5. Визначення ступеня впливу факторів на організацію в конкретній ситуації

Головним завданням ситуаційного аналізу є встановлення не всіх, а саме основних факторів, що суттєво впливають на розвиток ситуації. Визначення цих факторів спирається на ранжируванні значимості даних вагомих факторів. Для цього менеджеру необхідно окреслити перелік факторів, які на його думку є значними, а вже потім, спираючись на евристичні або математичні методи, визначити ступінь впливу фактору на подальший розвиток подій. Так, використовуючи такий метод як анкетування в два тури - у першому турі кожний із спеціалістів, запрошених керівником, заповнює спеціально розроблену анкету, в якій зазначає фактори, що визначають розвиток ситуації та дає пояснення їх включення до числа найважливіших. Внесені фактори ранжируються спеціалістами відповідно ступеню їх впливу на розвиток ситуації. В другому турі заповнені анкети оцінюються іншими спеціалістами, які або погоджуються, або ні з попередніми висновками. Результати другого туру обробляються аналітичною групою, і отримана інформація попадає до керівника, який і приймає остаточне рішення стосовно факторів, які визначають розвиток ситуації. За допомогою методу факторного аналізу можна класифікувати фактори на суттєві та несуттєві, головні та додаткові, внутрішні та зовнішні. Розроблені на основі обробки даних коефіцієнти впливу вирішеного фактору дозволяють ранжирувати їх за ступенем значущості та отримати формулу для розрахунку очікуваних значень показників, що характеризують ситуацію при зміні значень факторів. Отримані результати дозволяти більш обґрунтовано оцінювати очікувані зміни ситуації при очікуваних змінах факторів.

Основні терміни:

Експертних оцінок метод – це спосіб прогнозування та оцінки майбутніх результатів дій на підставі передбачень спеціалістів.

Синектика – комплексний метод стимулювання творчої діяльності, що використовує прийоми та принципи як «мозкового штурму», так і методу аналогій та асоціацій.

Тема 4. Застосування ситуаційного аналізу в системі ситуаційного менеджменту

1. Поняття ситуаційного аналізу. Ситуаційний аналіз як комплек­сні технології підготовки, прийняття та реалізації управлінського рішення.

2. Перешкоди до ситуаційного аналізу

3. Модель ситуаційного аналізу.

Список використаної та рекомендованої літератури Основна:

1. Василенко В.О. Ситуаційний менеджмент : Навч. посіб. для студ. вузів. -2-е вид., випр. та доп. -К.: Центр навчальної літератури, 2005. -372 с.

Додаткова:

1. Глухов В. В. Ситуационньш анализ (деловые игры для менеджера). — СПб.: Спец, лит., 1999.

2. Кунц Г., О'Доннел С. Управление: системный и ситуационный анализ управленческих функций. — М.: Прогресс, 1981.

1. Поняття ситуаційного аналізу. Ситуаційний аналіз як комплек­сні технології підготовки, прийняття та реалізації управлінського рішення.

Розкрити повністю суть методологічних аспектів ситуаційного підходу неможливо без характеристики ситуаційного аналізу, як комплексної технології підготовки, прийняття та реалізації управлінського рішення, в основу якої покладено аналіз окремо взятої управлінської ситуації. Дані технології дозволяють, базуючись на більш глибокому аналізі ситуацій, встановленні тенденцій, закономірностей і факторів, що визначають їх розвиток, більш обґрунтовано приймати довгострокові рішення. Проведення спеціального аналізу саме тієї ситуації, яка склалася на момент прийняття рішення, дозволяє професійному менеджеру обрати ту чи іншу конкретну управлінську технологію, захід, рішення, що в кінцевому випадку приведуть до поставленої цілі.

Перед тим як окреслити сутність ситуаційного аналізу необхідно провести паралель з таким загальнонауковим методом як аналіз.

Аналіз - це детальне вивчення. При проведенні аналізу вивчається природа предмету, компоненти, з яких він складається, та взаємозв'язки між даними компонентами. Аналіз розширює розуміння, значення та інтерпретацію об'єкта, який вивчається.

Аналіз – це загальнонауковий метод, який передбачає розкладання об’єкту аналізу як цілого на елементи з наступним встановленням взаємозв'язків між ними з метою вироблення управлінського рішення. Аналіз передбачає збір, класифікацію, систематизацію, збереження й обробку інформації з метою управління.

Отже, аналіз не є судженням, висновком чи оцінкою. Проведення аналізу повинно допомогти людям не просто сприймати, а критично оцінити ситуацію. При аналізі люди роблять більше, аніж просто спостерігають чи вимірюють. Розділяючи ситуацію на компоненти чи фактори, ми можемо знайти серед них більш чи менш керовані, зрозуміти свої помилки чи прорахунки, рівно як і переваги та сильні сторони.

Відомий вчений Блум в 1956 р. дав таке визначення: аналіз - це один із вищих порядків навчання та мислення при пізнавальному процесі навчання. Він мав на увазі, що учні повинні вміти: згадувати, розуміти та застосувати факти в ситуації з тим, щоб робити аналіз (розділити ситуацію на частини і визначити зв'язки між окремими частинами).

