Зміст

Вступ………………………………………………………………………………3

Розділ 1. Теоретичні основи функціонування страхового ринку

1.1 Становлення страхового ринку України…………………….………………5

1.2 Загальна характеристика страхового ринку України……………………7

Розділ 2. Аналіз сучасного стану страхового ринку України.

2.1 Структура страхового ринку України…………………………………..14

2.2 Діяльність страхових компаній на страховому ринку.

2.3 Нормативно-правове зобов'язання функціонування страхового ринку України…………………………………………………………………………..18

Розділ 3. Перспективи розвитку страхового ринку України

3.1 Проблеми розвитку страхування…………………………………………...22

3.2 Напрями підвищення ефективності страхової діяльності в ринковому середовищі……………………………………………………………………………..25

Висновок………………………………………………………………………....30

Список використаних джерел………………………………………………...32

Вступ

Актуальність теми. На сучасному етапі поглиблення ринкової трансформації та структурної перебудови національної економіки дедалі більшого значення набувають такі елементи господарювання, які б сприяли створенню оптимальних умов для підприємницької діяльності. До них належить страхування, яке в багатьох країнах світу розглядається як могутній стабілізаційний фактор та суттєве джерело забезпечення довгострокових інвестицій в економіку держави.

В Україні в умовах переходу до ринкової економіки перед багатьма підприємствами постала проблема фінансової стабілізації, забезпечення безперервної виробничої діяльності. Вдале подолання ризикових ситуацій, що забезпечує в перспективі максимальну фінансову стійкість, можливе за умов ефективного функціонування страхового ринку.

В умовах ринку страхування стає не тільки методом захисту страхувальників від руйнівних стихійних лих, але і засобом забезпечення від несприятливих змін ринкової кон'юнктури, що можуть негативно впливати на господарсько-фінансову діяльність суб'єктів та добробут населення.

Страховий ринок України останнім часом стрімко розвивається, проте в його формуванні та розвитку існує низка проблем і труднощів, а отже існує і потреба в системному, комплексному дослідженні, спрямованому на їх виявлення, та розробці рекомендацій щодо їх вирішення.

Сьогодні економічна наука має певні напрацювання у дослідженні проблем становлення та розвитку страхового ринку.

В Україні основні проблеми теорії та практики страхування в умовах ринкової економіки досліджували В.Д. Базилевич, О.І. Барановський, В.А. Борисова, Є.В. Бридун, Н.М. Внукова та інші.

Віддаючи належне дослідженням економістів у цій сфері, слід зауважити, що сьогодні ще недостатньо вирішені питання щодо розкриття сутності страхування та страхового ринку як економічних категорій, функціонального призначення страхування, класифікації страхових ринків, формування нормативно-правового та організаційно-методологічного забезпечення страхового бізнесу, комплексної оцінки стану, проблем та перспектив розвитку страхового ринку в Україні. Саме тому, необхідність уточнення теоретико-методологічних засад, проведення комплексного дослідження процесу формування страхового ринку в Україні, розробки науково обґрунтованої, виваженої та чіткої концепції його розвитку обумовило вибір теми дослідження та структуру роботи.

Мета і задачі дослідження. Основною метою роботи є характеристика страхового ринку України, його тенденцій та перспектив розвитку.

Досягнення зазначеної мети обумовило необхідність постановки та розв'язання комплексу завдань:

- з'ясування сутності страхового ринку як економічної категорії та пов'язаних з ним основних економічних понять та категорій;

- з'ясування характерних рис та особливостей страхового ринку;

- аналіз стану та тенденцій розвитку вітчизняного страхового ринку, оцінка його особливостей;

- концептуальне визначення шляхів розвитку страхового ринку України;

- розробка рекомендацій щодо напрямів подальшого розвитку та вдосконалення страхового ринку;

- обґрунтування можливостей та шляхів використання зарубіжного досвіду страхової діяльності та інтеграції України у світовий страховий простір.

Об'єкт дослідження - процеси становлення та розвитку страхового ринку.

Предмет дослідження - система взаємовідносин страхового ринку, пов'язаних з процесом його формування та розвитку.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в даній курсовій роботі було використано такі методи: системного економічного та статистичного аналізу - для обробки, узагальнення і аналізу фактологічного матеріалу.

