Тема 7. Особливості методології і структури інформаційної

ЕКОНОМІКИ

На фоні значного підвищення ролі знань й інформації у виробництві, економіці, суспільному та повсякденному житті методологія теорії інформаційної економіки досі залишається предметом наукових дискусій.

 Відсутність власної методології у теорії інформаційної економіки, використання запозичених у інших гуманітарних наук методів і понять є, не тільки рисою, але й достатньо серйозною проблемою методології теорії інформаційної економіки. Причому проблемою це є тільки для інформаційної економіки. ТІЕ у цьому сенсі якісно відрізняється від інших наукових дисциплін саме внаслідок радикальних, нетрадиційних особливостей її об’єкта дослідження (інформації). Для цієї теорії традиційні інструменти перетворюються на перепони, що не дають можливості вийти за рамки класичних результатів, а висновки, отримані через застосування таких інструментів, часто є заздалегідь хибними, оскільки вони неадекватно описують нову економічну реальність, пов’язану із інформацією.

Існують також зовнішні гносеологічні невизначеності, зокрема, вибір з двох основних сучасних моделей пізнання (детерміністичній діалектичній чи протилежній до неї, недетерміністичній синергетичній). Що є головною метою аналізу – пошук та аналіз закономірностей (діалектика) чи пояснення невизначеностей, із якими пов’язана інформація (синергетика)?

Для розгляду одних проблем інформаційної економіки більш придатний діалектичний підхід, а для інших – синергетичний. Прогностичний та порівняльний потенціал ТІЕ обмежений тим, що вона виникла як відгалуження концепції постіндустріального суспільства.

В ТЕІ досліджується проблема вимірювання кількості нетехнічної інформації. Кібернетика виробила спосіб виміряти кількість інформації, яка характеризує стан невизначеності.

Актуальною є проблема вимірювання кількості нетехнічної інформації. Дискретний, неподільний характер інформації відрізняє її від робочого часу людини або від матеріальних чи грошових ресурсів, які, в принципі, можна розділити на довільні складові частини – і цей факт в економічних моделях ринків інформації часто ігнорується.

Тема 8. Математичне моделювання як метод наукового

ДОСЛІДЖЕННЯ

Моделювання використовується у всіх галузях наукової і практичної діяльності. Теорія моделювання відкрила широкі можливості в дослідженні економічних систем. Побудова моделі дає можливість дослідити існуючі зв'язки та закономірності, усвідомити існуючі суперечності та неясності.

Останнім часом активно впроваджується теорія самоорганізації, яка зумовлює використання сучасного математичного інструментарію, що реалізовує адаптивну концепцію моделювання, зокрема, моделі і методи нелінійної динаміки. Характерними ознаками синергетичних моделей на базі систем нелінійних диференційних рівнянь є можливість проведення якісного аналізу економічних систем і процесів. Нестійкість нелінійних систем трактується як джерело різноманіття і складності процесів, що потребують дослідження та інтерпретації, а не лише шумів та випадкових збурень.

Актуальною є проблема аналізу і перевірки адекватності математичних моделей, яка ускладнюється тим, що реальна мета (цілі) зазвичай не повністю визначені та однозначні, коригуються в процесі розробки моделі, її апробації, а також в процесі використання.