Тема 10. Керування стратегічними ситуаціями

1. Оцінка ступеню нестабільності на основі шкали Ансоффа І.

2. Керування за "слабкими сигналами", адаптивні пла­ни діяльності підприємства.

3. Методи розв'язання ситуацій: аналогів, інтуїтивний метод, реактивного реагування.

4. Управління за відхиленнями.

5. Керування в умовах стратегічних несподіванок.

Список використаної та рекомендованої літератури Основна:

1. Василенко в.О. Ситуаційний менеджмент : Навч. Посіб. Для студ. Вузів. -2-е вид., випр. Та доп. -к.: Центр навчальної літератури, 2005. -372 с. Http://www.Classs.Ru/library1/economics/vasilenko/

2. Герчикова и.Н. Менеджмент. – м.: Банки и биржи, 1994. Http://financepro.Ru/management/5285-gerchikova-I.N.-menedzhment.Html

3. Курочкін А.С. Керування підприємством. – К., МАУП, 1998.

4. Санталайнен Тімо та ін. Керування за результатами / Пер з фінського. – М.: „Універс”, 1993.

Додаткова:

5. Антикризове керування: Підручник / Під. ред. Е.М. Короткова. – М.: ИНФРА-М 2001. – 432с.

6. Калина А.В., Конева М.И., Ященко В.А. Современный экономический анализ и прогнозирование (микро- и макроуровни): Учеб.-метод. пособие. – 3-е изд., перераб. и доп. – К.: МАУП, 2003. – 416 с. http://www.kodges.ru/27841-sovremennyjj-jekonomicheskijj-analiz-i.html

1. Оцінка ступеню нестабільності на основі шкали Ансоффа і.

Оцінку нестабільності доцільно проводити на основі шкали Ансоффа І. (табл. 10.1).

При цьому дотримуються наступного порядку оцінки:

1. Визначають, які з умов діяльності підприємства будуть, на думку служби маркетингу, найменш стабільними в найближчі 5-7 років.

Користуючись таблицею, визначають для обраних умов рівень звичності подій, темп змін і передбачуваність майбутнього. Пов'язавши ці три характеристики, викреслюють схему нестабільності, що очікує підприємство.

Розділивши схему вертикальними лініями, визначають середній рівень нестабільності, погоджений з розподілами шкали нестабільності [4, 5].

Таблиця 10.1

Дії організації „при слабких сигналах” при виникненні проблеми

Характер заходів реагування в напрямку посилення ступеня активізації підприємства
Рівні сигналів із зовнішнього середовища	Спостере­ження за зовнішнім середови­щем	Визначення відносної сили чи слабкості сигналів	Зниження стратегічної вразливості	Підвищен­ня гнучкості всередині фірми	Розробка підготовчих планів та їх реаліза­ція	Плани практичних заходів та їх реаліза­ція
	А	В	С	D	Е	F
1. Небезпека чи нова можливість усвідомлюється
2. Джерела небезпеки чи нової можливості стають зрозумілими
3. Масштаби небезпеки, відсутність нової можливості приймають конкретні межі
4. Шляхи вирішення проблеми визначаються
5. Результати окреслених контрзаходів передбачувані

Ці характеристики невизначеності виникають на різних стадіях її аналізу:

• при наявній нестабільності;

• при зворотній реакції на проблеми;

• під час передбачення ситуаційних проблем;

• в процесі підготовки рішень на основі планів.

В залежності від ступеня нестабільності можуть застосовуватися наступні підходи до управління:

• при оцінці рівня нестабільності 2,5-3,0 варто застосувати управління на основі екстраполяції (звичайне функціональне керування);

• при оцінці 3,0-3,5 – керування на основі передбачення змін (на основі гнучких експертних рішень);

• оцінка вище 3,5 свідчить про необхідність керувати на основі обліку слабких сигналів, а також застосовувати управління в умовах стратегічних несподіванок.

Постійний моніторинг зовнішнього середовища і на його основі правильно обрана стратегія поведінки (система керування) дозволить ефективно відреагувати на зміни зовнішнього середовища і зберегти конкурентоспроможність фірми.