Тема 9. Методи і технології штучного інтелекту в наукових

ДОСЛІДЖЕННЯХ

Модельні технології штучного інтелекту в економіці обєднує цілий комплекс напрямків: розпізнавання образів, навчання й самонавчання, евристичне програмування, створення загальної теорії самоорганізовуваних систем, побудова фізичної моделі нейрона та ін.

Трансформація концептуальних засад моделювання соціально-економічних систем здійснюється у напрямку застосування нейронних мереж, нечіткої логіки, генетичних алгоритмів, еволюційного програмування, інтелектуальних методів мультиагентної оптимізації тощо.

Застосування нейро-нечітких моделей не вимагає стаціонарності випадкових процесів або незмінності зовнішніх умов, що є актуальним для дослідження молодих ринків, що розвиваються, зокрема в Україні.

Тема 10. Наукові комунікації та сучасні наукові школи

У розвитку сучасного суспільства важливу роль відіграє наукова інформація, отримана в результаті наукового пізнан­ня. Наукова інформація поширюється в часі та просторі пев­ними каналами, засобами, методами. Особливе місце в цій системі належить науковій комунікації — обміну науковою інформацією (ідеями, знаннями, повідомленнями) між ученими і спеціалістами. З розвитком комп'ютерних і телекомунікаційних кана­лів комунікації можливості вільного дистанційного обміну науковими ідеями розширюються. 

 Мережеві канали спри­яють оперативному формальному і неформальному обміну інформацією між ученими. Електронний журнал є місцем інтегрованої НК, в якій автори, редактори і видавці працюють в одній системі.

Науковець повинен знати переваги та недоліки кожної форми наукової комунікації, вміти відшукати оптимальні шляхи її використання.

Наукові школи є головною неформальною структурою на­уки, роблять значний внесок у її розвиток. Головною ознакою НШ є ефективне засвоєння і досліджен­ня її членами актуальних проблем з наукових напрямів. Мінімальний цикл, що дає підстави фіксу­вати існування школи, становлять три покоління дослідників: засновник школи — його послідовник — учні послідовника.

Тема 11. Організація наукового дослідження

Науково-дослідний процес - це чітко організований комплекс дій, спрямований на отримання нових знань, що розкривають суть процесів і явищ у природі і суспільстві з метою використання їх у практичній діяльності людей.

В Україні держава надає пріоритетну підтримку розвитку науки як визначального джерела економічного зростання і невід´ємної складової національної культури та освіти, створює необхідні умови для реалізації інтелектуального потенціалу громадян у сфері науково-технічної діяльності, забезпечує використання досягнень вітчизняної та світової науки і техніки для вирішення соціальних, економічних, культурних та інших проблем.

Верховна Рада України формує державну науково-технічну політику. Управління наукою покладене на Міністерство освіти і науки України. В Україні наука організаційно ділиться на п´ять взаємопов´язаних сфер (секторів): академічну науку, галузеву науку, вузівську науку, прикладну та позавідомчу науки (підприємницький сектор) Розвиток організаційних форм у сфері прикладної (галузевої) науки в сучасних умовах породив нові організаційні структури -інкубатори, технопарки, технополіси.

Відповідно до законодавства бюджетне фінансування наукових досліджень здійснюється шляхом базового та програмно-цільового фінансування.