- •Тема 1. Сутність та місце ситуаційного підходу в менеджменті
- •Список використаної та рекомендованої літератури Основна:
- •Додаткова:
- •1. Історичні передумови виникнення ситуаційного підходу
- •2. Економічні явища та причини виникнення проблемних ситуацій на підприємствах
- •3. Ситуаційний підхід як спосіб мислення про організаційні проблеми та їх вирішення
- •4. Місце та роль ситуаційного менеджменту в теорії та практиці менеджменту
- •5. Загальна технологічна схема ситуаційного управління
- •6. Обмеження та недоліки ситуаційного підходу.
- •7. Поняття та види ситуацій в ситуаційному менеджменті
- •Основні терміни:
- •Тема 2. Ситуаційні перемінні організації
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •1. Поняття перемінних ситуації. Внутрішні перемінні як ситуаційні фактори всередині організації: цілі, завдання, структура організації, технологія, люди та ресурси
- •2. Фактори, що впливають на індивідуальну поведінку й успішну діяльність людей. Вплив середовища на особистість і поведінку.
- •3. Організація та її зовнішнє середовище. Фактори прямого та опосередкованого впливу на діяльність організації.
- •Основні терміни:
- •Тема 3. Методологічні аспекти ситуаційного підходу
- •Список використаної та рекомендованої літератури Основна:
- •Василенко в.О. Ситуаційний менеджмент : Навч. Посіб. Для студ. Вузів. -2-е вид., випр. Та доп. -к.: Центр навчальної літератури, 2005. -372 с. Http://www.Classs.Ru/library1/economics/vasilenko/
- •Герчикова и.Н. Менеджмент. – м.: Банки и биржи, 1994. Http://financepro.Ru/management/5285-gerchikova-I.N.-menedzhment.Html
- •Додаткова:
- •1. Методологія ситуаційного підходу як чотириступеневий процес
- •2. Прогнозування в ситуаційному менеджменті
- •3. Використання математичних методів прогнозування в ситуаційному менеджменті
- •4. Евристичні методи в практиці прогнозування розвитку ситуації.
- •5. Визначення ступеня впливу факторів на організацію в конкретній ситуації
- •Основні терміни:
- •Тема 4. Застосування ситуаційного аналізу в системі ситуаційного менеджменту
- •Список використаної та рекомендованої літератури Основна:
- •Додаткова:
- •Поняття ситуаційного аналізу. Ситуаційний аналіз як комплексні технології підготовки, прийняття та реалізації управлінського рішення.
- •2.Перешкоди до ситуаційного аналізу
- •Етапи підготовки:
- •Основні терміни:
- •Тема 5. Прийоми й методи діяльності менеджера в конкретних ситуаціях
- •Список використаної та рекомендованої літератури Основна:
- •Василенко в.О. Ситуаційний менеджмент : Навч. Посіб. Для студ. Вузів. -2-е вид., випр. Та доп. -к.: Центр навчальної літератури, 2005. -372 с. Http://www.Classs.Ru/library1/economics/vasilenko/
- •Герчикова и.Н. Менеджмент. – м.: Банки и биржи, 1994. Http://financepro.Ru/management/5285-gerchikova-I.N.-menedzhment.Html
- •Додаткова:
- •1. Підсистема ситуаційного менеджменту. Регулярний моніторинг за станом зовнішнього і внутрішнього середовища.
- •2. Здійснення експрес-діагностики фінансового стану як метод виявлення симптомів настання проблемних ситуацій.
- •3. Оцінка ймовірності банкрутства підприємства за z- моделлю американського економіста е. Альтмана на основі п'яти факторів: сутність та розрахунок
- •4. Показники, що вказують на можливість банкрутства за "слабкими сигналами".
