1.3.4. Загальна характеристика стихійних лих, великих виробничих аварій і катастроф

Щорічно стихійні лиха, що виникають у різних районах країни, виробничі аварії на об'єктах народного господарства, в комунально-енергетичних системах міст спричиняють великомасштабні руйнування, загибель людей, великі втрати матеріальних цінностей. Відшкодування матеріального збитку, заподіяного стихійними лихами, виробничими аваріями і катастрофами, є одним з головних завдань страховика.

Стихійні лиха за природою виникнення і спричиненими збитками можуть бути найрізноманітнішими. До них належать: землетруси, виверження вулканів, затоплення і повені, цунамі, масові пожежі (лісові, торф'яні й ін.), обвали, селеві потоки, урагани, бурі, смерчі й ін. Особливу групу складають техногенні аварії і катастрофи, обумовлені шкідливим впливом техногенної сфери. Можна виділити потенційні джерела техногенних аварій і катастроф: підприємства паливно-енергетичного комплексу, металургійної, хімічної і мікробіологічної промисловості. Потенційно небезпечні виробництва є базовими для народногосподарського комплексу країни, вони визначають науково-технічний прогрес. Їх важко відокремити від місць проживання людей. Вони концентруються в обмежених географічних точках.

До факторів підвищеної небезпеки варто віднести зростання щільності транспортних комунікацій на землі, у воді і в повітрі. Основні обсяги легкозаймистих, вибухонебезпечних та отруйних вантажів транспортуються в межах найбільш розвинутих промислових регіонів; їх перетинають найбільші газо- і нафтопродуктопроводи.

В полі зору страховика постійно має знаходитися людський фактор. Особливого значення цей фактор набуває в атомній енергетиці. Ймовірність виникнення аварії на АЕС за рахунок системи керування і людського фактора досягає 60 % (40 % припадає на недосконалість технічних систем). Тісне переплетення природних і техногенних факторів ризику вимагає глибокої експертної оцінки страховика і спеціальних професійних знань.

Землетруси, що виникають від підземних поштовхів і коливань земної поверхні внаслідок тектонічних процесів, є найбільш небезпечним і руйнівним стихійним лихом. При землетрусах утворюється енергія великої руйнівної сили, яка поширюється від епіцентру землетрусу у вигляді сейсмічних хвиль, вплив яких на будинки і споруди приводить до їхнього ушкодження чи руйнування. Сила і характер землетрусу характеризуються інтенсивністю енергії на поверхні землі, яку вимірюють за дванадцятибальною шкалою. Сильні землетруси (6–7 балів) призводять до пошкодження й руйнування будинків, споруд та інженерних комунікацій, при будівництві яких не передбачено антисейсмічного захисту. Поранення і загибель людей, які знаходилися в районі землетрусів, відбуваються в результаті пошкоджень чи руйнувань будинків, пожеж, затоплення та з інших причин.

Землетруси в Ашгабаді в 1948 р. і Ташкенті в 1966 р. мали катастрофічні наслідки: були зруйновані велика частина Ашгабада і значна частина Таш­кента. Катастрофічний землетрус охопив зону діаметром 80 км із силою в епіцентрі понад 8 балів. Було повністю зруйноване місто Спітак і частково міста Ленінакан і Кіровакан, з 400 селищ повністю зруйновано 58, сильно пошкоджено близько 100. Загинуло понад 25 тис. чоловік, біля півмільйона людей залишилися без даху над головою. Зруйновано сотні житлових будин­ків, шкіл, суспільних і виробничих будівель і споруд, пошкоджені 40 км за­лізничних колій, автомобільні дороги, виведені з ладу системи життєзабезпечення – міста були позбавлені освітлення, водо-, електро- і теплопостачання. Збитки від землетрусу склали понад 8 млрд. руб.

Під час землетрусів у містах відбуваються обвали, сходження снігових лавин.

Підводні землетруси – цунамі – гігантські океанські хвилі, що виникають раптово й рухаються з великою швидкістю. При наближенні до берега вони утворюють водяні вали висотою 5–10 м і більше. Сучасні сейсмічні й гідроакустичні прилади дозволяють виявити цунамі лише за кілька годин.

Повені – затоплення значних територій, що виникають у результаті розливу рік під час паводків, злив, крижаних заторів річок, швидкого танення снігів у горах та з інших причин. Від повеней руйнуються будинки, споруди, розмиваються ділянки доріг, пошкоджуються гідротехнічні й дорожні споруди. Затоплення підвалів і перших поверхів будинків призводить до ушкодження устаткування, агрегатів, майна. Від повені в липні – серпні 1988 р. у Бангладеш, наприклад, повністю зруйновано близько 600 тис. і пошкоджено до 1,5 млн. будинків, 30 тис. км доріг, залишилися без даху більше 25 млн. чоловік. Виникли епідемії шлунково-кишкових захворювань.

