1.3.Особливості конфліктної поведінки у курсантів

Проблема виявлення причини міжособистісного конфлікту у курсантів одна з найважливіших практичних задач, які постають перед командиром при аналізі конкретної конфліктної ситуації. Адже не знаючи причини конфліктної поведінки підлеглих тяжко розраховувати на конструктивне вирішення проблеми між ними.Не відповівши на питання :»Із-за чого виник конфлікт? У чому проблема? Хто є учасником? В чому істинні потреби та загрози для людей?» - ми навряд чи зможемо вплинути на конфлікт так,щоб він не викликав неприємних наслідків. Не знаючи причин виникнення міжособистісних конфліктів ,відмічає А.Я. Анцупов , зазвичай не коректно рішуче вмішуватись у конфлікт з метою його усунення. Таке втручання може бути виправданим лише в екстрених випадках ,коли є загроза здоров’ю опонентів ,виконанню відповідальних задач під час несення служби.[5;c.122]

Разом з тим знання типових причин виникнення міжособистісних конфліктів у курсантів , особливостей їх розвитку, дає можливість керівнику своєчасно втрутитися у конфлікт ,допоможе людям запобігти психічних травм ,негативної емоційної напруженості, зниження якості професійної діяльності і деструкції у взаємовідносинах членів колективу.

Однією із особливостей міжособистісного конфлікту є його вміння розповсюджувати свою дію на різні області людських взаємовідносин. Раніше виникнувши у сфері міжособистісних відносин, конфлікт має тенденцію розповсюджувати свій вплив і на службові, і на ділові взаємовідносини курсантів. «Часто неможливо сказати ,де закінчується один конфлікт і починається інший» [5;c.131]

Внутрішньоособистісні конфлікти за характером і сутністю протиріч можна поділити на такі види: “втрати сенсу”, “рольовий”, “завищених вимог до себе”, “двох провідних мотивів”, “потягів”, “комплексу неповноцінності”. Кожен із видів конфліктів характеризується своїми особливостями перебігу у курсантів, що навчаються на різних курсах.

Психологічними чинниками, які детермінують виникнення і прояви внутрішньоособистісних конфліктів під час навчально-виховного процесу, є: байдужість посадових осіб до потреб і запитів курсантів; неадекватне ставлення курсантів до частого залучення на господарські роботи (прибирання території); неможливість планування своєї особистої навчальної діяльності через велику кількість незапланованих, термінових завдань (доручень); недосконалість організації самостійної підготовки тощо.

Основними особливостями психопрофілактики та психокорекції внутрішньоособистісних конфліктів курсантів слід вважати: організацію в часи виховної роботи комплексу просвітницьких заходів: лекцій, групових консультацій, рольових ігор, групових дискусій, які сприяють попередженню та конструктивному вирішенню внутрішньоособистісних конфліктів; проведення індивідуальних бесід та індивідуального консультування курсантів командирами курсантських підрозділів та іншими посадовими особами, які мають найбільше можливостей щодо попередження та вирішення внутрішньоособистісних конфліктів у підлеглих; співпрацю командирів курсантських підрозділів з психологами та іншими фахівцями, які мають відповідні знання основ психопрофілактики та психокорекції зазначених конфліктів (з урахуванням їх видів); [6;c.204] врахування викладачами психічних станів курсантів під час проведення занять та психологічна підтримка тих, хто переживає негативні (астенічні) стани; навчання командирів курсантських підрозділів практиці проведення діагностики, попередження та вирішення внутрішньоособистісних зіткнень у підлеглого особового складу; звільнення курсантів, які переживають внутрішньоособистісний конфлікт від занять та виконання службових обов’язків і направлення їх до психолога; організація посадовими особами контролю за їх поведінкою та діяльністю; організація взаємодопомоги та взаємопідтримки між членами курсантського колективу.