- •Основні терміни:
- •Тема 6. Психологічні аспекти в ситуаційному менеджменті
- •Список використаної та рекомендованої літератури Основна:
- •Василенко в.О. Ситуаційний менеджмент : Навч. Посіб. Для студ. Вузів. -2-е вид., випр. Та доп. -к.: Центр навчальної літератури, 2005. -372 с. Http://www.Classs.Ru/library1/economics/vasilenko/
- •Додаткова:
- •6.1. Суть і завдання психології правління
- •6.2. Психологічний аналіз управлінської діяльності
- •6.3. Розвиток компетенції
- •6.4. Ситуаційне управління і кадрова політика
- •6.5. Створення сприятливого психологічного клімату в колективі
- •Основні терміни:
- •Тема 7. Ситуаційна модель керівництва Фідлера
- •Список використаної та рекомендованої літератури Основна:
- •Василенко в.О. Ситуаційний менеджмент : Навч. Посіб. Для студ. Вузів. -2-е вид., випр. Та доп. -к.: Центр навчальної літератури, 2005. -372 с. Http://www.Classs.Ru/library1/economics/vasilenko/
- •Мескон м., Альберт м., Хедоури ф. Основи менеджмента. - м.: Дело, 1998. - 800с. (doc 4) Додаткова:
- •1. Ситуаційні підходи до ефективного лідерства, їх роль у менеджменті.
- •2. Портрет гіпотетичного колеги, розрахунок індексу нпс – найменш привабливого співробітника моделі ф.Фідлера.
- •3. Ситуаційні фактори моделі Фідлера. Характеристика потенційних ситуацій та їх вплив на рівень сприятливої поведінки.
- •4. Обмеження й недоліки моделі Фідлера. Можливості практичного застосування
- •Основні терміни:
- •Тема 8. Модель ситуаційного лідерства"шлях – мета" р. Хауса та теорія життєвого циклу п. Херсі і к. Бланшара
- •Список використаної та рекомендованої літератури Основна:
- •1. Сутність моделі ситуаційного лідерства "шлях – мета" Роберта Хауса та Теренса Мітчела
- •2. Ситуаційні фактори теорії "шлях-мета"
- •3. Теорія життєвого циклу Поля Херсі і Кена Бланшара
- •Тема 9. Модель участі в ухваленні рішень Врума–Йеттона–Джаго.
- •1. Основна ідея моделі Врума–Йеттона–Джаго
- •2. Ситуаційні фактори моделі Врума–Йеттона–Джаго.
- •3. Підсумок аналізу моделей ситуаційного лідерства
- •Василенко в.О. Ситуаційний менеджмент : Навч. Посіб. Для студ. Вузів. -2-е вид., випр. Та доп. -к.: Центр навчальної літератури, 2005. -372 с. Http://www.Classs.Ru/library1/economics/vasilenko/
- •Мескон м., Альберт м., Хедоури ф. Основи менеджмента. - м.: Дело, 1998. - 800с. (doc 4)
- •1. Основна ідея моделі Врума–Йеттона–Джаго.
- •2. Ситуаційні фактори моделі Врума–Йеттона–Джаго.
- •3. Підсумок аналізу моделей ситуаційного лідерства
- •Тема 10. Керування стратегічними ситуаціями
- •Список використаної та рекомендованої літератури Основна:
- •Василенко в.О. Ситуаційний менеджмент : Навч. Посіб. Для студ. Вузів. -2-е вид., випр. Та доп. -к.: Центр навчальної літератури, 2005. -372 с. Http://www.Classs.Ru/library1/economics/vasilenko/
- •Герчикова и.Н. Менеджмент. – м.: Банки и биржи, 1994. Http://financepro.Ru/management/5285-gerchikova-I.N.-menedzhment.Html
- •Додаткова:
- •1. Оцінка ступеню нестабільності на основі шкали Ансоффа і.
- •2. Керування за "слабкими сигналами", адаптивні плани діяльності підприємства
- •3. Методи розв'язання ситуацій: аналогів, інтуїтивний метод, реактивного реагування.
- •4. Управління за відхиленнями
- •5. Керування в умовах стратегічних несподіванок.