Вибухи – дуже швидке виділення енергії внаслідок раптової зміни стану вибухової чи легкозаймистої речовини. Під час вибуху часто виникає ударна чи вибухова хвиля, що несе додаткові руйнування. У ряді випадків вибухову хвилю супроводжують пожежі. Виникнення вибухів пов'язане з природними й техногенними факторами. Техногенний фактор є причиною виникнення вибухів (наприклад, парових котлів, хімічного устаткування та ін.). У ряді випадків вибухи під впливом техногенного фактора пов'язані з господарською діяльністю людини: порушенням правил техніки безпеки, технологічних режимів експлуатації устаткування, безгосподарністю й безвідповідальністю.

Вихід ґрунтових вод на поверхню землі виникає під час надмірного зволоження ґрунту. Він може бути раптовим, періодичним, повторюваним і постійним. Раптовий вихід ґрунтових вод відбувається в результаті виникнення поблизу повені чи паводка, періодичний, як правило, – внаслідок регулярних повеней і паводків, постійний з'являється, звичайно, в зоні зрошувального каналу, штучного озера, водоймища. Раптовий вихід ґрунтових вод завдає значних матеріальних збитків майну. Затоплюються і руйнуються підвальні приміщення, фундаменти, підземні комунікації. Раптовий вихід ґрунтових вод є одним з розповсюджених страхових випадків.

Град – одне з найбільш частих стихійних лих. Це різновид атмосферних опадів у вигляді крижаних утворень різної величини й форми, який завдає істотних збитків сільськогосподарським культурам і тваринництву (особливо на відгінних пасовищах, викликаючи загибель молодняка і дорослих тварин), тепличному господарству, лініям зв'язку.

Посуха – стихійне лихо, що характеризується тривалою нестачею вологи в повітрі й ґрунті. Завдає найбільших збитків сільському господарству. Спостерігається в різні періоди року, від чого залежить величина втрат. Залежно від кількості опадів у період вегетації культур посухи поділяють на сильні, середні і слабкі: при сильних випадає не більше 50 % норми опадів; при середніх – 50–75 %; при слабких – більше 75 %.

Осідання ґрунту – ущільнення ґрунту, що виникає під дією зовнішнього навантаження чи власної ваги. З’являється в результаті відтавання мерзлого ґрунту, вібрації та з інших причин. Величина просідання поверхні, викликана осіданням ґрунту, може досягати 2 метрів. Осідання ґрунту часто супроводжується утворенням щілин, що призводять до значного пошкодження майна, і тому належить до числа страхових випадків.

Пожежі – це стихійне лихо, що виникає в результаті самозаймання, розряду блискавки, виробничих аварій, при порушенні правил техніки безпеки та з інших причин. Пожежі знищують будинки, споруди, устаткування й інші матеріальні цінності. При неможливості виходу з зони пожежі від опіків різного ступеня чи від отруєння продуктами горіння трапляються випадки травмування й загибелі людей.

Пожежі бувають лісові, торф'яні, нафтових свердловин, у містах і населених пунктах та ін.

Лісові пожежі – низові, верхівкові, ґрунтові й ін. – це небезпечні стихійні лиха, що завдають величезних збитків і створюють загрозу для життя людей, що знаходяться поблизу районів виникнення й поширення пожеж. При верхівковій пожежі відбувається горіння дерев знизу доверху; при низовій пожежі горять суха трава, мох, лишайник, чагарник. При ґрунтових лісових пожежах, що виникають, як правило, внаслідок низових пожеж, відбувається горіння торфу чи торф'яних ґрунтів на глибині їх залягання. Виникнення і поширення лісових пожеж залежать від кліматичних умов, які спричиняють виникнення пожеж, швидкості вітру, рельєфу місцевості й інших умов. За площею горіння розрізняють окремі, масові, суцільні пожежі й вогняні шторми.

Пожежі в містах і населених пунктах виникають з різних причин: при порушенні правил протипожежної безпеки; через несправність електроустаткування й електропроводки; від самозаймання горючих речовин і з інших причин. Якщо вчасно не вжити заходів для пожежегасіння, окремі осередки пожеж можуть перерости в масові пожежі. Поширення пожежі в містах і населених пунктах залежить від вогнестійкості будинків, погодних умов, сили і напрямку вітру та ін.

Аналіз експертних оцінок показує причинно-наслідковий зв'язок між великими пожежами і ступенем відповідальності чи безвідповідальності учасників події (аварія на Чорнобильській АЕС, залізнична аварія в Башкирії і т.д.).

Бурі, урагани, шторми – це рух повітряних мас з великою швидкістю. Вони виникають в зоні циклонів і на периферії великих антициклонів. Від дії вітру, що досягає у штормі й урагані швидкості більше 100 км/год., руйнуються будинки, ламаються дерева, пошкоджуються лінії електропередачі і зв'язку, утворяться піщані і снігові замети, затоплюються водою населені пункти. Люди одержують травми від уламків пошкоджених чи зруйнованих будинків і споруд, від твердих предметів, що летять з великою швидкістю, дерев та ін.

