2.2. Аналіз показників рентабельності

Рентабельність (від нім. rentabel — дохідність, прибутковість) — це рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках. Підприємство вважають рентабельним, якщо доходи від реалізації продукції (робіт, послуг) покривають витрати виробництва і, крім того, забезпечує суму прибутку, достатню для нормального функціонування підприємства.

Основні завдання аналізу (оцінки) рентабельності:

• оцінити ефективність діяльності підприємства на поточний момент;

• виявити зміни рентабельності протягом певного періоду;

• визначити чинники, які вплинули на зміну рентабельності;

• визначити резерви зростання рентабельності.

Аналіз рентабельності на підприємстві здійснюють за системою показників, використання кожного з яких залежить від характеру оцінки ефективності діяльності підприємства.

1. Рентабельність активів (R_А). Визначають як відношення чистого прибутку до середньої величини активів підприємства (А) і розраховується за формулою:

(2.4)

Оптимальне значення R_А >0, зменшення може свідчити про уповільнення темпів економічного росту і розвитку підприємства.

2. Рентабельність власного капіталу (R_ВК). Визначається як відношення чистого прибутку і розраховується за формулою:

, (2.5)

Даний показник характеризує ефективність інвестицій вкладених у власний капітал, і характеризує долю в ньому чистого прибутку.

Оптимальне значення R_вк >0.

3. Рентабельність діяльності підприємства (R_Д). Визначається як відношення чистого прибутку до суми чистого доходу від реалізованої продукції:

(2.6)

4. Рентабельність продукції за валовим прибутком (RП_ВП). Визначається як відношення валового прибутку (ВП) до собівартості реалізованої продукції (СРП) і розраховується за формулою:

. (2.7)

Показує, скільки прибутку припадає на 1 грн собівартості реалізованої продукції. Характеризує прибутковість (вигідність) виробництва продукції, виконання, надання послуг або продажу товарів.

2.3. Оцінка фінансової незалежності підприємства

Фінансова стабільність підприємства є однією із найважливіших характеристик фінансового стану підприємства і пов’я­зана з рівнем його залежності від кредиторів та інвесторів. За різних умов, у яких функціонує підприємство, останнє для досягнення фінансової стабільності проходить різні етапи. Так, в умовах кризи підприємство може досягати фінансової стабілізації за такими етапами:

• ліквідація поточної неплатоспроможності підприємства;

• відновлення фінансової стійкості (фінансової рівноваги у короткостроковому періоді);

• забезпечення фінансової рівноваги у довгостроковому періоді.

Значна кількість чинників, що впливає на фінансову стійкість підприємства, обумовлює значною мірою відсутність в економіч­ній літературі єдиного підходу до її визначення та оцінки. Передумовою оцінки фінансової стійкості майже в усіх методичних підходах визнається проведення аналізу фінансового стану підприємства та його оцінка за допомогою системи коефіцієнтів, які дають змогу зробити висновок про ступінь фінансової стійкості підприємства. Фінансова стійкість є однією з найважливіших характеристик фінансового стану. В Україні використовують різні методики оцінки фінансового стану підприємств.

Щоб розрахувати рівень фінансової незалежності підприємства, необхідно оцінити і розрахувати показники, що характеризують забезпеченість запасів і витрат, що їх характеризують.

Алгоритм розрахунку основних показників (коефіцієнтів) фінансової стійкості підприємства (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Алгоритм розрахунку основних показників (коефіцієнтів) фінансової стійкості підприємства

№ пор.	Показник	Порядок розрахунку показника (коефіцієнта)	Рекомендоване значення, тенденції, зміни
1	Коефіцієнт фінансової автономії		Критичне значення — 0,5, збіль­шення
2	Коефіцієнт фінансо­вої залежності		Критичне значення — 2, зменшення
3	Коефіцієнт фінансо­вого ризику		 0,5, критичне значення — 1
4	Коефіцієнт маневреності власного капіталу		> 0 — збільшення
5	Коефіцієнт структу­ри покриття довгострокових вкладень
6	Коефіцієнт довгострокового залучен­ня коштів		0,4

Для правильної оцінки фінансової стійкості розрахункові дані цих показників порівнюють у динаміці та з нормативними значеннями.

Для порівняння значень розрахованих показників (коефіцієнтів) у випадку, якщо основним звітним періодом, за який подається Звіт про фінансові результати, є квартал, а всі попередні періоди, за які здійснюються розрахунки, є річними, необхідно дані квартального звіту про фінансові результати помножити на коефіцієнт: К = 4 : N, де N — порядковий номер звітного кварталу.