Соната №14 до-дієз мінор «Місячна»

Соната №14, названа композитором «Sonata quasi una fantasia» («Соната в дусі фантазії»), пізніше стала відомою як «Місячна».

1 частина поєднує імпровізаційну свободу викладу і глибоку стриманість.

2 частина має жвавий, скерцозний характер, звучить свіжо.

З частина - фінал. Головна тема має напружений, бурхливий характер

побічна тема - лірико-піднесена.

Соната №23 фа мінор «Апасіоната»

Одна з вершин фортепіанної творчості Бетховена. Музика сонати яскраво розкриває величну героїко-драматичну ідею.

1 частина. Сонатна форма.

Перша частина починається з похмуро-трагічної теми, а трохи пізніше з'являються нові контрастні елементи. У подальшому вся «дія» розгортається навколо двох музичних образів: похмурого, болісно-напруженого (Г.П.) і велично-суворого, мужнього і стриманого (П.П.)

2 частина. Варіаційна форма. Характер музики хоральну стриманий, нагадує строгу тему.

3 частина - фінал. ПолумЛяний, бунтівливий характер.

Кода дуже драматична і напружена.

Симфонія №5 до мінор

Симфнія №5 - яскравий зразок втілення у світовій симфонічній музиці теми героїчної боротьби і перемоги.

В симфонії чотири частини. Всі вони об'єднані темою, яка звучить на початку твору, тема «долі». Вона грізна і владна, звучить в унісон у різних інструментів оркестру. Сам композитор сказав про неї: «Так доля стукає у двері».

1 частина написана у формі сонатного а11е§го.

Головна партія представляє собою розвиток початкового мотиву симфонії. Ритмічно чітка, рішуча і разом з цим наповнена тривогою:

Побічна партія починається владним закликом (мотив у солюючих валторн), а далі звучить наспівна, світла мелодія у скрипок.

Експозицію завершує заключна партія, яка побудована на грізному мотиві «долі». Повторюючись багато разів основна тема твору звучить рішуче і переможно.

Розробка напружена, з різкими динамічними контрастами. Побудована на розвитку основного мотиву симфонії. Розробка закінчується багаторазовим повторенням мотиву «долі», який набуває жорстокого характеру. Кульмінаційний момент співпадає з початком репризи. В репризі головна партія, як і в експозиції, чітко спрямована уперед і після фермати з'являється ніжна мелодія, як несмішливе прохання. Мелодію виконує солюючий гобой.

Головну партію змінює побічна партія, яка вносить заспокоєння. Завершує 1 частину кода, у якій з новою силою звучить мотив «долі».

2 частина - .ля-бемоль мажор. Варіації на дві теми. Перша тема наспівна, стримана.

Друга тема, незважаючи на тридольний розмір, справляє враження маршової, героїчної пісні.

Далі по черзі звучать варіації на першу і другу теми.

3 частина до мінор, скерцо. Стрімко, тривожно починається мелодія і завмирає як питання. Питання повторюється двічі, а у відповідь звучить грізна тема долі:

У середньому розділі (тріо) звучить танцювальна тема, яка нагадує картину народного свята.

Скерцо має три частинну будову.

4 частина - фінал. Урочистий, святковий характер музики змальовує перемогу над злом і несправедливістю.

і Швидко

Кода звучить у характері тріумфального апофеозу.