Людвіг ван Бетховен
(1770 -1827)
Видатний німецький композитор, піаніст, органіст, диригент, класик і романтик світового музичного мистецтва.
Творчість Бетховена насичена глибоким ідейним змістом, драматизмом та вражаючою емоційною силою. Однією з головних ідей творчості композитора є ідея незалежності людського духу, здатність людини до подолання горя і злиднів, прагнення іти через боротьбу до перемоги.
Народився в німецькому місті Бонні. Дитинство Людвіга було суворе. Батько, який навчав сина музиці, був недосвідчений і жорстокий педагог. У 8 років відбувся перший концерт Людвіга у Кельні. 3 12 років був вимушений працювати і отримав посаду органіста в придворній капелі. У 1780 році відбулась зустріч Бетховена з Крістіаном Нефе, чудовим педагогом, композитором і органістом. Талант Людвіга нарешті знайшов належну підтримку. Нефе допоміг надрукувати перші твори.
На формування світогляду Бетховена великий вплив мали ідеї французької революції 1789 року, де були проголошені свобода, рівність і вселюдське братерство.
У 1792 році 21-річний композитор приїхав до Відня. Розпочинає концертно-виконавську діяльність, яка принесла йому славу і популярність. У цей час створює відомі сонати №№7, 8, 12; концерти №1 і №2 для фортепіано, симфонія №1 і №2, перші квартети.
Особистою трагедією Бетховена стала його глухота. 1802 рік став переломним у житті і творчості композитора. Подоланню душевної кризи (про це свідчить його заповіт) сприяло величезне творче напруження, любов до музики і розуміння, що вона потрібна людям.
1803-1813 роки - період найвищого розквіту творчості Бетховена. Створення симфоній (від №3 «Героїчна симфонія» до №8); опери «Фіделіо», музики до трагедії Й.В.Гете «Егмонт», увертюр «Коріолан», «Леонори», фортепіанний сонат (серед яких №17, 21, 23), фортепіанних концертів №№ 3-5; Скрипкового концерту, квартетів.
З 1813-1817 рік деяке послаблення творчої активності через повну глухоту і самотність.
Грандіозним підсумком творчого шляху Бетховена стало створення 9 симфонії, яскраве і повне вираження в ній ідеї визвольної боротьби людства.
Помер у Відні у 1827 році.
Світове значення творчості Бетховена надає народність, висока ідейність і глибина змісту його музики.
Соната №8 до мінор «Патетична»
Бетховен написав 32 сонати для фортепіано. Соната №8 була створена у 1798 році і стала яскравим зразком зрілого драматичного фортепіанного стилю композитора. Бетховен назвав її «Великою патетичною» сонатою. «Патетична» (від грецького слова «раіпоз» - пафос) означає «з піднесеним настроєм». Зміст музики цього твору відображає ідеї боротьби і волі до перемоги.
1 частина. Сонатна форма.
Друга тема вступу звучить ніжно і невпевнено, як благання.
Діалог цих контрастних за характером тем звучить напружено. Починається стрімке сонатне аllеgrо. Головна партія нагадує бурхливі хвилі. На фоні напруженого басу тривожно здіймається і опускається основна тема.
Побічна партія лірико-експресивна, звучить в тональності мі-бемоль мінорі.
Заключна партія драматична і енергійна, поступове наростання звучності приводить до кульмінації.
Розробка невелика, але дуже напружена. Реприза повторює теми експозиції в до мінорі.
Кода І частини стверджує волю і мужність перемоги.
2 частина. Adagio cantabile (повільно, співуче). Ля-бемоль мажор. Піднесено-зосереджений характер музики нагадує глибокий роздум.
З частина - фінал. Аllеgrо. Форма рондо-соната. Основна тема (рефрен) лірично-схвильована.
Кода - енергійна і вольова, стверджує мужність і непохитність.
