7. Охарактеризуйте сугубо спеціальні педагогічні поняття.

Кожна наука оперує набором своїх термінів і характерних понять. У педагогіці ними є найперше: "освіта", "навчання", "виховання", "розвиток", "едукація", "навчальний процес", "національне виховання", "громадянське виховання", "метод навчання", "метод виховання", "соціальне замовлення" та ін. Зупинимось тут лише на тих поняттях, що мають для нас принципове значення.

Термін "освіта" вживається у різних значеннях, зокрема у широкому ("система освіти"), а також у вузькому ("він одержав добру освіту"). У цьому курсі він застосований для позначення широкого поняття, тобто системи, що включає підсистеми: навчальні заклади, управління, зміст навчання, процес навчання, педагогічні кадри, засоби навчання, фінансування тощо.

Навчання — це процес засвоєння учнями інформації у вигляді знань, умінь та навичок — за допомогою вчителя як організатора цього процесу. Сутність його полягає у набутті учнями суспільного інформативного досвіду.

Виховання — це процес формування досвіду (моделі) поведінки людини у духовній та соціальній сферах, а також у Ті стосунках з природою. Вихованість передбачає наявність у людини механізму орієнтації й саморегуляції, в основу якого покладено прийняті нею цінності, ставлення до всього, з чим вона стикається.

Розвиток — це вдосконалення духовних, психічних, соціальних і фізичних функцій та можливостей людини. Він не тотожний ні навчанню, ні вихованню, бо має цілком іншу природу: якщо навчання передбачає засвоєння інформації, а виховання виражає ставлення людини до зовнішнього середовища, то розвиток забезпечує певну "перебудову", певне "покращення", "розширення" функцій, якостей і можливостей людини. Специфіка розвитку полягає також у тому, що результат цього процесу (розвинутість) виявляє себе в будь-якій сфері життя і в будь-якому інформативному контексті.

Едукація — це термін, яким позначаємо процесуальний компонент освіти у його триєдності — навчання, розвитку і виховання. Потреба запровадження цього терміна і поняття зумовлена тим, що досі вживаний термін "навчально-виховний процес" не вказує на його природну триєдність і фактично "приховує" найактуальніший сьогодні аспект — розвиток дитини.

Варто зауважити, що в педагогічній літературі й педагогічній практиці часто будь-який з названих вище трьох термінів ("навчання", "розвиток", "виховання") вживається як "універсальний". У цьому випадку він поширює своє значення на всю триєдність процесу, що заважає конкретизації цілей едукації. Наприклад, трактуючи весь процес лише крізь призму навчання як подачу інформації, помилково припускають, що цим забезпечуємо і розвиток.

Соціальне замовлення — це ті вимоги, які суспільство, зважаючи на свої історичні цілі, висуває перед своєю системою У практиці едукації широко використовують також інші терміни й поняття, зокрема і ті, що стосуються виховання, але вони розглядатимуться в порядку використання їх у цьому курсі.

8. Назвіть аспекти становлення і розвитку корекційно-педагогічної діяльності.

у всіх галузях наукових знань, що вивча­ють проблеми відхилень у розвитку і поведінці, можна виділити чотири самостійних і в той же час тісно взаємозалежних аспекти: медико-клінічний, психологічний, педагогічний і соціологічний, які в історії де­фектології то розвивалися незалежно один від одного, то переплітали­ся, поглиблюючи розуміння проблем. Наведемо приклад з історії ста­новлення і розвитку олігофренопедагогіки.

Медико-клінічний аспект розкриває питання етіології розумового дефекту, його анатомо-фізіологічні порушення і симптоми, досліджує способи клінічного діагностування дефекту, підходи до його класифі­кації.

Психологічний аспект установлює картину психічних аномалій, роз­криває своєрідність інтелектуальної, емоційно-вольової сфери в дітей J з різноманітними психічними відхиленнями, визначає симптоми окре­мих форм того або іншого дефекту.

Педагогічний аспект розглядає проблеми розумової відсталості, ч наприклад, з погляду навченості і ненавченості дитини в звичайній і спеціальній школі, визначає принципи, методи і прийоми педагогічної корекції дефекту.

Соціологічний аспект аналізує проблему з погляду соціальної оцін­ки існуючого явища, залежності її від соціально-економічних умов, со­ціально-педагогічних причин, впливу на неї характеру й умов розвитку суспільства.