8.3. Теорії вартості (цінності)

Всяке ринкове благо може бути оцінене з двох сторін. Перша сторона - продавець. Він володіє корисною річчю, призначеної для продажу іншим особам - споживачам. Для виробника і продавця товару вирішальне значення має птання|: за якою вартістю вони продадуть свій товар? Друга сторо­на| - покупець, якого понад усе цікавить інше питання|: яку корисність він отримає в результаті покупки товару?

Такий неоднозначний підхід отримав теоретичне обгрунтування у різних напрямах економічної теорії: класичної політичної економії і економіці.

Розглянемо докладніше дві прямо протилежні концеп­ції| вартості (цінності).

Трудова теорія вартості. Як відомо, англійські класики політичної економії (У. Петтн, А. Сміт, Д. Рікардо) вперше визначили суть вартості.

Зміст трудової теорії вартості можна коротко викласти в наступних основних положеннях.

1. Різнорідні продукти ринкового обміну мають однаковий внутрішній зміст - вартість. Тому на ринку вони прирівнюються один до одного в певній міновій пропорції.

2. Вартість товарів створюється суспільною працею виробників|. Ця праця є суспільною тому, що виробник ринкового продукту створює його для інших людей. Отже, вартість - це втілена в товарі суспільна праця. А рівність продуктів за їх вартістю означає, що в них поміщена однакова кількість праці.

А. Сміт роз'яснював: «Не на золото і срібло, а тільки на працю спочатку були придбані всі багатства миру; і вартість їх для тих, хто володіє, і хто хоче обміняти їх на які-небудь нові продукти, в точності рівна кількості праці, яку вони можуть купити на них або отримати в своє розпорядження».

3. Праця вимірюється за допомогою робочого часу. Якщо праця однакова за якістю (допустимо, проста, некваліфікована праця), то вона кількісно вимірюється в годинах роботи.

4. На ринку на виробів одного вигляду і якості встановлюється суспільна (ринкова) вартість, яка відповідає нормальним умовам виробництва і середнім трудовим зусиллям працівника.

Отже, трудова теорія вартості розкрила економічні зв'язки, які можна схематично відобразити у формулі «товаровиробник - суспільна праця, – товар - суспільна вартість - ринкова ціна».

Нетрудова теорія цінності. Австрійська школа граничної корисності (її засновники К. Менгер, О. Бем-Баверк і Ф. Візер) дала пояснення ціннос­ті| і ціни благ і послуг з позиції економічної психології покупця, споживача корисних речей.

Основні положення їх теорії такі.

1. Корисність не можна ототожнювати з об'єктивними властивостями блага. Сам покупець дає суб'єктивну оцінку ролі блага в задоволенні його особистих потреб. Цінність блага зводиться до розуміння людиною значення споживаної речі для його життя і добробуту.

У цьому твердженні є певна частка істини. Навіть у одній сім'ї люди додають тому або іншому благу різну цінність для свого життя і добробуту. Адже не випадково склалися приказки: «Про смаки не сперечаються», «На смак і колір товари­щів| немає».

2. Корисні блага підрозділяються на два види:

а) наявні в безмежній кількості (вода, повітря і тому подібне). Ці речі люди можуть не вважати корисними для себе, оскільки вони є в такому надлишку, який не потрібний для задоволення людських потреб;

б) відносно рідкі і недостатні для насичення потреб в них. Саме цим бла­гам| приписується цінність.

3. В процесі особистого споживання діє закон убиваючої корисності. Згідно цьому закону ступінь задоволення потреби одним і тим же продуктом, якщо ми безперервно продовжуємо їм користуватися, поступово зменшується, так що, нарешті, наступає насичення. Відомо, що зголодніла людина з великим апетитом з'їдає перший шматок хліба. Потім з кожним новим шматком втрачається корисність хліба до тих пір, поки пропадає бажання є цей продукт. Вся з'їдена кількість хліба утворює величину насичення.

4. Цінність блага визначає гранична корисність, тобто суб'єктивна корисність «граничного екземпляра», що задовольняє найменш настійну потребу в продукті даного роду.

Гранична корисність, а, отже, і цінність блага залежать від «запасу» (наявної кількості) даного продукту і потреби в ньому. Якщо при незмінній величині потреби збільшується «запас», то гранична корисність речі знижується|. Коли «запас» зменшується, то гранична корисність і цінність зростають. Все це позначається на величині ринкової ціни продукту, яка залежить від його граничної корисності.

Як видно, основні положення теорії граничної корисності відображають економічні зв'язки, які можна представити у формулі «споживач - потреба - корисність - благо - його цінність - ціна». Так, мабуть, можна оцінювати товар і ринкові відносини з боку покупця, споживача.

 Контрольні запитання

1. Що таке натуральний продукт?

2. Що властиво натуральному продукту?

3. Якими формами економічних зв'язків виражається відтворення натурального продукту?

4. Що таке товар?

5. Які товар має властивості?

6. Що відрізняє товар від натурального продукту?

7. Якими формами економічних зв'язків виражається відтворення товару?

8. Які теорії вартості ви знаєте? В чому їх принципова відмінність?

9. Що виражає трудова теорія вартості? Хто її представники?

10. Що виражає нетрудова теорія вартості? Назвіть її представників.

 Теми доповідей

1. Натуральне виробництво і сучасність.

2. Товарне виробництво як одна з умов розвитку ринку.

3. Погляди різних вчених на теорію вартості (цінності).

4. Трудова теорія вартості та її представники.

5. Нетрудова теорія вартості та її представники.

 Рекомендована література

1. Борисов Е.Ф. Экономическая теория: Учебник. — 3-е изд., перераб. и доп. — М: Юрайт-Издат, 2005. С. 79-86

2. Экономическим теория: Пособие для преп., аспиран­тов и стажеров /Н.И. Базылев, СП. Гурко. М.Н. Базылева и др.; Под ред. Н.И. Базылева, СП. Гурко. — 4-е изд., стереотип. — Мн.: Книжный Дом; Экоперспектива, 2005. С. 141-150