Соціограма___класу, кзш №___ (за формальним / неформальним критерієм)

У мовні позначення:

Дівчат (номер у списку) Двосторонній вибір

Хлопці (номер у списку) Односторонній вибір

Соціограма дозволяє наочно проілюструвати й глибоко проаналізувати групові взаємозв’язки. Соціограма складається з ІV концентричних кіл:

І коло (внутрішнє) – «зона зірок» – реєструє досліджуваних із груповим статусом «соціометрична зірка» (ті досліджувані, які отримали у 2 рази більше виборів, ніж середнє по класу);

ІІ коло – «зона наближених» – реєструє тих досліджуваних, яким у групі надають перевагу (отримали середню кількість виборів);

ІІІ коло – «зона знехтуваних» – реєструє досліджуваних із груповим статусом «знехтувані» (отримали 1 – 2 вибори);

ІV коло (зовнішнє) – «зона ізольованих» – реєструє досліджуваних із груповим статусом “ізольовані” (не отримали жодного вибору).

По вертикалі соціограма поділяється на 2 рівні частини. В одній частині позначаються дівчата, в іншій – хлопці. Це дозволить краще простежити характер міжстатевих зв’язків у класі. На соціограмі записуються порядкові номера досліджуваних. Якщо досліджуваний – дівчина, то її порядковий номер записується в колі. Якщо досліджуваний – хлопець, то його порядковий номер записується у трикутнику. Вибори, зроблені та отримані кожним з досліджуваних, на соціограмі позначаються стрілочками. Взаємні вибори позначаються двосторонньою стрілочкою, або суцільною жирною лінією та наочно представляють наявність мікрогруп і взаємини між ними (симпатії, контакти).

Для виявлення кількісних характеристик стосунків у групі використовують соціометричні індекси. Персональним соціометричним індексом є індекс соціометричного статусу досліджуваного, який характеризує його положення в групі, потенційну здатність до лідерства.

Індекс соціометричного статусу особистості в групі підраховують за формулою:

,

де b – кількість виборів, отриманих даним учнем ,

n – кількість членів групи.

Чим вищий індекс соціометричного статусу учня, тим, очевидно, більший вплив він здійснює на своїх однокласників, тим комфортніше почуває себе у взаємостосунках з ними, потенційна здатність до лідерства в нього зростає.

Для кожного з учнів має значення не тільки число виборів, але й задоволеність своїм положенням у групі. Коефіцієнт задоволеності визначається формулою:

де n – кількість виборів, що зробив учень,

n₁- кількість взаємних виборів для конкретного учня.

Наприклад, якщо учень А в соціометричному дослідженні вибрав 3 однокласників (n=3), з яких 2 вибрали і його (n₁=2), то коефіцієнт задоволеності положенням учня А буде дорівнювати

Залежно від коефіцієнта задоволеності положенням в групі, учнів можна віднести до однієї з 4-х груп:

1. Учні, К_з яких становить 75-100%.

2. Учні з К_з 50-75%.

3. Учні з К_з 25-50%.

4. Учні, що мають мінімальні показники – від 0 до 25%.

Результатом соціометричного дослідження є інформація про:

1. Персональне положення кожного учня групи в системі міжособистісних взаємин. Наприклад, якщо коефіцієнт задоволеності людини дорівнює 0, а статус (кількість отриманих виборів) дорівнює 3, то це свідчить про те, що людина взаємодіє не з тими, з ким би їх хотілося.

2. Загальний стан міжособистісних стосунків у групі. Характеризується він особливим діагностичним показником – рівнем благополуччя взаємин (РБВ).

• РБВ може бути високим в групі, якщо «зірок» і «наближених» в сумі більше ніж «знехтуваних» та «ізольованих», тобто:

І коло+ІІ коло > ІІІ коло+ІV коло;

• Середній рівень благополуччя групи фіксується у випадку приблизної рівності «зірок» і «наближених» та «знехтуваних» і «ізольованих»:

І коло+ІІ коло ≈ ІІІ коло+ІV коло;

• Низький РБВ – при переважній більшості в групі осіб з низьким статусом:

І коло+ІІ коло < ІІІ коло+ІV коло.

Якість психолого-педагогічної характеристики класу є основним показником ґрунтовності проведеної студентом-практикантом дослідницької роботи. Психолого-педагогічна характеристика класного колективу повинна максимально повно відображати результати, отримані на всіх етапах дослідження, розкривати найсуттєвіші зв’язки між учнями у класі, демонструвати динаміку внутрішньогрупових процесів у сфері міжособистісного спілкування. Оскільки соціометричне дослідження проводилося у сфері спільної навчальної діяльності та дозвілля, то у характеристиці необхідно глибоко проаналізувати не лише характер взаємостосунків у кожній з цих сфер, а й з’ясувати, наскільки вони відповідають одна одній.