- •Місія організації.
- •Автоматизація документаційних процесів
- •Автоматизовані системи контролю за виконанням документів.
- •Взаємодія в діловому спілкуванні.
- •Види організаційних комунікацій.
- •5. Види управлінських впливів
- •6.Вимоги до іміджу організації
- •7. Виступи із промовами
- •8. Входження людини в організацію
- •9. Етапи презентації. Схема та місце проведення презентації.
- •10. Етика ділових відносин.
- •11. Етика керівної діяльності.
- •12. Застосування технічних засобів у комунікаціях.
- •13.Значення і види контролю виконання документів
- •14. Імідж організації: поняття, структура, типологія.
- •15. Комунікаційний процес, його елементи та етапи
- •17. Комунікаційні мережі
- •18. Комунікаційні перешкоди і засоби їх подолання.
- •19. Конфліктні ситуації та основні причини їх виникнення в управлінні. Класифікація конфліктів.
- •20. Методи вдосконалення комунікацій
- •Механізм формування іміджу організації.
- •Місія організації.
- •Норми і обмеження функціонування організації.
- •25. Організація контролю за строками виконання документів
- •26. Основні етапи формування іміджу організації.
- •27…Основні правила організації документообігу в установі
- •28. Основні правила попередження конфліктів. Методи управління конфліктними ситуаціями.
- •29. Поняття документообігу та його основні етапи.
- •30. Поняття професійної етики. Специфіка професійної моралі і етики.
- •31. Поняття та елементи культури організації.
- •32. Поняття та сутність взаємодії.
- •33. Послідовність етапів розробки та реалізації цілей організації
- •34. Постановка цілей організації. Орієнтація цілі
- •3. Структуризація генеральної мети за напрямами та видами діяльності, термінами й іншими ознаками.
- •4. Розробка цілей структурних підрозділів організації.
- •35. Призначення, функції та види переговорів
- •36. Принципи та методи подолання конфліктів в управлінні
- •37.Програма пабліситі: структура та особливості окремих розділів.
- •38.Рівні культури організації.
- •39.Розвиток почуття відповідальності перед організацією.
- •40.Система управління діловодством.
- •41 Способи комунікацій.
- •42. Стадії ведення переговорів.
- •Власне переговорний процес
- •Завершення переговорів та аналіз їх результатів
- •Сутність комунікацій та їх роль у системі управління.
- •Сутність та типологія прес-релізів.
- •Сутність, значення та класифікація цілей. Основні вимоги до цілей.
- •46. Тактичні прийоми та методи підготовки й ведення переговорів.
- •47. Управління корпоративним іміджем і репутацією
- •48. Фактори стимулювання і мотивації персоналу.
- •49. Фактори, що впливають на корпоративний імідж.
- •50. Феномен ідентифікації.
- •51. Форми контролю.
- •52. Форми управлінських впливів.
- •Визначення:
52. Форми управлінських впливів.
Управлінський вплив - розпорядча дія з регламентованою формою зворотного зв'язку, що викликає зміну стану (параметрів, властивостей) об'єкта (системи) управління; суб'єктно-суб'єктний і суб'єктно-об'єктний процес, що реалізується в ході взаємодії двох або більше рівно упорядкованих систем, результатом якого є зміна в структурі (просторово-часових характеристиках) стану хоча б однієї з цих систем.
До основних форм управлінського впливу відносять:
наказ; розпорядження; указівку; інструктаж; рекомендацію; заклик; бесіду.
НАКАЗ - розпорядчий документ, що видається керівником підприємства, організації, установи на правах єдиноначальності й у межах своєї компетенції. Накази видають на основі і для виконання законів, постанов і розпоряджень уряду, наказів та директивних вказівок вищих органів.
РОЗПОРЯДЖЕННЯ - правовий акт управління державного органу. Видається одноособово керівником, головним чином колегіального державного органу" для вирішення оперативних питань і є обов'язковим для громадян та організацій, котрим він адресований.
Інструктаж — це роз'яснення і демонстрація основних прийомів роботи безпосередньо на робочому місці.
Бесіда - це розмова двох чи більше осіб з метою отримання певної інформації, вирішення важливих проблем.
Рекомендації — це пропозиції щодо дій, які, можливо, будуть потрібними у результаті зроблених висновків.
Визначення:
Офіційні норми - ( норма )припис , дозвіл або заборона діяти певним чином .
Оцінювання - оцінка, визначення ціни, вартості, визначення кількості, якості продукції, якості ресурсів, придатності тощо; аналізданих, обстановки.
