Оцінка ліквідності і платоспроможності
Фінансовий стан підприємства з позиції короткострокової перспективи оцінюється показниками ліквідності та платоспроможності, які в загальному вигляді характеризують його спроможність своєчасно і в повному обсязі здійснювати розрахунки за короткостроковими зобов’язаннями перед контрагентами.
Ліквідність – здібність підприємства виконувати свої обов’язки по всім видам платежів за рахунок оборотних активів.
Статті в активі балансу показані по зростаючій ліквідності активів. До самих ліквідних відносяться:
грошові кошти і їх еквіваленти;
фінансові інвестиції;
дебіторська заборгованість;
запаси.
Основним показником ліквідності являється перевага оборотних активів над короткостроковими пасивами.
Платоспроможність підприємства характеризується його можливістю і здатністю своєчасно й повністю виконувати свої фінансові зобов’язання перед внутрішніми та зовнішніми партнерами, а також державою.
Основними ознаками платоспроможності є:
наявність у достатньому обсязі коштів на поточному рахунку;
відсутність простроченої кредиторської заборгованості.
Досліджуючи взаємозалежність ліквідності та платоспроможності, слід зазначити, що ліквідність є менш динамічною категорією, ніж платоспроможність. Справа в тім, що в міру стабілізації виробничої діяльності підприємства в нього поступово складається певна структура активів і джерел коштів, різкі зміни якої порівняно рідкі. Тому показники ліквідності звичайно варіюють у певних цілком передбачуваних межах, що й дає підстави аналітичним агентствам розраховувати та публікувати середньогалузеві і середньогрупові значення цих показників для використання у міжгосподарських порівняннях і як орієнтири при відкритті нових напрямів виробничої діяльності.
Навпаки, фінансовий стан з погляду платоспроможності може бути досить змінним: незважаючи на те, що підприємство на конкретну дату характеризується як платоспроможне, вже наступного дня ця ситуація може кардинально змінитися внаслідок настання строків розрахунку, з одного боку, і відсутності коштів, наприклад, у результаті їх не надходження за відвантажену раніше продукцію — з другого.
Таким чином, підприємство через фінансову недисциплінованість своїх дебіторів саме стає неплатоспроможним. Якщо затримка з надходженням платежу має короткостроковий або випадковий характер, то ситуація з погляду платоспроможності може найближчим часом змінитися на краще, однак не виключені також інші менш сприятливі варіанти. Такі критичні ситуації особливо часто мають місце в комерційних організаціях, які через певні причини не підтримують у достатньому обсязі страховий запас грошових коштів на поточному рахунку.
Рівень ліквідності і платоспроможності підприємства оцінюється за допомогою фінансових показників.
Узагальнюючим показником ліквідності є коефіцієнт поточної ліквідності (коефіцієнт покриття), характеризує достатність оборотних активів підприємства для погашення своїх боргів.
, (2.1)
де ОА — оборотні активи;
КП — короткострокові пасиви.
Оптимальне значення показника К > 1.
Якщо К<1, можна зробити висновок про фінансовий ризик та низьку платоспроможність. У цілях застереження банкрутства потрібно вияснити причини зниження ліквідності і прийняти міри для покращення фінансового стану
Значення в межах 1 – 1,5, показуєте, що підприємство в стані погашати зобов’язання перед кредиторами.
Якщо К > 2,5, підприємство неефективно використовує фінансові активи.
Найбільш жорстким критерієм ліквідності є коефіцієнт абсолютної ліквідності, який визначається відношенням найбільш ліквідних активів (грошових коштів) до поточних зобов’язань.
, (2.2)
де ГК — грошові кошти.
Цей коефіцієнт показує, яка частка короткострокової заборгованості в разі потреби може бути погашена негайно за рахунок наявних грошових коштів. Теоретично достатнім вважається, якщо коефіцієнт абсолютної ліквідності вищий як 0,2—0,35. Це означає, що 20—30 % своїх короткострокових боргів підприємство може погасити в поточний момент. Ось чому цей показник називають ще коефіцієнтом платоспроможності.
Ще одним показником, який досліджується в процесі аналізу ліквідності та платоспроможності, є частка власних оборотних коштів у покритті запасів. Цей коефіцієнт являє собою поодинокий випадок попереднього показника, коли в знаменнику замість загальної величини оборотних активів залишається лише їх частина — запаси і витрати.
, (2.3)
Логіка показника полягає в тому, що дебіторська і кредиторська заборгованість приблизно урівноважують одна одну, а інші оборотні кошти покриваються двома джерелами — власними й позиковими коштами. Оскільки в цій частці оборотних коштів запаси домінують, саме з ними доцільно порівнювати величину власних оборотних коштів. Нижня межа, що рекомендується по цьому показнику, — 50 %.