7. Які труднощі навчання відмічаються в учнів з порушеним розвитком і чим вони зумовлені?

У цих дітей є соціальна дезадаптованість: низький рівень психічних процесів (уваги, сприймання, мислення, пам'яті); несформованість мотиваційної та емоційно-вольової сфер; знижена довільність психічних процесів, діяльності та поведінки; труднощі оволодіння мовою; відхилення у сприйманні, осмисленні та використанні інформації з навколишнього середовища,тобто убачивши здорових дй вони не можуть сприймати все так як і вони. Вони відчувать себе дискомфортно. Включення неповноспроможних дітей у групи здорових однолітків потребує ранньої діагностики, спеціального навчання, максимальної корекційної психолого-педагогічної підтримки, допомоги батьків, а також відповідного обладнання, спеціальних засобів реабілітації. Включення дітей у звичайні групи сприяє їхній соціалізації, оволодінню необхідними для життя в суспільстві вміннями. Здорові діти також здобувають новий досвід: вчаться розуміти і сприймати інших людей, співчувати дітям, які мають проблеми, допомагати їм долати труднощі.

16. Зміст і основні напрями корекційно-педагогічної діяльності.

По перше, в рамках концепції спеціального навчання і

виховання дітей з особливостями психофізичного розвитку

корекційно-педагогічна робота займає центральне положення

в єдиному педагогічному процесі.

По-друге, корекційна діяльність являється складовою

частиною загальної освіти, в той же час має свій специфічний

напрямок при здійсненні навчально-виховного процесу.

По-третє, за об'ємом і значенням корекційно-

педагогічного процесу в системі спеціальної освіти йому

відводиться значне місце.

Основні напрямки корекційно-педагогічного процесу:

– корекційний вплив на дитину факторами середовища

(«терапія середовищем»);

– корекційний напрямок навчального процесу;

– спеціальний підбір культурно-масових засобів;

– психогігієна сімейного виховання;

– корекція окремих сторін психічної діяльності;

– розвиток процесів мислення;

– розвиток різних видів мислення;

– корекція порушень емоційно-вольової сфери;

– розвиток мовлення;

– розвиток уявлень про навколишній світ;

– збагачення словникового запасу;

– корекція індивідуальних прогалин в знаннях;

– відновлення позитивних якостей, які одержали

незначну девіацію;

– накопичення навичок моральної поведінки

17. Назвіть провідні компоненти процесу корекційно-педагогічної діяльності.

Корекційно-педагогічний процес в спеціальній освіті являє собою цілісну систему, що включає ряд взаємопов'язаних і взаємообумовлених компонентів. Їх зміст, з одного боку, визначається загальними цілями і завданнями гармонійного розвитку особистості кожної дитини і навчального колективу в цілому, а з іншого боку, кожен структурний ланка вирішує специфічні цілі і завдання. Структурні компоненти та зміст корекційно-педагогічного процесу кожного конкретного освітнього закладу визначаються нормативними документами та відображаються у внутрішніх документах - у «Програмі розвитку» та в «Освітньої програми».

«Програма розвитку установи» відображає концепцію його розвитку та сплановану систему управлінських дій по досягненню бажаної моделі. «Освітня програма» розробляється кожним навчальним закладом і будується на основі комплексу програмних і внутрішніх документів, що регламентують роботу педагогів. У цих документах має бути визначена розвиваюче середовище, сформульовані завдання виховно-освітньої роботи, підвищення кваліфікації фахівців та вихователів.