховані об'єкти в цілому, а не на їх складові частини, оскільки, наприклад, окремі земельні ділянки у певних розмірах можуть бути у власності громадян та юридичних осіб.