Тема № 8 типи організації господарства

Ключові питання

8.1. Натуральне і товарне виробництво.

8.2. Соціально-економічні форми продуктів.

8.3. Теорії вартості (цінності).

8.1. Натуральне і товарне виробництво

Натуральне виробництво - рід діяльності, при якому люди створюють продукти для задоволення власних потреб.

Ця історично перша форма виробництва є найпростішою.

Для натурального виробництва характерні наступні риси|:

1. Натуральне господарство - замкнута система організаційно-економічних відносин. Суспільство, в якому воно панує, складається з маси господарських одиниць (сімей, об­щин|, маєтків). Кожна одиниця спирається на власні виробничі ресурси і самозабезпечує себе всім необхідним для життя. Вона виконує всі види господарських робіт, починаючи від добування різних видів сировини і завершуючи кінцевою підготовкою їх до споживання.

2. Для натурального виробництва характерна ручна праця, при якій кожна людина виконує всі основні роботи. У ньому застосовується проста техніка (мотига, лопати, граблі тощо), за таких умов трудова діяльність є малопродуктивною.

3. Натуральному господарству властиві прямі економічні зв'язки між виробництвом і споживанням. Воно розвивається по формулі «виробництво- розподіл -споживання», тобто створена продукція розподіляється між всіма учасни­ками| виробництва і, минувши обмін, йде в особисте і виробниче споживання. Такий прямий зв'язок забезпечує натураль­ному| господарству стійкість.

У сучасних умовах натуральне господарство в значній мірі збереглося в багатьох країнах, де переважає доіндустріальна| економіка. У слаборозвинених країнах ще в середи­ні| XX століття в натуральному виробництві було зайнято 50 - 60% населення.

У наший країні натуральне виробництво особливо розвинуто в особистому підсобному господарстві фермерів і на садово-огород­них| ділянках міських жителів.

Один з парадоксів України полягає в тому, що після оголошення в 1992 році «руху до ринку» у ряді випадків почався рух у зворотному напрямі. Так, значно збільшилася кількість садово-огородних ділянок з натураль­ним| виробництвом (це - засіб забезпечити себе гостро необхідними продуктами харчування).

Натуральне господарство носить застійний характер, бо руч­на| і неспеціалізована праця відрізняється дуже низькою виробіткою продукції. Внаслідок цього кількість благ з розрахунку на одного жителя країни майже не збільшується, а потреби людей довгий час залишаються традиційними.

Натуральне господарство переважало протягом самої довгої доіндустріальної| стадії виробництва. В умовах машин­ної| індустрії його остаточно змінив другий рід господарства.

Товарне виробництво - тип організації господарства, при якому корисні продукти створюються для їх продажу на ринку.

Товарному господарству властиві наступні основні риси.

1. Це господарство є відкритою системою організаційно-економічних відносин. Тут працівники створюють корисні продукти не для власного споживання, а для продажу. Весь потік нових речей виходить за межі кожної виробничої одиниці і спрямовується на ринок для задоволення попиту покупців.

2. Виробництво товарів засноване на розподілі праці. Його розвиток залежить від того, наскільки заглиблюється спеціалізація (відособлення) працівників, підприємств на випуску окремих видів продуктів або частин складних виробів. Таке явище об'єктивно викликається технічним прогресом, який у свою чергу отримує великий поштовх при розподілі праці. Нероз­ривний зв'язок товарного виробництва з розподілом праці, а значить, з прогресом техніки - одна з його безперечних переваг в порівнянні з натуральним господарством.

3. Товарному господарству присуши непрямі, опосередковані зв'язки між виробництвом і споживанням. Вони розвиваються по формулі «виробництво - обмін - споживання». Виготовлена продукція спочатку поступає на ринок для обміну на інші вироби (або на гроші) і лише потім потрапляє в сферу споживання. Ринок підтверджує або не підтверджує необхідність виготовляти дану продукцію для продажу.

Значить, товарне господарство - це система організаційно-економічних відносин, завдяки якій забезпечується різносторонній прогрес економіки. При поглибленні розподілу праці розширюється застосування все більш досконалої техніки, що викликає небачене раніше зростання вироблення продукції, а завдяки підвищенню продуктивності праці збільшується випуск продукції з розрахунку на душу населення. До того ж росте різноманіття продуктів, що призначаються для обміну на ринку на інші вироби.

Товарне виробництво включає такі загальні організаційні зв'язки, які можуть обслуговувати самі різні соціально-економічні системи. Проте при цьому об'єм і значення виробництва товарів і їх обміну зовсім не однакові. Через це товарне господарство має історичний характер: воно суттєво змінювалося впродовж всієї історії.

Воно виникло в умовах розділення первіснообщинного зародження приватної власності при першому суспільному розподілі праці.

Перший суспільний розподіл праці пов'язаний з розділенням скотарства і землеробства (різні общини почали займатися скотарством або землеробством і обмінюватися результатами своєї праці.

Другий крупний розподіл праці характеризується відділенням ремесла від землеробства.

Третій розподіл праці характеризується виділенням торгівлі як самостійного виду діяльності.

До четвертого крупного розподілу праці відносять появу науки і мистецтва.

Суспільний розподіл праці є першою умовою виникнення товарного виробництва. З розвитком суспільного розподілу праці відбувається спеціалізація виробників по виробництву якого-небудь одного продукту, що обумовлює необхідність обміну. Таким чином, суспільний розподіл праці є матеріальною умовою існування товарного виробництва.

Друга умова існування товарного виробництва - економічне відособлення товаровиробників як різних власників. Воно дозволяє їм відносно вільно розпоряджатися вироблюваною продукцією, відчужувати її, володіти нею, і використовувати її на свій розсуд. Саме воно перетворює обмін на товарний обмін.