Вищий навчальний заклад

УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА «КРОК»

Кафедра психології

ЗВІТ про проходження педагогічної ( асистентської) практики

Студентки ОКР «Магістр» Юридичного факультету Спеціальності 8.03010201 «Психологія» Карпенко Олени Сергіївни База практики: Університет економіки та права «КРОК»

Керівник практики від бази практики: кандидат психолог. наук Шевченко Володимир Євгенович _____________ Керівник практики від Університету: канд. педагог. наук, доцент Чаюн Надія Степанівна ______________

Київ-2015

Зміст

ВСТУП…………………………………………………..……………………………1

1.Виконання програми практики……………………………………………….….2

1.1 Аналіз відвіданої лекції………………………………………………………..3

1.2 Розробка лекційного заняття………………………………………………….4

1.3 Тестові завдання для перевірки знань…………………………………….….5

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………6

Список використаної літератури……………………………………………………7

ВСТУП

Базою педагогічної (асистентської) практики є кафедра “Психології” Вищого навчального закладу Університет економіки та права КРОК, приватна форма власності (Ліцензія Міністерства науки і освіти, молоді та спорту України cерія PІ-ІV № 1159341 від 27.12.2013 р); ІV рівень акредитації.

Мета педагогічної практики

Головною метою практики є формування у слухачів магістратури особистісної готовності до якісної навчально-виховної та науково-педагогічної діяльності в умовах вищого закладу освіти на основі засвоєної ними системи фундаментальних психолого-педагогічних знань, навчально-методичних та науково-дослідницьких вмінь і навичок.

Основні завдання педагогічної практики:

• розширення, поглиблення та закріплення педагогічних знань в ході їх включення в реальний навчальний процес, викладання конкретних психологічних дисциплін;

• усвідомлення значення методологічних основ та методичних принципів організації процесу навчання, їх впливу на якість та ефективність методики передачі й засвоєння студентами необхідної системи психологічних знань;

• участь у підготовці та проведенні лекційних, семінарських, практичних та лабораторних занять, в тому числі в науково педагогічній роботі по розробці робочих навчальних програм, конспекту лекцій, визначення змісту та порядку ведення семінарів з обраної дисципліни;

• активне оволодіння магістрами вміннями й навичками продуктивного педагогічного спілкування, забезпечення взаємодії зі студентами на основі врахування їх навчально-пізнавальних інтересів та соціально-психологічних особливостей;

• сприяння розвитку у практикантів необхідних якостей, властивостей, здібностей, що забезпечують формування у них основ педагогічної майстерності, стійкого інтересу до науково-педагогічної діяльності, прагнення до професійного самовдосконалення.

1.Виконання програми практики

Під час проходження педагогічної (асистентської) практики у вищому навчальному закладі Університет економіки та права КРОК мною були виконані такий перелік робіт:

• був пройдений інструктаж про мету, завдання, зміст науково-педагогічної практики, вимоги до її організації та оформлення звітних документів;

• отримала необхідні документи для проходження практики (направлення, програма, щоденник);

• був назначений керівник від бази практики канд. психол. наук, доцент кафедри Психології Шевченко Володимир Євгенович.

• був розроблений та затверджений індивідуальний план проходження практики;

• було відвідане відкрите заняття під керівництвом Шевченко Володимира Євгеновича та проведене оцінювання у відповідності до вимог та розробленої анкети експертного оцінювання різних видів завдань;

• була організована роботу згідно мети, завдань та змісту практики, проведене лекційне заняття;

• були отримані відгук та оцінка науково-педагогічної діяльності від педагога-наставника бази практики;

У ході педагогічної практики мною було обрано навчальну дисципліну Методика проведення експертизи в різних галузях психології, з переліку дисциплін представлених у начальному плані. На кафедрі психології я ознайомилась з програмою дисципліни Методика проведення експертизи в різних галузях психології та її робочою навчальною програмою.

Мета та завдання дисципліни

Метою викладання навчальної дисципліни «Методика проведення психологічної експертизи в різних галузях психології» є надання студенту основ знань, які допоможуть краще розуміти загальні засади використання експертного досвіду, будуть сприяти формуванню у студентів розуміння принципів взаємовідносин між експертом та «замовником», а також – формувати навички проведення експертних досліджень у різних галузях психології.

