- •Предмет і завдання курсу.
- •Видатки державного бюджету, їх класифікація.
- •Співстрахування і перестрахування.
- •Формування централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів.
- •Фінансові ресурси підприємства і джерела їх формування.
- •Міжнародний фінансовий ринок.
- •Ознаки фінансів.
- •Важелі впливу фінансового механізму.
- •Економічна сутність податків та їх призначення.
- •Ознаки фінансів.
- •Важелі впливу фінансового механізму.
- •Економічна сутність податків та їх призначення.
- •Принципи організації фінансів.
- •Структура видатків Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
- •Система страхування в Україні.
- •Система державних фінансів.
- •Інфраструктура фінансового ринку.
- •Організація і методи фінансового контролю.
- •Поняття фінансових ресурсів і їх призначення.
- •Місцеві фінанси, функції.
- •Функції та значення фінансових посередників.
- •Валовий внутрішній продукт як основне джерело фінансових ресурсів.
- •Місцеві бюджети, склад доходів та видатків.
- •Ринок кредитних ресурсів.
- •Форми державного кредиту.
- •Ринок цінних паперів.
- •Податковий менеджмент.
- •Баланс фінансових ресурсів і витрат у державі.
- •Структура фінансовоїсистеми.
- •Державний борг України та механізм його обслуговування.
- •Загальна характеристика сфер і ланок фінансової системи.
- •Ринок цінних паперів.
- •Міжнародні фінансові інститути.
- •Склад та структура фінансових ресурсів.
- •Особливості організації і функціонування фінансів різних форм власності та видів діяльності.
- •Ринок кредитних ресурсів.
- •Теоретичні основи побудови фінансової системи.
- •Поняття бюджету та бюджетної системи.
- •Основи формування і використання прибутку підприємств.
- •Сутність, завдання та вимоги до фінансової політики.
- •Структура доходів та видатків Пенсійного фонду України.
- •Сутність і види фінансового контролю.
- •Фінансова криза та її вплив на безпеку держави.
- •Фінансові потоки страхового ринку.
- •Загальні положення управління фінансами.
- •Форми і методи реалізації фінансової політики.
- •Бюджетний дефіцит.
- •Структура фондового ринку України та його суб’єкти.
- •Економічна сутність державного кредиту.
- •Фінансовий аспект формування і використання обігових коштів.
- •Державний фінансовий контроль та його форми.
- •Фінансовий механізм.
- •Бюджет в економічній системі держави.
- •Інфраструктура фінансового ринку.
- •Передумови виникнення і розвитку податків.
- •Джерела та структура фінансів домогосподарств.
- •Центральний апарат Мінфіну в управлінні фінансами.
- •Структура видатків Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
- •Форми організації страхових фондів і види страхування.
- •Економічна природа й призначення міжнародних фінансів.
- •Фінансова політика та її складові.
- •Структура державного боргу і управління ним.
- •Фінансовий менеджмент підприємницьких структур.
- •Призначення і роль державних фінансів.
- •Фінансове забезпечення функціонування та відтворення основних фондів.
- •Аудиторський контроль.
- •Територіальна громада як головний суб’єкт місцевих фінансів.
- •Економічна сутність страхових відносин.
- •Роль місцевих фінансових органів в управлінні фінансами.
- •Характеристика державних цільових фондів.
- •Елементи системи оподаткування.
- •Структура фондового ринку України та його суб’єкти.
- •Бюджет у регулюванні економічних і соціальних процесів держави.
- •Зміст та основні принципи організації фінансів підприємств (установ, організацій).
- •Функції та значення фінансових посередників на фінансовому ринку України.
- •Бюджетна система України та стадії бюджетного процесу.
- •Ризики, що беруться до страхування.
- •Природа та призначення фінансових ринків.
- •Правові й організаційні засади державних фінансів.
- •Учасники страхових відносин.
- •Інструменти фінансового ринку.
Ринок цінних паперів.