Підціль - формулюються на основі аналізу попередніх умов,
Професійна етика - це кодекс правил, що визначає поведінку спеціаліста у службовій обстановці, норм, які відповідають існуючим законам та відомчим нормативним документам, професійним знанням, стосункам у колективі, глибокому усвідомленню моральної відповідальності за виконання професійних обов'язків.
Професійна мораль - це система моральних та морально-правових норм, які регулюють дії та поведінку особи у професійній діяльності.
Професійний моральний кодекс - зводи моральних норм і правил, які необхідно виконувати. Вони приписують певний тип відносин між людьми, що вважаються оптимальними з точки зору виконання людиною своїх професійних обов'язків.
Рівні культури організації - 1. артефактів, що включає всі ті феномени, які можна побачити, почути і відчути при входженні в нову культуру. 2. є проголошені цінності — відображення чиїхось оригінальних ідей щодо того, чим є те, що є, і як воно відрізняється від того, що повинно бути. 3. рівнем є базові уявлення, які є настільки очевидними, що варіювання поведінки зводиться до мінімуму й їх зміна відбувається важко.
Соціалізація - комплексний процес засвоєння індивідом певної системи знань, норм і цінностей, які дозволяють йому бути повноправним членом суспільства.
«Дерево цілей» - це наочне графічне зображення підпорядкованості та взаємозв’язку цілей, що демонструє розподіл загальної (генеральної) мети або мічії на підцілі, завдання та окремі дії;
Адаптація - пристосування, процес пристосування до мінливих умов зовнішнього середовища; пристосування будови і функцій організмів до умов навколишнього середовища (у фізіології — короткочасна адаптація, у біології — довгострокова а., протягом життя); соціально-психологічна адаптація є пристосуванням індивіда під групові норми, й навпаки — інтереси соціальної групи до окремого індивіда даної групи; скорочення та спрощення друкованого текст;
Входження людини в організацію - це особливий, дуже складний і надзвичайно важливий процес, в успіху якого зацікавлені як сама людина, так і організація. Бути членом організації зовсім не одне і те ж, що входити в організацію, ставати її членом. ;
Декомпозиція цілі - це поділ основних результатів проекту, визначених у констатації цілей, на окремі компоненти для того, щоб підвищити точність вартісних, часових та ресурсних оцінок, визначити основу для вимірювання й управління виконанням та забезпечити чітку систему відповідальності; ;
Документознавство - наука про документ та документообіг; наукова дисципліна, яка досліджує процеси створення й функціонування документів та розробляє принципи побудови документно-комунікаційних систем та методи їхньої діяльності.;
Духовно-світоглядні елементи культури організації - це комплекс основних особливостей, які відрізняють організацію і її працівників від інших. Він кристалізується і відпрацьовується під час вирішення співробітниками проблем міцності (внутрішньої інтеграції) та еластичності (зовнішньої адаптації) організації. Існування духовно-світоглядних елементів перевірене суспільним досвідом, отже вони можуть бути передані новим працівникам як єдино правильна система світосприйняття. Духовно-світоглядні елементи визначають поведінку людей у процесах індивідуальної і групової (колективної) трудової діяльності.;
Завдання - проблемна ситуація з чітко визначеною метою, яку необхідно досягти; в більш вузькому сенсі задачею називають також цю саму мету, що дана в рамках проблемної ситуації, тобто те, що необхідно виконати.;
Ідентифікація з організації досягається саме тоді, коли роблячи певний вибір працівник керується ціллю та цінностями організації. Як наслідок, особа, яка ідентифікує себе з організацією схильна діяти так, щоб сприяти її цілей як власних.
Соціальна відповідальність - є тим фундаментом, на якому розбудована вся система відносин у суспільстві. В цьому випадку вона виступає невід’ємним елементом у макросистемі людина-держава-суспільство.
Соціальні норми - це правила поведінки, що регулюють взаємини людей і їхніх об'єднань (норми права, норми моралі, норми звичаїв, корпоративні норми).
Типии адаптації: фізіологічна, психічна, соціально-психологічна, психофізіологічна, професійна. Фізіологічна адаптація являє собою стійкий рівень активності і взаємозв'язку функціональних систем, органів і тканин, а також механізмів управління, що забезпечує нормальну життєдіяльність організму і трудову активність людини в різних (тому числі і соціальних) умовах існування, здатність до відтворення здорового потомства.
