Форми державного кредиту.
Державний кредит може бути внутрішнім і зовнішнім.Державні позики як основна форма внутрішнього державного кредиту характеризуються тим, що тимчасово вільні кошти населення, підприємств і організацій залучаються на фінансування суспільних потреб через випуск і реалізацію облігацій, казначейських зобов’язань та інших видів державних цінних паперів.
Облігація символізує державне боргове зобов’язання і надає право її власникові після закінчення певного терміну одержати назад суму боргу і проценти.Казначейські зобов’язання (векселі) мають характер боргового зобов’язання, спрямованого тільки на покриття бюджетного дефіциту. Виплата доходу здійснюється у формі процентів.
Використання державою коштів позикового фонду як форма державного кредиту характеризується тим, що державні кредитні установи безпосередньо передають частину кредитних ресурсів на покриття витрат уряду. Казначейські позики як форма державного кредиту виражають відносини з надання фінансової допомоги підприємствам і організаціям органами державної влади й управління за рахунок бюджетних коштів на умовах терміновості, платності і поворотності.
Міжнародний державний кредит являє собою сукупність відносин, у яких держава виступає на світовому фінансовому ринку в ролі позичальника або кредитора. Сума отриманих зовнішніх позик із нарахованими процентами включається в державний борг країни.
Державні зовнішні позики надаються у грошовій або товарній формі. Погашення позик за згодою сторін здійснюється товарними поставками чи валютою.
Як уже зазначалося, державні позики є основною формою державного кредиту. Класифікація державних позикздійснюється за такими ознаками:
1) за правовим оформленням розрізняють державні позики, що оформляються підписними зобов’язаннями або надаються на підставі угод (безоблігаційні), і забезпечені випуском цінних паперів (облігаційні).
2) залежно від місця розміщення позик їх поділяють на внутрішні і зовнішні;
3) за правом емісії розрізняють державніймісцеві позики.
4) за характером використання цінних паперів буваютьринковітанеринковіпозики;
5) залежно від установлення забезпеченості державні позики поділяються на заставнійбеззаставні.
6) відповідно до терміну погашення заборгованості розрізняють короткострокові (термін погашення до одного року), середньострокові (від 1 до 5 років), довгострокові (понад 5 років);
7) за характером виплати доходу державні позики поділяються на процентні, виграшні та дисконтні (з нульовим купоном).
8) за характером погашення заборгованості розрізняють одноразову виплату і виплату частинами. 9) залежно від зобов’язань держави в погашенні боргу розрізняють позики з правом і без права дострокового погашення.
Ефективність державних кредитних операцій визначається за формулою:
Ринок цінних паперів.
Ринок цінних паперів складається з: Акція являє собою документ, який засвідчує право на певну частину власності акціонерного товариства і дає право на отримання доходу від неї у вигляді дивідендів. Облігація являє собою боргове зобов’язання позичальника перед кредитором, яке оформляється не кредитною угодою, а продажем-купівлею спеціального цінного паперу. Казначейський вексель є формою боргового зобов’язання держави. Казначейські векселі випускаються на строк, як правило, до одного року під покриття бюджетного дефіциту з виплатою доходу у вигляді дисконту.Депозитний сертифікат є формою боргового зобов’язання комерційного банку. Мобілізація ресурсів банком на певний, наперед визначений період, може здійснюватись шляхом відкриття депозитних вкладів і випуску депозитних сертифікатів. Інвестиційний сертифікат являє собою цінний папір, який випускається інституційними інвесторами для мобілізації коштів з метою їх наступного вкладення в цінні папери.Комерційні папери випускаються відомими компаніями з метою мобілізації позичкових коштів на більш дешевих умовах, ніж банківський кредит. Вони не мають ніякого забезпечення і випускаються на пред’явника строком до одного року.Емітент — це юридична особа, чи уповноважений державою орган, який здійснює випуск цінних паперів в обіг.Інвестор — це юридична чи фізична особа, а в окремих випадках держава, яка, купуючи цінні папери певного емітента, вкладає (інвестує) кошти в його діяльність.Посередники виконують роль сполучної ланки між емітентом та інвестором. З одного боку, вони виконують посередницькі функції стосовно емітента, проводячи операції з випуску і розміщення цінних паперів на ринку, їх реєстрації і зберігання.Фондова біржа є особливим посередником на ринку цінних паперів, будучи центром торгівлі ними.