Додаткова:

6. Абрамов С.И. Оценка риска ивестирования // Экономика строительства. №12, 1996. – с. 2 – 12.

7. Воропаев Ю.Н. Оценка риска аудита и бизнеса // Бухгалтерский учёт, - 1996. -№6. – С. 27.

8. Галасюк В., Сорока М., Галасюк В. Поняття економічного ризику в контексті концепції ССF // Ринок цінних паперів України. – 2002. - №5-6, - С.56-65. http://securities.org.ua/securities_journal/review.php?num=69&pub=57

9. Гончаренко Л. П. Риск-менеджмент: Учеб. пос. – М.: 2006. Изд. «ТК Велби», - 216 с.

10. Грабовый П.Г., Петрова С.Н. Риски в современном бизнесе. – М.: Аланс, 2004. – 200 с.

11. Лепешкина М.Н. Методологические аспекты оценки рисков // Корпоративный менеджмент http://www.cfin.ru/press/management/2001-6/11.shtml#

1. Сутність господарського ризику

У період розвитку ринкових відносин підприємницьку діяльність в Україні приходиться здійснювати в умовах інформаційної невизначеності ситуації і нестійкості, мінливості зовнішнього середовища. Отже, виникає неясність і непевність в одержанні очікуваного розрахованого кінцевого результату, а отже, зростає ризик, тобто небезпека невдач, непередбачених втрат. Ризик характерний для початкових стадій підприємницт­ва, коли ще невеликий досвід, бракує практики проведення під­приємницьких операцій. Але ризикувати приходиться і бізнесменам-професіоналам з багаторічним стажем.

В умовах командно-адміністративної економіки всі звикли до того, що економічна обстановка формується "зверху" у вигляді набору правил і норм.

Звичайно, тверда система централізованих установок і розпо­ряджень сковувала ініціативу, придушувала інтерес і творчий початок. Але вона вносила явну чи вдавану чіткість, забезпечувала нав'язаний зверху порядок. Нехай не з повною впевненістю, але можна було передбачати обсяги виробництва, постачань, прода­жу, рівень цін і, відповідно, результати – прибутки, доходи.

При відсутності альтернатив, можливостей вибору, там, де може бути прийнято тільки одне рішення, ризик або практично відсутній, або він мінімальний. Але ризик багаторазово зростає в умовах нестабільності, мінливості середовища, у якому здійсню­ється господарська діяльність.

Ринок - це, насамперед, економічна воля, а за економічну волю приходиться платити. Адже волю одного підприємця су­проводжує одночасно і воля інших підприємців, що одержали можливість купувати чи не купувати його продукцію, пропоную­чи за неї свої ціни, продавати йому сировину за визначеними цінами, диктувати свої умови угод, при цьому, цілком природно, що підприємці, ділові партнери, з ким приходиться вступати в господарські відносини, прагнуть, насамперед до своєї вигоди, до прибутку своєї компанії. А вигода одних може стати збитком для інших. До того ж підприємець-конкурент взагалі схильний витісняти свого опонента з ринку: такі закони конкуренції.

Отже, поза залежністю від бажання людей, освоюючи підприємництво, приходиться мати справу з невизначеністю, яку не можна встановити заздалегідь.

Зі сказаного випливає важливе правило поведінки підприємця: не уникати ризику, а передбачати його, прагнути знизити до мож­ливо більш низького рівня.

В економічній науці і практиці господарювання, на жаль, не вироблені загальновизнані теоретичні положення про госпо­дарський ризик. Недостатньо розроблені методи оцінки ризику стосовно до тих чи інших виробничих, господарських ситуацій.

У країні з ринковою економікою накопичений досвід ризикового підприємництва, супроводжуваний явно видимими прикладами процвітання і краху, підйому і банкрутства в залежності від вмілої і невмілої поведінки, а частково, і везіння в реальній обстановці ризику. У ринковому середовищі саме життя, проце­си виробництва, розподілу, обміну, споживання продукції вчать правил поведінки при наявності невизначеності і ризику, заохо­чують до їхнього знання і суворо карають за незнання.