- •Основні терміни:
- •Тема 11. Особливості управління організацією в кризових ситуаціях
- •Список використаної та рекомендованої літератури Основна:
- •Василенко в.О. Ситуаційний менеджмент : Навч. Посіб. Для студ. Вузів. -2-е вид., випр. Та доп. -к.: Центр навчальної літератури, 2005. -372 с. Http://www.Classs.Ru/library1/economics/vasilenko/
- •1. Характеристика кризової ситуації
- •2. Причини кризи та ознаки банкрутства фірми
- •3. Особливості керування в кризовій ситуації
- •3.1. Стратегії відновлення для кризових ситуацій
- •4. Стратегія і тактика антикризового керування
- •5. Керування фірмою в надзвичайних ситуаціях
- •6. Вимога до якості керуючого в кризовій ситуації.
- •Основні терміни:
- •Тема 12. Облік ризиків в ситуаційному менеджменті
- •Список використаної та рекомендованої літератури Основна:
- •Додаткова:
- •1. Сутність господарського ризику
- •2. Види і причини втрат у підприємництві
- •3. Облік границь і зони господарського ризику
- •4. Керування ризиками в проблемних ситуаціях
- •Основні терміни:
4. Управління за відхиленнями
Іще одним прийомом діяльності є управління за відхиленнями.
Управління за відхиленнями - це система діяльності, заснована на виявленні і доведенні до відома керівника тільки тієї інформації, яка обов'язково вимагає його особистої уваги. Для цього відповідно вся інформація поділяється на дві частини: питання, якими може займатися тільки керівник, і питання, з якими може справитися і підлеглий.
В основі управління за відхиленнями лежить система нормативів стандартів діяльності фірми, що складаються відповідно до реальних умов і прогнозу на майбутнє. На їхній базі формуються критерії і відхилення від планів (нормативів, стандартів), що допускаються і якими варто керуватися при прийнятті рішень.
Постійне спостереження за поточним станом справ дозволяє виявити відхилення від норми стандартів і на основі зіставлення з фактичним становищем прийняти рішення про необхідні дії для відновлення контролю над подіями чи коректуванню самих нормативів у зв'язку зі зміною обстановки.
Відхилення в процесі досягнення намічених цілей можуть виникати:
внаслідок невизначеності майбутнього і виникнення ситуацій, які просто важко собі уявити;
через ігнорування можливості настання тих чи інших подій, про які добре відомо;
через помилки виконавців, викликані як їхньою некомпетентністю (відсутністю необхідних знань, досвіду чи втомою), так і несумлінністю, злочинною недбалістю і т.п.;
через зовнішні причини, що не залежать від виконавців.
Для адекватної реакції на відхилення їх необхідно "розсортувати" за термінами, ресурсами, кількісними і якісними характеристиками. При цьому керівник може почати наступні види коригувальних дій:
залишити все, як є, якщо відхилення не грозять катастрофічними наслідками, можливо, все втрясеться саме собою;
доручити підлеглим зайнятися виправленням становища в оперативному порядку, якщо ситуація не дуже серйозна;
самому прийняти важливе управлінське рішення, засноване на глибокому аналізі причин і наслідків.
Застосування методу управління за відхиленнями, як і за контрольними точками, дозволяє керівникам зосередитися на деяких найбільш важливих проблемах, не розтрачувати даремно свої сили і здібності, не бути "прив'язаним" до свого робочого місця. Воно скорочує кількість прийнятих рішень, підвищує їхню обґрунтованість, дозволяє відвернути помилки, що мали місце в минулому. Цей метод дає можливість ефективно використовувати найбільш кваліфіковані кадри й уникати незапланованих ситуацій і дій.
управління за відхиленнями ґрунтується на ряді принципів, які необхідно враховувати при впровадженні цього методу в практику:
виробленні довгострокової стратегії, що базується не на "життєвій мудрості" менеджера, а на документально підтверджених фактах й умінні відрізнити головне від другорядного;
звільненні від забобонів і делегуванні підлеглим значної частини повноважень;
прагненні керівника до співробітництва з підлеглими;
використанні управління за відхиленнями для постійного підвищення кваліфікації підлеглих.
