Тема № 7 основи організації ринкового господарства

Ключові питання

7.1. Сутність і основні риси ринкового господарства.

7.2. Система ринків.

7.3. Форми і типи ринкових зв'язків.

7.4. Типи ринків.

7.5. Ринок як соціальний інститут.

7.1. Сутність і основні риси ринкового господарства

Еволюція суспільних форм виробництва і господарства привела до виникнення сучасної ринкової системи.

Ринок - це будь-яка взаємодія, в яку люди вступають для торгівлі з один одним, це сфера обміну усередині країни і між країнами, що зв'язує між собою виробників і споживачів продукції.

Суть ринкових відносин зводиться до відшкодування витрат про­давців| (товаровиробників і торговців) і отриманню ними прибутку|, а також задоволенню платоспроможного попиту покупців на основі вільної, взаємної угоди, еквівалентності і конкурентності.

Матеріальну підставу ринкових відносин складає рух товару і грошей.

Сутність ринку знаходить свій вираз в головних його економічних функціях, що виражають основне призначення даної категорії і що відображають її суть.

Основні функції ринку:

Інтегруюча функція полягає в з'єднанні сфери виробництва (виробників), сфери споживання,(споживачів), а також торговців-посередників|, у включенні їх в загальний процес активного обміну продуктами праці і послугами. Без ринку виробництво не може служити споживанню, а споживач не зможе задовольнити свої потреби.

Регулююча функція пов'язана з дією ринку на всі сфери економіки і перш за все виробництво. Конкуренція стимулює зниження витрат на одиницю продукції, заохочує зростання продуктивності праці, технічний прогрес, підвищення якості продукції. Вона створює найбільш оптимальну структуру економіки.

Стимулююча функція полягає в спонуканні виробників до створення нової продукції, необхідних товарів з меншими витратами і отриманням достатнього прибутку, стимулюванні науково-технічного прогресу і на його основі - інтенсифікації виробництва і ефективності функціонування всієї економіки.

Ціноутворююча (або еквівалентна) функція - це встановлення ціннісних еквівалентів для обмінів продуктів. При цьому ринок зіставляє індивідуальні витрати праці на виробництво товарів з суспільним еталоном, тобто порівнює витрати і результати, виявляє цінність товару за допомогою визначення не тільки кількості витраченої праці, але і його користі.

Контролююча функція ринку виконує роль головного кон­тролера| кінцевих результатів виробництва. На ринку виявляється, якою мірою потребам покупців відповідає не тільки кількість|, але і якість товарів і послуг.

Посередницька функція забезпечує зустріч економічно відособлених виробників і споживачів з метою обміну резуль­татами| праці. Без ринку неможливо визначити, наскільки взаємовігідний той або інший економічний і технологічний зв'язок між учасниками суспільного виробництва. Споживач має можливість вибору оптимального продавця-постачальника|, а прода­вець| - найбільш відповідного покупця.

Інформаційна функція виявляється в тому, що через постійно змінні ціни, процентні ставки на кредит ринок дає учасникам виробництва об'єктивну інформацію про суспільно необхідну кількість, асортимент і якість тих товарів і послуг, які поставляються на ринок.

Функція економічності припускає скорочення витрат звернення у сфері споживання (витрат покупців на покупку то­варів|) і відповідності попиту населення із заробітною платою.

Функція реалізації інтересів ринкових суб'єктів забезпечує взаємозв'язок цих інтересів за принципом, сформульованому А.Смітом: «Дай мені те, що мені потрібне, і ти отримаєш те, що тобі потрібне...». Економічний інтерес продавців полягає в отриманні великого доходу, а покупця - в задоволенні по­треби| з найменшими витратами. З'єднання цих інтересів припускає обмін потрібними один одному корисностями і еквівалентність ринкової операції.

Роль ринку в суспільному виробництві зводиться до наступного:

1. Видавати сигнал виробництву за допомогою зворотних зв'язків: що, в якому об'ємі і якій структурі слідує виробляти|.

2. Врівноважувати попит і пропозицію, забезпечувати збалансованість економіки.

3. Диференціювати доходи товаровиробників згідно ефективності їх роботи і націленістю на покриття ринкового попиту.

4. «Санітарна» роль ринку зводиться до вимивання неконкурентоздатних підприємств і згортання застарілих виробництв|.