Тема 3. Наукова проблема, гіпотеза, парадигма

Отримання нових знань відбувається за схемою: парадигма - парадокс - нова парадигма. Центральним поняттям концепції Куна є поняття наукової парадигми – системи норм, базисних поглядів, методів, фундаментальних фактів і зразків діяльності, які визнаються і поділяються усіма членами даного наукового співтовариства як логічного суб'єкта наукової деятельності.

Створення парадигми означає досягнення згоди з питання про загальні зразках теоретичних і емпіричних знань, методології дослідження.

Парадигма виконує заборонну і проективну функції.Згідно з концепцією Куна, основними парадигмальними етапами розвитку науки є:

• початкова допарадигмальний стадія розвитку науки.Вона характеризується наявністю різних точок зору, фундаментальних теорій, загальновизнаних методів і цінностей;

• створення єдиної парадигми на основі консенсусу членів наукової спільноти;

• на основі цієї парадигми здійснюється нормальний розвиток науки, накопичуються факти, удосконалюються теорії та методи;

• в процесі такого розвитку виникають аномальні ситуації, що призводять до кризи, а потім донаукової революції;

• наукова революція-період розпаду парадигми, конкуренції між альтернативними парадигмами - і утвердження нової парадигми;

До наукової гіпотези можуть висуватися вимоги принципової перевірюваності, максимальної загальності, прогностичного потенціалу, логічної простоти; спадкової зв'язаності ий із попереднім знанням.

Тема 4. Інформаційне забезпечення наукового пошуку

На сучасному етапі розвитку ринкових відносин, коли темпи накопичення і передачі інформації зростають, виникло протиріччя між виробництвом інформації та можливостями її споживання, переробки і використання. Потрібні відповідні методики орієнтації наукових працівників на найбільш продуктивний пошук і використання відповідних інформаційних матеріалів. Наукова інформація - це логічна інформація, яка отримується в процесі пізнання, адекватно відображає закономірності об'єктивного світу і використовується в суспільно-історичній практиці.

Інформація служить теоретичним та експериментальним підґрунтям, основою проведення наукового дослідження, є доказом наукової обґрунтованості роботи її, достовірності та новизни. В наукових дослідженнях використовується первинна інформація, яка є результатом безпосередніх соціологічних експериментальних досліджень, вивчення практичного досвіду (це фактичні дані, зібрані дослідником, їх аналіз і перевірка) і вторинна — результат аналітичної обробки.

Актуальною є проблема достовірності наукової інформації, результатів і висновків. Обґрунтування здійснюється експериментом, логічним доказом, аналізом літературних та архівних джерел, перевірених на практиці. Аналізуються групи методів доказу достовірності: аналітичні, експериментальні, підтвердження практики.

Організація та здійснення досліджень значною мірою залежать від складу, змісту та характеру джерел, які для цього використовуються. Застосування комп’ютерних технологій у наукових дослідженнях не замінює документальні джерела інформації, а, навпаки, посилює потребу в них.