47. Охарактеризуйте особливості особистості розумово-відсталого дошкільника. Що вивчає олігофренопедагогіка?

Розумово відстала дитина ? це та дитина, яка має стійке порушення психічного розвитку, пов?язане з недостатністю пізнавальної діяльності. Розумова відсталість обумовлена органічним ураженням головного мозку.

При порушеннях розумового розвитку у дітей спостерігається слабка допитливість та уповільнена научуваність ? здатність опановувати суспільним досвідом у вигляді знань, умінь і навичок. У таких дітей порушені всі пізнавальні процеси (сприймання, пам?ять, уява, мислення, мовлення, увага), які протікають та формуються уповільнено, у більш пізні терміни та мають певні особливості. Спостерігаються порушення і в розвитку емоційно-вольової сфери, діяльності, особистості, які вважаються вторинними, похідними, залежними від недоліків пізнавальної сфери.

Особливості психічного розвитку розумово відсталої дитини від народження до 7 років яскраво простежуються на основі порівняння його найважливіших психічних новоутворень з? нормальним розвитком у цей період.

Олігофренопедагогіка - галузь дефектології, що вивчає проблеми виховання і навчання розумово відсталих людей і питання їх соціальної реабілітації.

Об'єктами олигофренопедагогики є виховання, навчання і соціальна адаптація дітей та підлітків з вадами інтелекту.

Олігофренопедагогіка є педагогічною наукою. Предметом олигофренопедагогики є теорія і практика навчання, виховання, соціальна адаптація та реабілітація, інтеграція в соціум школярів з порушеннями інтелекту.

Завдання олигофренопедагогики:

-розкриття значення виховання в коррекционном розвитку розумово відсталої дитини;

-вивчення закономірностей психічного розвитку розумово відсталих;

-розробка змісту методів, прийомів, засобів навчання і виховання людей, які страждають порушеннями інтелекту та організація їх життя в спеціальних установах.

48. Охарактеризуйте різні ступені розумової відсталості.

Сьогодні по глибині психічного недорозвинення виділяють чотири ступені розумової відсталості: легку ступінь (дебільність), помірну ступінь ( імбецильність), важку ступінь (важка розумова субнормальность) і глибокий ступінь (ідіотія). Варто відзначити, що між цими ступенями немає чітких меж, тому існують проміжні стани.

-Дебільність - найбільш легка ступінь слабоумства. Такі люди вчаться в спеціалізованих допоміжних школах, інших навчальних закладах і здатні вести цілком нормальну самостійне життя. Вони відрізняються переважанням конкретно-описового типу мислення, але при цьому здатність до абстрагування практично відсутня. Деякі люди з даною ступенем олігофренії є частково обдарованими особистостями, наприклад, здатні виробляти в розумі складні арифметичні обчислення, володіють унікальною зорової або механічною пам'яттю. Ці люди поділяються на еретичних (збудливих), злобно-впертих, загальмованих, апатичних і мстивих;

-Імбецильність - олігофренія середньої тяжкості. Людина розуміє мову оточуючих, може самостійно вимовляти короткі фрази й окремі слова. Також не виключена можливість засвоєння базових трудових і побутових навичок, здійснення простих рахункових операцій. Імбецили здатні відчувати природні людські емоції, вони прив'язані до близьких людей, адекватно реагують на осуд і похвалу. Але мислення таких людей примітивно, вони інертні, легко сугестивності, позбавлені ініціативи, при зміні обстановки губляться, потребують постійного догляду та спостереженні;

-Ідіотія - це найглибша ступінь олігофренії, яка характеризується практично повною відсутністю мислення й мови. Люди з даними відхиленням нездатні осмислено діяти, при цьому їх емоційне життя обмежується примітивними реакціями на приємні і неприємні подразники. Вони вимовляють слова і звуки уривками без будь-якої логічного зв'язку, не сприймають своїх родичів, часто не розуміють мови оточуючих і не володіють базовими навичками самообслуговування. Навіть їсти самостійно такі люди не можуть, тому особливо потребують постійного догляду і супроводі.