Психічну адаптацію можна визначити як процес установлення оптимальної відповідності особистості і навколишнього середовища в ході здійснення діяльності, що властива людині, яка дозволяє індивіду задовольняти актуальні потреби і реалізовувати пов'язані з ними значущі цілі (при збереженні психічного й фізичного здоров'я), забезпечуючи в той же час відповідність психічної діяльності людини, її поведінки вимогам середовища.
Соціально-психологічну адаптацію можна розуміти як аспект психічної адаптації, що забезпечує організацію мікросоціальної взаємодії, формування адекватних міжособистісних стосунків, урахування експектацій оточення і досягнення соціально значущих цілей.
Психофізіологічну адаптацію можна визначити як процес, який зумовлений зміною в психофізіологічному стані людини під впливом дезадаптаційних факторів, що потребує одночасної та узгодженої взаємоспівдії функціональних підсистем на всіх рівнях цілісної системи "психофізіологічний стан" з метою ефективного забезпечення діяльності в нових умовах. Професійна адаптація являє собою єдність адаптації людини до фізичних умов професійного середовища (психофізіологічний аспект), адаптації до професійних завдань, операцій, що виконуються, професійної інформації і т.ін. (професійний аспект), і адаптації особистості до соціальних компонентів професійного середовища (соціально-психологічний аспект).
Товарний знак — це товарна марка, що зареєстрована у встановленому порядку і має юридичний захист (оригінальний напис повної або скороченої назви фірми).
Управління за цілями орієнтується на досягнення сукупностей цілей та завдань, що стоять перед організацією. Тому кожен керівник від вищої ланки до нижчої повинен мати чіткі цілі в межах його повноважень.
Фірмовий блок — об'єднані в композицію знак і логотип, а також різні надписи (країна, адреса, телефон, телекс, факс, інколи "фірмовий лозунг").
Під фірмовим стилем розуміємо прийоми (графічні, кольорові, пластичні, мовні і т.п.), що забезпечують можливість упізнавання всіх виробів фірми, які сприймаються як потенційними споживачами, так і спостерігачами взагалі, а також виділяють фірму та ЇЇ вироби серед конкурентів та їх товарів.
Ціль – це те, до чоко прагне людина, починаючи що-небудь. Це опис майбутнього стану організації.
Імідж організації- обличчя організації, спеціально створений образ компанії на ринку товарів і послуг. Імідж фірми відображає її комерційну політику: орієнтацію роботи на певні запити певного класу споживачів. Створення іміджу — результат великої роботи професіоналів у галузі маркетингу, дизайну, психології, лінгвістики і реклами, РR-фахівців.
Імітація- Пародія на щось. Наслідування. Підробка. Ерзац. Сурогат. Повторення. Приклад: виріб, який є підробкою під що-небудь; Наслідування голосом, почерку тощо.
Культура організації- характер, особливості, стиль функціонування організації, які виявляються в поведінці і реакціях особистостей та соціальних груп її працівників, в їх судженнях, відносинах, у способах вирішення проблем організації праці і виробництва, в обладнанні і внутрішній естетиці, техніці й технології, що використовуються.
Логотип- це унікальний графічний або символьний знак, що ідентифікує компанію. Логотипи беруть розпочинають свою історію з давніх часів, коли вони являли собою фамільні герби.
Матеріальні елементи культури організації- відображають культуру виробництва і культуру менеджменту: реальним їх виявом є технологічна культура, культура трудових процесів і культура середовища діяльності членів організації.
Місія організації- це суперзавдання, природа бізнесу, головна мета існування та глобальна причина, що спонукає займатися саме цим видом діяльності. У вузькому змісті – це вибір галузі, визначення номенклатури та асортименту продукції, робіт чи послуг, вибір ринку та шляхів товаропросування, напрямки інвестиційної діяльності, розподіл прибутку та ін.
Організаційна культура- це сукупність переважаючих в організації ціннісних орієнтацій, норм, правил, традицій, які визначають зміст і характер поведінки працівників організації незалежно від положення в ієрархічній структурі
організаційне оточення включаються ті елементи організаційного середовища, які взаємодіють з людиною. Стимулюючі дії охоплюють весь спектр можливих стимулів: мовні і письмові сигнали, дії інших людей, світлові сигнали і т.п. В моделі людина постає як біологічна та соціальна істота з певними фізіологічними та іншими потребами, досвідом, знанням, навичками, мораллю, цінностями і т.п. Реакція на стимулюючі дії охоплює сприйняття цих впливів людиною, їх оцінку та усвідомлене чи неусвідомлене прийняття рішення про дії у відповідь.