Ринок цінних паперів складається з: Акція являє собою документ, який засвідчує право на певну частину власності акціонерного товариства і дає право на отримання доходу від неї у вигляді дивідендів. Облігація являє собою боргове зобов’язання позичальника перед кредитором, яке оформляється не кредитною угодою, а продажем-купівлею спеціального цінного паперу. Казначейський вексель є формою боргового зобов’язання держави. Казначейські векселі випускаються на строк, як правило, до одного року під покриття бюджетного дефіциту з виплатою доходу у вигляді дисконту.Депозитний сертифікат є формою боргового зобов’язання комерційного банку. Мобілізація ресурсів банком на певний, наперед визначений період, може здійснюватись шляхом відкриття депозитних вкладів і випуску депозитних сертифікатів. Інвестиційний сертифікат являє собою цінний папір, який випускається інституційними інвесторами для мобілізації коштів з метою їх наступного вкладення в цінні папери.Комерційні папери випускаються відомими компаніями з метою мобілізації позичкових коштів на більш дешевих умовах, ніж банківський кредит. Вони не мають ніякого забезпечення і випускаються на пред’явника строком до одного року.Емітент — це юридична особа, чи уповноважений державою орган, який здійснює випуск цінних паперів в обіг.Інвестор — це юридична чи фізична особа, а в окремих випадках держава, яка, купуючи цінні папери певного емітента, вкладає (інвестує) кошти в його діяльність.Посередники виконують роль сполучної ланки між емітентом та інвестором. З одного боку, вони виконують посередницькі функції стосовно емітента, проводячи операції з випуску і розміщення цінних паперів на ринку, їх реєстрації і зберігання.Фондова біржа є особливим посередником на ринку цінних паперів, будучи центром торгівлі ними.
Міжнародні фінансові інститути.
Міжнародні фінансові інститути поділяються на дві групи:всесвітні та регіональні. До всесвітніх відносяться Міжнародний валютний фонд (МВФ), група Світового банку та Банк міжнародних розрахунків. Регіональні створюються за континентальною ознакою: Європейський банк реконструкції та розвитку; Азіатський банк розвитку; Африканський банк розвитку; Міжамериканський банк розвитку та ін.МВФ є провідним світовим фінансовим інститутом. Основними цілями діяльності МВФ є сприяння розвитку міжнародної торгівлі й співробітництва у сфері валютного регулювання та надання кредитів у іноземній валюті для вирівнювання платіжних балансів країн—членів Фонду. Внесок кожної країни є її квотою. Діяльність МВФ охоплює три основні напрями: кредитування, регулювання міжнародних валютних відносин, постійний нагляд за світовою економікою. Обсяги кредитування насамперед залежать від резервної і кредитної часток та кредитної політики. Резервна частка становить 25% квоти даної країни, тобто ту частину, що внесена в іноземній валюті. У сучасних умовах, коли курси валют є плаваю¬чими, а не фіксованими, роль Фонду полягає в узгодженні валютної політики країн—членів Фонду. МВФ детально аналізує податкову, грошово-кредитну і валютну політику та стан платіжних балансів країн. Другою за значенням у системі міжнародних фінансів є група Світового банку, яка включає до свого складу чотири міжнародні фінансові інститути: Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР); Міжнародну асоціацію розвитку; Міжнародну фінансову корпорацію та Агентство з гарантування багатосторонніх інвестицій.
Основною метою діяльнос¬ті МБРР виступає сприяння розвитку економіки країн—членів МБРР шляхом надання довгострокових кредитівта гарантування приват¬них інвестицій. Банк міжнародних розрахунків Основне зав¬дання банку полягає у налагодженні співробітництва між цент-ральними банками провідних країн світу та здійснення розрахунків між ними. Банк забезпечує також здійснення розрахунків між краї¬нами, що входять до Європейської валютної системи. Він виконує депозитно-кредитні функції, здійснює валютні операції та операції на фондовому ринку.ЄБРР здійснює діяльність у країнах Східної і Центральної Європи, які проводять ринкові реформи. Україна є членом ЄБРР з 1992 р. Не менше 60% кредитів ЄБРР має спрямовуватись у приватний сектор еконо¬міки і не більше 40 % у державну інфраструктуру. ЗавданнямЄвропейського інвестиційного банку є фінансування проектів, що мають регіональне, галузеве та загально-європейське значення (енергетика, транспорт, телекомунікації, а також проекти, що зв'язані з охороною навколишнього природного середовища). Кредити надаються тер¬міном від 20 до 25 років на ринкових умовах. Пільги встановлюються лише в тих випадках, коли передбачається боніфі¬кація за рахунок бюджету ЄС.Європейський банк валютного співробітництва надає кредити на покриття дефіциту платіжного балансу. У цілому всесвітні міжнародні фінансові інститути відіграють, як видно з їх функцій, важливу роль у світовій економіці, забезпечую¬чи надійний рух міжнародних грошовий потоків.
БІЛЕТ 12