Снігові лавини, замети виникають у результаті рясних снігопадів. При сильних снігових заметах порушується нормальна робота усіх видів транс­порту, виробнича діяльність промислових, комунально-енергетичних та інших об'єктів. Різкі перепади температур при снігопадах ведуть до зледеніння проводів і опор повітряних ліній електропередач і зв'язку, проїзної частини доріг і транспортних споруд. Снігові лавини, що виникають у горах, на шляху свого сходження можуть засипати снігом і руйнувати будинки, споруди і навіть цілі селища. Так, наприклад, у результаті рясних снігопадів у Грузії в січні 1987 р. товщина снігового покриву в окремих районах досягала 5 м, у горах виникали снігові обвали. Снігові замети і лавини вивели з ладу більше 350 км доріг, близько 200 км високовольтних ліній електропередач, пошкодили інженерні споруди й комунікації. Під снігом виявилися житлові будинки, населені пункти.

Селеві потоки, зсуви, гірські обвали здатні викликати великі завали на автомобільних дорогах і залізницях, їх обвал, руйнування будинків і споруд, населених пунктів, затоплення території, травмування й загибель людей. Селеві потоки виникають у руслах гірських рік, внаслідок чого різко підвищується рівень води, яка містить каміння, пісок, уламки гірських порід, мул. Гірські обвали, зсуви – це зміщення по схилах гір чи височинах гірських порід.

Великі аварії, що виникають на промислових та інших об'єктах, за обсягом руйнувань і людських жертв, а також за характером наслідків можуть бути дуже серйозними, їх можна порівняти з впливом сучасної зброї. Аварія викликає раптову зупинку чи порушення виробничого процесу на промисловому об'єкті, транспорті, наслідком чого є пошкодження і знищення матеріальних цінностей. У ряді випадків аварії викликають вибухи, пожежі, які можуть мати катастрофічні наслідки: руйнування будинків, споруд, радіоактивне чи хімічне зараження великих територій, загибель людей.

Особливо небезпечні аварії на атомних станціях, де руйнування енергетичних установок (реакторів) з ядерним паливом може призвести не тільки до радіаційного зараження великих площ з важко передбачуваними наслідками, але й до утворення ударної хвилі. У світі зафіксовано більше 150 аварій на АЕС з витоком радіоактивних речовин.

Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 р. із зон, найближчих до АЕС, виявилася зараженою сільськогосподарська продукція на великих площах.

Після аварії було проведено дезактивацію більше 600 населених пунктів, евакуйовано 115 тис. чоловік, охоплено йодною профілактикою 5,4 млн. чоловік, на значних площах був знятий з подальшим похованням забруднений ґрунт, небезпечні ділянки були засипані щебенем, піском, чистим ґрунтом. На сотнях тисяч гектарів зараженої території проведені агротехнічні й агрохімічні заходи: заглиблена оранка, внесення підвищених доз вапна, фосфорних, калійних та інших мінеральних добрив.

Сумарні збитки народного господарства перевищили 8 млрд. руб.

Ліквідація наслідків виробничих аварій і стихійних лих вимагає здійснення комплексу організаційних, інженерно-технічних та інших заходів, що у практиці страхової справи називаються витратами на рятування майна і відшкодовуються зі страхового фонду.

У рамках експертної оцінки ризику страховику насамперед необхідно виявити ті виробничі об'єкти, аварії на яких можуть призвести до великих руйнувань, травмування людей, зараження території. До таких об'єктів належать атомні електростанції, підприємства, пов'язані з видобуванням, збереженням, переробкою нафтопродуктів та інших вибухонебезпечних та легкозаймистих речовин і матеріалів, об'єкти хімічної промисловості, шахти, рудники, а також дамби, водоймища. Для кожного з таких об’єктів необхідно розробити характерні для даного об'єкта варіанти можливих аварій і встановити масштаби наслідків (декларація безпеки).

Можна оцінити ситуацію зі стихійними явищами, оскільки їхня визначеність, періодичність, час чи місце виникнення є ймовірними величинами. Для цього вдаються до класифікації аварій, катастроф і стихійних лих. При цьому погоджують класифікаційні характеристики з величиною тарифних ставок і розмірами страхового фонду. На практиці вдаються до градації за розмірами заподіяного збитку й обсягу ресурсів, необхідних для ліквідації наслідків. Така градація може бути проведена по горизонталі (територія) і по вертикалі (матеріальний збиток, втрати населення, вплив на навколишнє середовище). Класифікація дозволяє формалізувати інформацію про катастрофу чи стихійне лихо, звести все різноманіття різних проявів до кількох типових ситуацій.

Збір, систематизація й централізація даних про стан потенційно небез­печних виробництв, створення банку даних про факти й обставини прояву руйнівних сил природи дозволяють страховику визначити розміри небезпеки для кожного регіону і припустимий рівень ризику, адекватний тарифній став­ці і ресурсам страхового фонду.