41. Структура доходів та видатків Пенсійного фонду України.

Джерела доходів

1. Внески роботодавців у розмірі 36,76-49,7 % до фонду заробітної плати залежно від групи проф. ризику

2. Страхові платежі найманих пра­цівників у розмірі 3,6 % із заробітної плати та інших доходів

3. Цільові надходження з бюджету на виплату пенсій військовослужбовцям, працівникам органів Міністерства внутрішніх справ, інвалідам з дитинства

4. Доходи від розміщення тимчасово вільних коштів Фонду

5. Добровільні внески та пожертвуван­ня, інші доходи

Напрями видатків

1. Виплати пенсій: — за віком; — за інвалідністю; — за вислугу років; — інших видів 2. Виплати допомог на догляд за дитиною 3. Реалізація державних, регіональ­них і обласних програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів, дітей та інших категорій громадян, що потребують допомоги. 4. Утримання органів Пенсійного фонду 5. Організація і проведення ма­сово-роз’яснювальної роботи

До основних задач ПФУ можна зарахувати: забезпечення виплат пенсій громадянам України; фінансування загальнодержавних та регіональних програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів та інших категорій населення; організація виплат пенсій громадянам, які виїхали за межі України. Діяльність ПФУ здійснюється на основі бюджету, в якому відображено порядок утворення та використання цільового страхового фонду. До джерел формування коштів фонду належать:1) страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (крім тих, що спрямовуються до Накопичувального пенсійного фонду);2) інвестиційний дохід, що утримується від інвестування резерву коштів для покриття дефіциту бюджету в майбутні періоди;3) залучені кошти (державного бюджету та державних цільових фондів); 4) суми фінансових санкцій за порушення порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків та використання коштів фонду;5) благодійні внески юридичних та фізичних осіб;6) добровільні внески;7) інші надходження.

42. Сутність і види фінансового контролю.

Фінансовий контроль являє собою сукупність видів, форм і методів перевірки законності і доцільності здійснення фінансових операцій та реалізації на цій основі завдань фінансової політики. Отже, фінансовий контроль зв’язаний з реалізацією фінансової політики як безпосередньо, так і через контроль за фінансовою діяльністю окремих суб’єктів.

Фінансовий контроль за діяльністю окремих суб’єктів має на меті перевірку її відповідності чинному фінансовому законодавству. Залежно від взаємозв’язку об’єкта контролю — фінансової діяльності, і суб’єкта — органу контролю, ФК поділяється на два основні види: внутрішній і зовнішній. При внутрішньому контролі фінансова діяльність кожного суб’єкта контролюється ним самим через спеціальні підрозділи — контрольно-ревізійні відділи, управління тощо

Зовнішній контроль полягає у перевірці фінансової діяльності того чи іншого суб’єкта відповідними уповноваженими органами контролю.

Цей контроль за ознакою суб’єктів його здійснення поділяється на державний, відомчий, внутрішньокорпоративний, незалежний і суспільний.

Державний — це контроль з боку держави як за фінансовою діяльністю юридичних і фізичних осіб, так і за власними фінансами. Він покладається на спеціальні органи фінансового та на органи управління фінансами і фінансовою системою

Відомчий та внутрішньокорпоративний контроль полягає у перевірці фінансової діяльності суб’єктів, що підпорядковані міністерствам і відомствам або входять до складу корпоративних об’єднань.

Незалежний фінансовий контроль здійснюється незалежними контролюючими органами — аудиторськими фірмами. Цей контроль теж спрямований на перевірку законності фінансової діяльності і доцільності здійснення окремих фінансових операцій. Однак висновки за результатами контролю мають рекомендаційний характер.

Суспільний фінансовий контроль — це контроль з боку суспільства за фінансовою діяльністю держави. Він не має, як правило, організованих форм і здійснюється за рахунок відкритості, гласності й прозорості фінансової діяльності держави.

БІЛЕТ 15