5. Виховний вплив особистості вчителя та його діяльності на уроці.
а) виховний вплив особистості вчителя: його зовнішності, мова, манери, характер спілкування з учнями. Відношення школярів до нього.
б) виховне значення методів та прийомів навчання, які були використані на уроці.
6. Висновки по уроку.
Чи досягнута мета? За якими психологічними показниками можна визначити ефективність уроку (рівень засвоєння, увага, інтерес, роль емоцій)? Чи сприяв урок загальному розвиткові учнів?
10.4.Методичні рекомендації по складанню психолого-педагогічної характеристики класного колективу для студентів, які навчаються для здобуття освітньо–кваліфікаційних рівнів «спеціаліст» та «магістр»
Характеристику класу складають студенти випускних курсів під час проходження безперервної педагогічної практики в школі. Характеристика складається на основі знань, одержаних студентами при безпосередньому вивченні класного колективу. Вона має бути короткою і змістовною, містити не тільки конкретну частину, у якій зафіксовано психолого-педагогічні параметри класного колективу на момент його вивчення, але й висновки щодо рівню розвитку колективу, а також перспективи його розвитку й методи, за допомогою яких такий розвиток можливо здійснити.
Складаючи характеристику, студент повинен продемонструвати володіння науково-понятійним апаратом психологічної науки, уникати побутового стилю у викладенні своїх думок.
Для складання психолого-педагогічної характеристики колективу класу використовуються наступні матеріали:
об’єктивні дані: соціально-демографічна характеристика учнів, навчальна успішність, час утворення класного колективу, наявність злиття з іншими класами, постійність/зміна класного керівника, вчителів-предметників, переважний стиль керівництва з боку вчительського складу та ін.;
безпосередні спостереження студента за життям та діяльністю учнів класу (особливо продуктивними є спостереження у значимих ситуаціях), аналіз цих спостережень фіксується у щоденнику психолого-педагогічних спостережень.
результати анкетних опитувань учнів класу, вчителів, батьків (якщо є можливість провести такі опитування) та результати соціометричних досліджень класного колективу.
Психолого-педагогічна характеристика класного колективу складається за наступною схемою:
Коротка характеристика школи як колективу та місце даного класного колективу в його структурі: коротко аналізується рівень дисципліни, успішність, вихованість, згуртованість шкільного колективу та його вплив з цих позицій на досліджуваний колектив класу.
Вікові психолого-педагогічні особливості колективу класу, його специфічні соціально-психологічні особливості.
Офіційна (формальна) й неформальна структура колективу класу, їхні взаємовідносини та взаємовплив. Соціально-демографічний склад класу (коротко), соціально-психологічна структура, наявність і стисла характеристика учнів-лідерів, їхній вплив на функціонування й формування колективу класу.
Загальна характеристика учбової діяльності, її позитивні й негативні моменти та їх причини, роль у цьому класі класного керівника, вчителів-предметників, батьків.
Якісна й кількісна характеристика міжособистісних стосунків у класному колективі, їх роль і вплив на навчально-виховний процес. Переважні відмінні психологічні особливості взаємин у мікрогрупах. Соціально-психологічні причини утворення мікрогруп та їх місце і роль в структурі колективу класу.
Стан дисципліни, переважні норми поведінки, ціннісні орієнтації, навички та звички соціальної поведінки, їх відповідність віковим і соціально-статусним нормам учнів.
Характеристика окремих школярів як членів колективу, аналіз їхнього соціального статусу та соціальних ролей, вплив на класний та шкільний колективи.
Вплив соціального оточення, батьків, громадських організацій, навчально-виховної роботи на даний колектив класу.
Головною метою при складанні студентом-практикантом психолого-педагогічної характеристики класного колективу має бути його прагнення реалізувати свою професійно-педагогічну зрілість та вміння у вивченні такого складного соціально-педагогічного утворення, яким є колектив учнів.
Обсяг характеристики повинен визначатися, насамперед, її внутрішнім змістом.
Методика проведення соціометричного дослідження колективу класу
Проведення соціометричного дослідження колективу класу під час педагогічної практики є обов’язковим для кожного студента!
Соціометрія – це інструмент для вивчення системи міжособистісних взаємозв’язків між членами соціальної групи (колективу) в процесі їх безпосереднього спілкування, що дозволяє виявити структуру колективу, виділити лідерів та ізольованих.
Методика соціометрії передбачає вибір партнера для сумісних акцій (на діловій або особистісній основі) шляхом відповіді на соціометричний критерій.
Соціометричний критерій – це запитання, яке ставлять перед усіма членами колективу, що беруть участь в соціометричному опитуванні з метою виявлення їх взаємин з іншими членами групи. Оцінці за соціометричним критерієм підлягають тільки ті члени класного колективу, які присутні в класі на момент дослідження. Відсутніх членів класного колективу в список для оцінки за соціометричним критерієм не включати.
Для соціометричної оцінки рекомендується вживати наступні види критеріїв: офіційні (для індикації міжособистісних стосунків на рівні ділових взаємин), неофіційні (для індикації міжособистісних відносин у класному колективі на неформальному рівні, тобто на основі симпатії/антипатії, дружби/неприязні та ін.).
При проведенні соціометричного дослідження з метою отримання більш надійної інформації бажано відокремити у часі офіційний та неофіційний критерії, або ж послідовно один за другим (неодночасно) на окремих аркушах.