Методичні вказівки до виконання практичних, самостійних та індивідуальних робіт з дисципліни «Економіка будівництва» для студентів спеціальності 6.06010101 «Промислове та цивільне будівництво» усіх форм навчання. / Укладачі: О.О.Кучма, О.І.Савченко, Г.С.Жилякова. – Харків: ХНУБА, 2015. – 50с.

Рецензент П.Ю. Баранов

Кафедра організації будівельного виробництва

ВСТУП

На сучасному етапі розвитку економіки України фахівці повинні бути озброєні економічними знаннями, які б дозволяли їм виконувати техніко-економічні розрахунки, пов’язані з різними господарчими ситуаціями; обґрунтовувати економічну ефективність реалізації нових організаційно-технологічних і інженерних рішень у проектах і будівництві, правильно оцінювати економічну ситуацію і прогнозувати можливі зміни на ринку будівельних послуг.

Останнім часом відбулося багато організаційно – економічних змін, що призвело до зміни методів формування затрат і результатів на підприємствах різних форм власності.

Виконання практичних, самостійних та індивідуальних завдань зможе допомогти студентам напряму підготовки «Будівництво» спеціальності 6.06010101 «Промислове та цивільне будівництво» закріпити знання в галузі економіки будівництва, прищепити практичні навички щодо складання кошторису, розрахунку основних техніко-економічних показників, визначення економічної ефективності інвестицій, аналізу господарської діяльності підприємства.

Практичне заняття №1 Тема: «Підприємство в соціально орієнтованій ринковій економіці»

Мета – закріпити у студентів теоретичні знання щодо основних засад функціонування підприємства в системі ринкових відносин.

Загальні положення

Підприємство – це самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної та іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Господарським Кодексом України та іншими законами.

Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.

Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту.

Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Підприємство у своєму складі не повинне мати інших юридичних осіб. Залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:

• приватне підприємство, що діє на основі приватної власності

громадян або суб’єкта господарювання (юридичної особи);

• підприємство, що діє на основі колективної власності

(підприємство колективної власності);

• комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

• державне підприємство, що діє на основі державної власності;

- підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об’єднання майна різних форм власності).

В Україні можуть діяти також інші види підприємств, передбачені законом.

Кожне підприємство має історично сформовану конкретну назву –завод, фабрика, шахта тощо. Кожне підприємство є юридичною особою, має закінчену систему звітності та обліку, системний баланс, розрахунковий рахунок у банку, печатку з власною назвою, а також товарний знак.

Головними напрямками діяльності підприємства є:

- вивчення ринку товарів, або ситуаційний аналіз (комплексне дослідження ринку, рівня конкурентоспроможності та ціни на продукцію, інших вимог покупців товару, методів формування попиту і каналів товарообігу, зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства);

- інноваційна діяльність (охоплює науково-технічні розробки, технологічну і конструкторську підготовку виробництва, впровадження технічних, організаційних та інших нововведень, формування інвестиційної політики на найближчі роки, визначення обсягу необхідних інвестицій тощо);

- виробнича діяльність (обґрунтування обсягу виготовлення продукції певної номенклатури й асортименту відповідно до потреб ринку; формування маркетингових програм для окремих ринків і кожного виду продукції, їх оптимізація відносно виробничих можливостей підприємства; збалансування виробничої потужності і програми випуску продукції на поточний і кожний наступний рік прогнозного періоду; забезпечення виробництва необхідними матеріально-технічними ресурсами; розробкам і дотримання узгоджених у часі графіків випуску продукції);

- комерційна діяльність (реклама, організація збуту продукції, розвиток системи товарних бірж, стимулювання покупців);

- післяпродажний сервіс (гарантійне обслуговування, забезпечення запчастинами, пусконалагоджувальні роботи тощо).

До інтегрованих напрямків відносяться:

• економічна діяльність (стратегічне і поточне планування, облік і

звітність, ціноутворення, система оплати праці, ресурсне забезпечення виробництва, зовнішньоекономічна та фінансова діяльність тощо);

• соціальна діяльність.