1. За формою привласнення:

   1. індивідуальна (трудова, індивідуальна, особиста, особисте підсобне господарство);

   2. колективна (кооперативи, асоціації, товариства);

   3. державна (загальнодержавна і муніципальна).

2. За формою права власності:

   1. приватна (юридичні особи і громадяни);

   2. державна (загальнодержавна і муніципальна);

   3. сумісна;

   4. громадських організацій.

Індивідуальна власність - концентрує в одному суб'єктові всі перераховані ознаки: праця, управління, розпорядження доходом і майном. До цієї форми можуть бути віднесені: селяни, ведучі своє відособлене господарство; окремі торговці (включаючи «човників»); | лікарі, адвокати тощо.

Приватна власність - близька за змістом з індивідуальною в тому сенсі, що основна правомочність сконцентрована в одній фізичній особі або юридичній особі. Але приватна власність, як особлива форма, відрізняється від індивідуальної тим, що ознаки (правомочність) тут можуть розділятися і персоніфікуватися в різних суб'єктах. Трудяться одні, а розпоряджаються доходом і майном інші. Положення останніх визначається економічною владою, а положення перших - економічною залежністю.

Кооперативна власність в основі її лежить об'єднання індивідуальних власників. Кожен в кооперативі бере участь своєю працею і майном, має рівні має рацію в управлінні і розподілі доходу. Кооперативна власність може бути пайовою, де визначені долі кожного учасника в майні кооперативу, або без пайової, тобто без виділення і персоніфікації доль майна кожного учасника.

Державна власність передбачає те, що абсолютні права власності знаходяться не у окремих приватних осіб і їх об'єднань, а у державного інституту публічної, політичної і економічної влади. Держава є верховним розпорядником майна (умовами виробництва). Управляють виробництвом призначені державою керівники (менеджери). Особливість власності державних підприємств полягає в тому, що їх майно не ділиться на долі і не персоніфікується в окремих учасниках економічного процесу, і в тому сенсі вона унітарна|.

Муніципальна є різновидом публічної власності. Верховним розпорядником майна муніципальних підприємств є органи місцевої влади (міські, районні і ін.). Управління муніципальними підприємствами здійснюється або безпосередньо муніципальними органами, або через призначених керівників (або менеджерів). Створений дохід може розподілятися муніципальними органами, керівниками самостійно або за участю трудових колективів.

Розрізняють об'єкти і суб'єкти власності.

Об'єктами власності є: житло, майно, природні ресурси, робоча сила, товари, цінні папери, земля.

Суб'єктами власності є: громадяни, держави, колективи, фонди тощо.

Відповідно до Закону України про власність, передбачені наступні об'єкти власності:

1. Об'єкти власності народу України - земля, надра, повітряний простір, водні ресурси, континентальний шельф і морська економічна зона.

2. Об'єкти індивідуальної власності - житлові будинки і квартири, дачі, предмети особистого користування, засоби виробництва, грошові кошти, вироблена продукція, акції і інші цінні папери, худоба, насадження і ін.

3. Об'єкти державної власності - майно озброєних сил, органів безпеки, міліції, оборонні об'єкти, система транспорту загального користування, національний банк, майно середніх і вищих учбових закладів, державних підприємств, засобу державного бюджету і ін.

4. Об'єкти права комунальної власності - майно, що забезпечує діяльність відповідних рад і утворюваних ними органів; засоби місцевих бюджетів; об'єкти житлово-комунального господарства; установи народної освіти, культури, медицини; майно комунальних підприємств; місцеві енергосистеми; транспорт, зв'язок і інше майно, необхідне для економічного і соціального розвитку відповідних колективів.