- •1.Вступ
- •2. Тематичний план науки
- •3. Зміст науки за темами
- •Тема 1. Наука як сфера діяльності і продуктивна сила суспільства
- •Тема 2. Теоретичні засади методології та логіки наукових досліджень
- •Тема 3. Наукова проблема, гіпотеза, парадигма
- •Тема 4. Інформаційне забезпечення наукового пошуку
- •Тема 5. Інструментарій економічного дослідження
- •Тема 6. Інформаційна економіка як одна із характеристик
- •Тема 7. Особливості методології і структури інформаційної
- •Тема 8. Математичне моделювання як метод наукового
- •Тема 9. Методи і технології штучного інтелекту в наукових
- •Тема 10. Наукові комунікації та сучасні наукові школи
- •Тема 11. Організація наукового дослідження
- •Тема 12. Оброблення та оформлення результатів дослідження
- •Тема 13. Наукові кадри. Інтелектуальна власність
- •4. Плани занять
- •4.1. Плани лекцій
- •4.2. Плани семінарських (практичних) занять очної форми навчання
- •5. Самостійна робота студентів
- •5.1.Перелік завдань та форми організації самостійної роботи студентів при вивченні теоретичного матеріалу науки (дисципліни)
- •Питання, що виносяться на самостійне опрацювання
- •Орієнтовна тематика рефератів
- •6. Поточний і підсумковий контролю якості знань
- •6.1. Очна форма навчання: Карта самостійної роботи студентів
- •Порядок поточного контролю та критерії оцінювання знань студентів з науки
- •1. Контроль систематичності та активності роботи на практичних, семінарських заняттях. Семінарські заняття
- •2. Виконання контрольних завдань
- •3. Контроль виконання індивідуальних завдань.
- •Порядок підсумкового контролю знань
- •6.3. Приклади типових завдань, що виносяться на іспит
- •6.4. Зразок екзаменаційного білета екзаменаційний білет №
- •7. Рекомендована література
Тема 5. Інструментарій економічного дослідження
Особливість теоретичного дослідження полягає у використанні абстрактних уявлень, ідей, положень, концепцій, які мають безпосереднє відношення до процесу практичного пізнання.
На теоретичному рівні дослідження використовуються такі загальнонаукові методи: аналіз; синтез; індукція; дедукція; порівняння; формалізація; абстрагування; моделювання.
Моделювання є одним з основних методів сучасного наукового дослідження. Моделювання дає можливість експериментувати над об'єктом дослідження, (змінювати параметри, вхідні дані, умови і обмеження), з метою визначення наслідків зміни окремих підсистем та елементів загальної системи.
Історичний і логічний методи дослідження дозволяють відтворити досліджуваний об’єкт у всій його об’єктивній конкретності, уявити і зрозуміти його в розвитку. Логічний метод містить у собі гіпотетичний та аксіоматичний підхід. Гіпотетичний підхід ґрунтується на розробці гіпотези - наукового припущення, що містить елементи новизни та оригінальності.
В даний час все більшого значення набувають дослідження з питань прогнозування, економічного обгрунтування, оптимізації, що відбивають комплексний характер складних систем.
Тема 6. Інформаційна економіка як одна із характеристик
СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІКИ
В інформаці́йній (або мережній) економіці акцент зосереджується на провідній ролі електронно-інформаційних технічних засобів зв'язку в розвитку всіх основних сфер економіки. Більша частина ВВП забезпечується діяльністю з виробництва, обробки, зберігання і розповсюдження інформації і знань, і більше половини зайнятих беруть участь в цій діяльності.
Виробничими ресурсами стають інформація і знання. Інформація ототожнюється з товарною продукцією і досліджується здебільшого за допомогою статистичних методів. Наукові розробки стають головною рушійною силою економіки. Найбільш цінними якостями є рівень освіти, професіоналізм, здатність до навчання і креативність працівника.
Інформація, як фактор виробництва, забезпечує оперативність прийнятих рішень, допомагає розвитку підприємницької здібності та підвищення ефективності виробничого процесу. Наявність інформації скорочує вплив невизначеності.
Завдяки виникненню нових технічних засобів та нових технологій інформаційне суспільство характеризується низкою ознак: 1) повсюдне впровадження науко- і інформаційномістких технологій; 2) бурхливе зростання індустрії знань, у яку переміщується все більше і більше людей і ресурсів; 3) у сфері освіти, науки, комп'ютерної діяльності, ЗМІ тощо продукується більше половини національного продукту; 4) радикальні зміни у співвідношенні робочого і вільного часу та особистих настановах людини; 5) зміна мотивацій людини від суто матеріальних цінностей і власності до можливостей самовираження та саморозвитку, задоволення роботою і життям; 6) використання інформації не лише для створення матеріальних і культурних благ, а й значною мірою для того, щоб формувати у громадян певні економічні, соціальні і політичну позиції; 7) формується новий тип споживача інформації. Змінюються пріоритети потреб особистості. Особистість будує характер своєї поведінки на ґрунті широкої інформації, умінні вибрати необхідну інформацію. Характерною рисою сучасної людини є дії, що базуються не на традиції в мисленні і практиці, а на інформації; 8) переосмислюється ставлення до природи і всього навколишнього середовища, як до "мови" розвитку виробництва.
У сучасному інформаційному суспільстві виникають серйозні проблеми, які слід враховувати і розв'язувати. Існують проблеми переходу України до інформаційного суспільства: відсутність висококваліфікованих наукових кадрів, мала інноваційна активність, витік людського капіталу за кордон, відсутність повної комп'ютеризації населення, обмежений доступ до світових інформаційних мереж, відсутність стратегії.