Отже, ситуаційний аналіз є процесом, при якому ведеться спостереження за складним, комплексним набором обставин (факторів), які, в свою чергу, поділяються на менші, більш керовані частини і компоненти.

Ситуаційний аналіз – це метод (підхід), при якому вивчаються події й умови (історія), що сприяли появі даної виробничої ситуації, досліджуються процеси й обставини, що відбуваються в зовнішньому і внутрішнім середовищі в сьогоденні, здатні вплинути на прийняте управлінське рішення і його наслідки.

Таким чином, ситуаційний аналіз дає дозволяє менеджеру здійснити прогноз розвитку подій в майбутньому. Точність прогнозу значною мірою залежить від оперативності його виконання, а тому логічно, що для ефективного виконання ситуаційного аналізу необхідно аналізувати та встановлювати перспективні зміни не всіх внутрішніх і зовнішніх ситуаційних змінних організацій, а лише основних факторів, що найбільш суттєво впливають на розвиток ситуації та на функціонування організації у певний час. Ступінь детальності аналізу залежить від майстерності менеджера та спектру прийомів та засобів, які він використовує для аналізу.

Консалтингові фірми часто використовують у своїх дослідженнях та подальшій обробці даних такі засоби: обчислювальну техніку, телекомунікації, відеозв’язок для підвищення інформаційного обміну та застосовують методи опитування, анкетування, синтез для збору необхідних даних, а також порівняння, кореляційний аналіз для обробки даних тощо.

Ключовою метою ситуаційного аналізу є постійна переоцінка проблем, потреб і рішень. Він покликаний збільшити кількість і якість прийнятих управлінських рішень.

Ключові моменти аналізу, що стосуються ситуацій:

• компоненти - це частини чи об'єкти, які складають ситуацію;

• фокус (центр) або інтерес між цими компонентами;

• моделі зв'язків між компонентами;

• моделі взаємозв'язків між ситуацією та факторами середовища, яке її оточує.

Ми всі маємо багато різних типів ситуацій: - це особиста ситуація; життєва ситуація; службова ситуація; виробнича ситуація і т.д. Вони змінюються за часом, по можливостях та із зміною кризи. Наприклад: Особиста ситуація будь-якої людини складається з декількох компонентів (частин, які складають ситуацію): ім'я; соціальний стан (одружений чи ні); вік (молодий, людина старшого віку); темперамент (енергійний чи повільний); фізичний стан (втомлений чи бадьорий), настрій (оптиміст чи песиміст), одяг (стильний чи класичний), і т.д.

Життєва ситуація також складається з багатьох компонентів і факторів, це: освіта, робота; місце проживання (село, місто), фактори громади (традиції, релігія та ін.); сім'я, помешкання і т.д.

Службові ситуації – це умови, середовище та труднощі, з якими працівники стикаються у своїй щоденній роботі.

За приклад розглянемо фермерів, які вирощують цукрові буряки в якомусь районі. Їх об'єднує те, що вони всі вирощують одну і ту ж культуру - цукрові буряки. Але оскільки вони територіально розселені, мають різні площі, матеріальні можливості, технічне забезпечення і різну освіту, тому і виробнича ситуація у них у кожного своя.

Зміна якогось одного факту чи обставини може спричинити зміну всієї ситуації. Саме тому, щоб адаптуватись до нових умов необхідно грамотно розібратися і проаналізувати ситуацію, бажано вивчити і виявити всі причини і наслідки, розглянути ситуацію з усіх сторін.

Отже, для чого потрібний ситуаційний аналіз?

Окрім того, що ситуаційний аналіз дозволяє визначити орієнтири діяльності організації в майбутньому, він також застосовується для деталізації самого процесу змін, зокрема, дозволяє здійснити наступне:

• Визначення і постійна переоцінка проблем і потреб

Для того, щоб привнести зміни у функціонування та методику господарювання організації, необхідно знати її потреби різницю між тим, де вона повинна і бажає бути і де вона знаходяться зараз.

• Визначення труднощів та перешкод задля впровадження позитивних змін і зростання.

Ситуаційний аналіз збільшує шанси на успішну діяльність організації через визначення факторів, які, можливо, є пагубними для її функціонування. В той же час необхідним є розуміння важливості змін персоналом. Адже очевидно, що люди починають змінюватись тоді, коли усвідомлюють у цьому потребу.

• Визначення, створення та залучення необхідних ресурсів

Перед тим як оцінювати ситуацію в організації керівник повинен знати місце знаходження, визначити кількість і якість наявних ресурсів. Ці ресурси можуть бути, що називається, "під рукою", або можуть бути, за визначенням Карра, в "ситуаційному полі" - області, що знаходиться поряд, але не пов'язана безпосередньо з ситуацією.

• Формулювання ситуативного твердження

Ситуативне твердження - це письмовий звіт про результати аналізу. Він може бути у формі буклету, що складатиметься з декількох сторінок, на яких коротко описуються кроки виконання аналізу, причини та дані, що використовувались при спостереженні, як основа для остаточних висновків та рішень. Звіт має включати список ключових результатів та висновків, що служитимуть основою для майбутніх пропозицій щодо удосконалення діяльності організації.