3. Проектування технологічного процесу

1. Види деревообробних виробництв і типи підприємств.

Характерною рисою деревообробної промисловості є різно­манітність видів сировини, напівфабрикатів і матеріалів, що використовуються у виробництві, технологічних процесів і спо­собів обробки продукції. Усі виробництва галузі відрізняються одне від одного за певними ознаками і параметрами, однак за . деякими характерними ознаками вони можуть бути об'єднані в такі групи: лісопильні; фанерні; деревообробні і спеціальні.

Лісопильні підприємства як сировину використовують круглі лісоматеріали і отримують продукцію в основному у вигляді ₉ напівфабрикатів (дошки, заготовки, технологічну тріску і т. д.). Переважаючими способами обробки для підприємств даної групи є різання рамними, дисковими і стрічковими пилами та фрезерування, •

Сировиною для фанерних підприємств також є круглі лісома­теріали, продукцію з яких в основному отримують у вигляді напівфабрикатів (шпон лущений і струганий, фанера, гнутоклеєні деталі і заготовки, деревношарові пластики і т. д.). На відміну від першої підприємства даної групи * застосовують більшу кількість способів обробки. Поряд з різанням і фрезеруванням тут використовуються гідротермічна обробка, стругання, склею­вання, шліфування.

Найбільш чисельними з точки зору різноманітності сировини і матеріалів, продукції . і способів обробки є деревообробні підприємства, на яких використовують як сировину в основному напівфабрикати - продукцію лісопильного і фанерного вироб­ництв, а також деревостружкові плити. Крім того, виробництва даної групи застосовують велику кількість матеріалів, які от­римують з підприємств інших галузей – папір, клейові та лако­фарбові матеріали, метизи, пластмасові деталі 1 т.д. Продукція деревообробних підприємств також відрізняється різно­манітністю, причому, як правило, це готові вироби, придатні для безпосередньої експлуатації (меблі, столярно-будівельні вироби, спортивний інвентар, музикальні Інструменти і ін. ). Широка гама вихідних матеріалів визначає різноманітність тех­нологічних процесів і способів обробки. Виробництва дано! гру­пи використовують практично всі відомі способи обробки дереви­ни.

До четвертої групи належать підприємства, які спеціалізуються на випуску певної продукції, що виготовляється за своєрідною технологією. Сюди, можна віднести заводи деревно - стружкових (ДСП) і деревоволокнистих (ДВП) плит, виробництво тари, возів і ряд інших.

До складу промислового підприємства можуть належати як одне, так і декілька виробництв. У першому випадку його нави­вають спеціалізованим (фабрика, завод), у другому - комбінова­ним (комбінат, комплекс).

За обсягом і характером виробництва промислові підприємства можуть мати індивідуальний, серійний або масовий характер. Для індивідуальних виробництв характерний широкий асортимент і незначний обсяг продукції. До цієї групи належать підприємства по ремонту меблів, які працюють за індивідуальними замовленнями від населення, а також експериментальні фабрики. Серійні виробництва випускають продукцію окремими партіями (серіями). У залежності від розміру серії вони можуть бути дрібносерійними і крупносерійними. Macове виробництво характе­ризується вузьким асортиментом і великими обсягами продукції.

Характер виробництва враховується в процесі проектування підприємств при виборі устаткування І технології, організації потоків. Так. при проектуванні підприємств Індивідуального ха­рактеру недоцільно застосовувати високопродуктивні автоматичні лінії, оскільки високої продуктивності не вимагається, а об­робка деталей невеликими партіями приведе до того, що устатку­вання буде постійно переналагоджуватись. У даному випадку ефективним є універсальне устаткування, яке не потребує вели­ких затрат часу на переналагодження при обробці різноманітних деталей.

При проектуванні крупносерійних і масових виробництв, навпаки, доцільно використовувати автоматичні і напівавтома­тичні лінії, а також конвеєри, адже при цьому відносні затра­ти часу на переналагодження будуть незначними, а продук­тивність праці - вищою.

Принципи організації потоків і розташування устаткування при проектуванні індивідуальних, серійних і масових виробництв також дещо відрізняються. В індивідуальних виробництвах у за­лежності від асортименту послідовність виконання технологічних операцій постійно змінюється, тому розташування устаткування прямим потоком неможливе. Тут доцільно використовувати групові потоки, коли однотипні верстати встановлюються групами (нап­риклад, група торцювальних верстатів, потім фугувальних і т. д.). У крупносерійних 1 масових виробництвах переважаючим буде розташування устаткування прямим потоком, тобто в порядку проходження технологічних операцій. При цьому виключаються

зворотний і петлеподібний рухи деталей, що, в свою чергу, ви­кликає скорочення виробничого циклу і міжопераційних запасів.