9.2. Закон убиваючої граничної корисності.

Закон убиваючої граничної корисності - полягає в тому, що із зростанням кількості блага його гранична корисність убуває.

Таку властивість зростання граничної корисності називають першим законом Госсена, схематично воно зображене на рис. 9.3.

Рис. 9.3 - Закон убиваючої граничної корисності

Тут MU1|, MU2|, MU3| - граничні корисності першої, другої і третьої одиниць блага. Видно, що MU1| > MU2| >MU3| і так далі, тобто гранична корисність, убуває.

Загальна і гранична корисність знаходяться в тісному взаємозв'язку.

Розглянемо цю залежність на умовному прикладі.

Є дані про споживання умовного товару, представлені в таблиці. Необхідно визначити загальну корисність для кожної кількості товару і побудувати криві граничної і загальної корисності.

Кількість товарів Q, шт.	Гранична корисність MU, ютілів	Загальна корисність TU, ютілів
1	20	20
2	17	37
3	14	51
4	11	62
5	9	71

Загальна корисність розраховується по формулі: TUn| = TUn-1| + MUn|.

Так, для 2 штук товару загальна корисність складе 37 ютілів (20+17).

для 3 штук товару загальна корисність складе 51 ютілів (37+14).

для 4 штук товару загальна корисність складе 62 ютілів (51+11).

для 5 штук товару загальна корисність складе 71 ютілів (62+9).

Графік залежності загальної корисності від кількості споживаного товару показані на рис. 9.4.

Рис. 9.4 - Графік загальної корисності

Загальна корисність збільшується із зростанням споживання блага. Тому крива TU| має позитивний нахил, який поступово зменшується|. Гранична корисність зменшується у міру зростання споживання блага. У зв'язку з цим крива MU| має негативний нахил. Коли величина загальної корисності споживаної кількості блага досягає максимуму, гранична корисність останнього блага виявляється рівною нулю.

9.3. Правило максимізації корисності

Чітко уявляючи собі граничну корисність кожної одиниці того або іншого блага, що набуває, споживач зустрічає на ринку товари, кожен з яких має ціну, виражену в грошових одиницях (гривнах). Якби ціни на всі товари були однакові, то в цьому випадку він завжди прагнув би купити те благо, яке володіє для нього найбільшою граничною корисністю. Але ціни на товари послуги різні. Тому споживач повинен порівнювати отримане задоволення від споживання того або іншого блага зі своїми витратами на його придбання. Ці витрати залежать від ціни товару або послуги, у зв'язку з чим йому доводиться визначати граничну корисність з розрахунку на витрачену гривну, або зважену по цінах граничну корисність: де Р - ціна. При здійсненні вибору між двома товарами, споживач віддасть перевагу тому товару, у якого гранична корисність на гривну буде вища, тобто В даному випадку перевага буде віддана першому товару, але з подальшим вживанням даного товару його гранична корисність зменшуватиметься, і, відповідно підвищуватиметься гранична корисність другого товару, тоді нерівність прийме вигляд:

В результаті подібних коливань споживач досягне максимального задоволення потреб. Таке положення буде досягнуте, коли зважені по цінах граничні корисності товарів, що купуються, з розрахунку на одну гривну виявляться однаковими. Це означає, що витримуватиметься рівність:

Ця умова може бути поширене на будь-яке число товарів і послуг. Тому якщо раціональний споживач купує безліч (п) товарів і послуг, то він дотримує правило максимізації корисності: або - відношення між граничними корисностями товарів, що набувають, рівні відносинам між їх цінами.

Таким чином, споживач схиляється у бік придбання того товару, який в даний момент приносить йому велику граничну корисність з розрахунку на гривну доходу, і це, кінець кінцем, дозволяє йому утримуватися в положенні рівноваги, тобто розподіляти свій дохід між придбанням різних товарів і послуг так, щоб їх загальна корисність виявилася максимальною.

 Контрольні запитання

1. Чим відрізняється суб'єктивна оцінка корисності блага споживачем від об'єктивної оцінки?

2. Що таке загальна корисність блага?

3. Що таке гранична корисність блага?

4. Який є взаємозв'язок між загальною та граничною корисністю?

5. Що передбачає правило максимізації корисності?

 Теми доповідей

1. Теорія граничної корисності та суб'єктивна цінність блага.

2. Виникнення та розвиток теорії граничної корисності.

3. Значення загальної та граничної корисності для задоволення потреб споживачів.

 Завдання для самостійного виконання

Варіант № 1

Побудуйте графіки загальної і граничної корисності і заповните таблицю.

Кількість товарів	Загальна корисність TU	Гранична корисність MU
1	1200	…
2	…	900
3	…	600
4	3000	…
5	3100	…

Варіант № 2

Споживач придбав товар в кількості 4 шт. Корисність першого товару - 10 ютиля, другого, - 6 ютилей, третього, - 2 ютиля, а четвертого має негативне значення - 3 ютиля. Заповните таблицю і побудуйте графіки загальної і граничної корисності.

Кількість товарів	Загальна корисність TU	Гранична корисність MU
1
2
3
4

Варіант № 3

Корисність вжитку товару для споживача має вигляд, представлений в таблиці. Розрахуйте і заповните порожні рядки таблиці. Побудуйте графіки спільної і граничної корисності. Яку динаміку демонструє корисність товару?

Кількість товарів	Загальна корисність TU	Гранична корисність MU
1	8
2	13
3	17
4	20
5	22
6	23

 Рекомендована література

1. Камаев В.Д. Практическое пособие к семинарским занятиям по экономической теории — М.: Гуманит. изд. Центр ВЛАДОС, 1998 С. 50-59

2. Экономическая теория: Учебник / Под. общ. ред. акад. В.И. Видяпина, А.И. Добрынина, и др. - М.:ИНФРА-М, 2003. С. 221-231

3. Экономическим теория: Пособие для преп., аспиран­тов и стажеров /Н.И. Базылев, СП. Гурко. М.Н. Базылева и др.; Под ред. Н.И. Базылсва, СП. Гурко. — 4-е изд., стереотип. — Мн.: Книжный Дом; Экоперспектива, 2005. С. 230-232