Курс «Методика проведення психологічної експертизи в різних галузях психології» є теоретичною основою психологічної підготовки студентів до майбутньої професійної діяльності діяльності.

Мета курсу «Методика проведення психологічної експертизи в різних галузях психології»: забезпечити загальну теоретичну підготовку студентів у галузі психології, яка слугуватиме основою для опанування ними основами професійної компетентності.

Завдання вивчення дисципліни:

- опанування знаннями про психологічні особливості працівника організації:

- вивчення психологічних аспектів навчання і виховання студентської молоді;

- усвідомлення психологічних особливостей науково-педагогічної діяльності та шляхів її опанування;

- розвиток таких якостей особистості, що мають для майбутнього викладача професійне значення.

У результаті засвоєння студентами навчального матеріалу вони повинні знати:

а) На ознайомчо-орієнтувальному рівні:

1. Сутність понять «індивід», «суб'єкт», «особистість» та «інтегральна індивідуальність»;

2. Об'єктивні показники характерних властивостей і рис особистості, якими є поведінка людини, тобто зовнішні прояви її діяльності;№

3. Методи психологічної експертизи;

4. Психічні, емоційні і вольові стани людини у надзвичайній ситуації;

5. Особливості мотивації;

6. Особливості інтеграції поведінки з обов'язковим аналізом системи потреб, установки, системи відносин і само оціночного компонента особистості.

б) На понятійно-аналітичному рівні:

1. Сутність і зміст психіки, свідомості та правосвідомості;

2. Особливості прояву і протікання психічних процесів;

3. Формування і прояв психічних властивостей людини; Джерела людської активності;

5. Сутність психічної норми і відхилення від неї;

6. Характеристика різних психічних станів;

7. Сутність соціалізації, психічної регуляції та психічного захисту особистості;

8. Психологічні механізми девіантної і деліквентної поведінки особистості.

в) На продуктивно-синтетичному рівні знати:

1. Механізми психічного відображення;

2. Сутність психічного відображення, його трансформації;

3. Вияви психічних станів людини;

4. Вплив емоцій та почуттів на поведінку і діяльність людей;

5. Потребнісно-мотиваційну сферу людини;

6. Структуру характеру, його відношення та акцентуації;

7. Структуру інтегральної індивідуальності та її вираження.

У результаті набутих у процесі вивчення навчальної дисципліни знань студенти повинні вміти:

а) На предметно - практичному рівні:

1. Розрізняти різні психічні явища і фактори;

2. Підбирати відповідні методики і тести для оцінки тих чи інших психічних явищ у житті людини, її властивості і стани;

3. Оцінювати різей властивості інтегральної індивідуальності;

4. Виявити мотивацію людини;

5. Визначати конкретні психічні стани людини;

6. Здійснювати аналіз діяльності і спілкування;

7. Виявляти девіантну і деліквентну поведінку і різні форми депривації;

8. Оцінювати ступінь здоров'я й типи кризи особистості.

б) На предметно-розумовому рівні:

1. Аналізувати психічні явища і процеси, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між ними виявляти їх тенденції, шляхи розвитку;

2. Виявляти чинники розвитку психіки;

3. Аналізувати тенденції розвитку емоцій у конкретній ситуації;

4. Розуміти вікові, професійні, статеві паталогічні особливості емоційно-почуттєвої сфери особистості;

5. Встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між цілями і мотивами особистості;

6. Аналізувати різні аспекти соціалізації, психічної регуляції і психічного захисту особистості;

В) На знаково практичному рівні:

1. «Читати» психодіагностичні методи, методики і тести;

2. Фіксувати психічні явища і факти за допомогою різних засобів. Бути ознайомленим:

1. З новими теоретичними та методичними розробками в психодіагностиці,

1. психології особистості та психологічної експертизи.

2. З особливостями дослідження психічних процесів, станів і властивостей особистості, її різних рівнів психіки - свідомого, підсвідомого і над свідомого, а також поведінки, діяльності і спілкування.