Розділ 1. Теоретичні основи функціонування страхового ринку.

1.1 Становлення страхового ринку України

У становленні страхового ринку України важливу роль належить державі. В Україні, з перших років її незалежності, на початковому етапі становлення страхової справи державне регулювання даних процесів практично було відсутнім.

Загалом процес становлення державного регулювання страхового ринку України можна поділити на декілька етапів[20, с. 87-92].

І етап: 1991 - 1996 роки - стихійне регулювання страхового ринку країни. У травні 1993 року вийшов Декрет Кабінету Міністрів України «Про страхування», що передбачав впровадження єдиного державного реєстру страхових компаній, дозвіл на здійснення страхової діяльності за тими видами, які зазначені в ліцензії, створення органу нагляду за страховою діяльністю.

У липні цього ж року прийнято постанову Кабінету Міністрів України «Про ліцензування страхової діяльності». У жовтні 1993 року створено Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю - Укрстрахнагляд.

ІІ етап: 1996 - 2001 роки - зародження «цивілізованого» державного регулювання страхового ринку України. Основною подією стало прийняття в березні 1996 року Закону України «Про страхування». Закон установив систему контролю за рівнем платоспроможності страховиків і порядок розрахунку резервів, посилив норми, що регулюють нагляд за страховою діяльністю, упорядкував види обов'язкового страхування [2].

1998 року ухвалена Кабінетом Міністрів Перша Програма розвитку страхового ринку України, яка визначала головні завдання та пріоритети галузі на 1998-2000 роки [3].

У процесі адміністративної реформи Указом Президента України «Про зміни в структурі центральних органів виконавчої влади» від 15. 12. 1999 №1573/99 функції Укрстрахнагляду було покладено на Міністерство фінансів України, у складі якого створено Департамент фінансових установ та ринків.

ІІІ етап: із 2001 року й до сьогодні - розвиток державного регулювання вітчизняного страхового ринку. Позитивною подією в контексті державного регулювання страхового ринку стало прийняття у жовтні 2001 року Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про страхування» № 2745-ІІІ.

2 лютого 2001 року Кабінетом Міністрів затверджено «Програму розвитку страхового ринку України на 2001-2004 роки».

У грудні 2002 року за Указом Президента України № 1153/2002 та згідно із Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг» від 12. 07. 2001 № 2664-ІІІ було створено Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України - Держфінпослуг.

У 2005 році була розроблена «Програма розвитку страхового ринку України на 2005-2010 роки». У відповідності до неї Державна комісія з регулювання ринку фінансових послуг переглянула правила розміщення страхових резервів зі страхування життя та протягом 2006-2007 років внесла відповідні зміни. Було розширено можливості страхових компаній у сфері кредитування своїх клієнтів, встановлено обмеження щодо інвестування коштів страхових резервів в економіку України за напрямами, визначеними Кабінетом Міністрів України[13, с. 68].

Важливе значення для розвитку страхового ринку й поліпшення його регулювання мало прийняття низки законів, що регламентують окремі галузі, види, підвиди страхування (закони України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», «Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення», «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру»).

Загалом можна стверджувати, що створена в Україні система регулювання страхової діяльності в основному зводить до ведення державного реєстру, розробки нормативних, методичних та законодавчих актів, ліцензування страховиків щодо допуску на ринок; ліцензування правил страхування та тарифів; контролю за платоспроможністю, розміщенням страхових резервів.

Отже, подальше вдосконалення механізму державного регулювання страхового ринку України повинно бути спрямоване на:

1. Розробку й ухвалення низки законодавчих актів щодо перестрахування, страхування життя, медичного і пенсійного страхування, діяльності товариств взаємного страхування, діяльності страхових посередників, фонду гарантування страхових виплат.

2. Впорядкування нормативно-правової бази у сфері обліку, статистичної і бухгалтерської звітності страхових компаній.

3. Оптимізація співвідношення між обов'язковим і добровільним страхуванням.

4. Запровадження пруденційного нагляду - попередження нестабільності фінансової системи, запобігання неплатоспроможності страховиків, що дає можливість виявити недоліки в діяльності страховиків від самого їх початку, а отже, вжити заходів щодо їх усунення.

Вжиття зазначених вище заходів сприятиме вдосконаленню державного регулювання страхового ринку й адаптації його до вимог сьогодення.