Відзначимо, що наявні окремі види підприємницької діяль­ності, у яких ризик піддається розрахунку, оцінці і, де методи виз­начення ступеня ризику відпрацьовані і теоретично, і практично. Це, насамперед, страхування майна, здоров'я і життя, а також ло­терейна й ігрова справа.

Приміром, страхуючи підприємство чи будинок від пожежі, страхове агентство аналізує тільки небезпеку загоряння об'єкта і міру виникаючої при цьому майнової втрати, яку прийдеться компенсувати. Відповідно встановлюються і страхові платежі, розміри страхових премій. Підприємець-виробничник змушений вивчати ризик, що виникає у виробництві при закупівлі сирови­ни, продажів готової продукції і при всіх інших видах діяльності підприємства. Адже його цікавить не просто компенсація втрат, а запобігання збитку, що вже зовсім інша справа.

Ризик, звичайно, пов'язаний з конкретною ризиковою ситу­ацією. Тому він виникає іноді, коїш рішення виробляється в умо­вах невизначеності, вибір робиться з декількох важко порівнянних варіантів. У цих умовах потрібно оцінити, хоча б інтуїтивно, ймовірність досягнення заданого результату, виявити можливі невдачі на шляху, що обирається.

Характерно, що ризикова ситуація в підприємництві тим чи іншим чином пов'язана з поняттям власності, прибутку, з ймовірністю їх упустити. Сам факт наявності власності служить збуд­ником ризикових ситуацій, адже люди більше всього побоюють­ся втрат власного майна, коштів, здоров'я, життя.

Для однакового розуміння питань, що далі викладаються, варто сформулювати термінологічну базу теорії підприємниць­кого ризику. Це необхідно через те, що використовувані в побуті і навіть бізнесі, менеджменті поняття, що відносяться до ризикового підприємництва, часто розпливчасті і нечіткі.

Насамперед, потрібно визначити вихідне, базисне поняття "ризик", маючи на увазі, що це погроза, небезпека виникнення збитку в самому широкому розумінні слова.

Під господарським (підприємницьким) ризиком варто розуміти ризик, що виникає при будь-яких видах діяльності, пов'язаних з виробництвом продукції, товарів, послуг, їх операціями, комер­цією, здійсненням соціально-економічних і науково-технічних проектів. Виходячи з даного визначення, варто одночасно від­значити, що господарський ризик — це явище, ознака і властивість діяльності, а не тільки поняття.

Іноді буває доречно доповнити наведене визначення і харак­теризувати ризик як діяльність з реалізації обраного в умовах не­визначеності рішення, що враховує ймовірність успіху, невдач і відношення від поставленої, обраної мети, причому всіх трьох ре­зультатів у сукупності. Тому що підприємництво пов'язане з ви­користанням і звертанням матеріальних, трудових, фінансових, інформаційних, інтелектуальних ресурсів, ризик пов'язаний з по­грозою повної, або часткової втрати цих ресурсів.

Тому підприємницький ризик характеризується як небезпека потенційно можливої, ймовірної втрати ресурсів чи недоодержання доходу в порівнянні з варіантом, розрахованим на раціональне вико­ристання ресурсів. І крім того, ризик — це можливість, ймовірність відхилення від мети, результату, заради яких і приймалося рішення, на що був націлений бізнес-проект.

Інакше кажучи, ризик — це погроза того, що підприємець понесе втрати у вигляді додаткових витрат, понад передбачені прогнозом, програмою його дій, або одержить доходи нижче тих, на які він розраховував. Таким чином, зниження величини передбачуваного доходу, так звана упущена вигода, також вхо­дить у категорію ризику. При встановленні суті підприємницько­го ризику необхідно розрізняти поняття: "витрата", "збитки", "втрати". Будь-яка підприємницька діяльність неминуче пов'яза­на з витратами, втратами, тоді як збитки мають місце при не­сприятливому збігу обставин, прорахунках і являють собою до­даткові витрати понад намічені. Збитки, втрати, як відомо, не плануються заздалегідь, навмисно, хоча в ряді випадків передба­чаються як потенційно можливі.