- •1.1. Суть, принципи і роль страхування
- •1.1.1. Суть страхування
- •Призначення страхування
- •Основні способи здійснення страхування
- •1.1.2. Роль страхування в ринковій економіці
- •1.1.3. Зародження страхування в Україні
- •1.1.4. Страхування в Україні в 1921–1991 роках
- •1.1.5. Функції страхування
- •1.1.6. Принципи страхування
- •1.1.7. Системи страхування (страхової відповідальності)
- •1.1.8. Поняття і суть маркетингу страховика
- •Система організації маркетингу
- •Служба маркетингу страховика
- •Контрольні запитання
- •1.2. Класифікація страхування
- •1.2.1. Поняття про класифікацію
- •1.2.2. Класифікація за історичною ознакою
- •1.2.3. Класифікація за економічними ознаками
- •1.2.3. Класифікація за економічними ознаками
- •1.2.4. Класифікація за юридичними ознаками
- •1.2.5. Обов’язкове і добровільне страхування
- •Контрольні запитання
- •1.3. Страхові ризики та їх оцінювання
- •1.3.1. Поняття, характеристики й визначення ризику
- •1.3.2. Види ризику та їх оцінка
- •1.3.2. Види ризику та їх оцінка
- •1.3.3. Ризикові обставини і страховий випадок
- •1.3.4. Загальна характеристика стихійних лих, великих виробничих аварій і катастроф
- •1.3.5. Теорія керування ризиком (ризик-менеджмент)
- •Контрольні запитання
- •1.4. Страховий ринок
- •1.4.1. Визначення і суть страхового ринку
- •Структура страхового ринку
- •Інфраструктура страхового ринку
- •Тенденції розвитку міжнародного страхового ринку
- •1.4.2. Розвиток страхового ринку в Україні до 1991 року
- •1.4.3. Страховий ринок в Україні в 1991–2004 роках
- •1.4.4. Діяльність страхових компаній в Україні
- •1.4.5. Маркетинг страхування
- •Контрольні запитання
- •1.5. Страхова організація
- •1.5.1. Форми організації страхових компаній в Україні
- •1.5.2. Порядок створення страхової компанії, діяльність та ліквідація
- •Ліквідація, реорганізація та санація страховика. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг має право призначити проведення примусової санації страховика у разі:
- •1.5.3. Стратегія страхової компанії
- •1.5.4. Організаційна структура страхової компанії
- •1.5.5. Органи управління страховою компанією та їх функції
- •Напрями діяльності страхових компаній
- •Об'єднання страховиків
- •Контрольні запитання
- •1.6. Державний нагляд за страховою діяльністю в Україні
- •1.6.1. Поняття про правове регулювання на страховому ринку
- •1.6.2. Спеціальний Уповноважений орган виконавчої влади в сфері регулювання ринків фінансових послуг
- •Нагляд за учасниками страхового ринку. Реєстрація
- •Ліцензування страхової діяльності
- •Контрольні запитання
1.3.3. Ризикові обставини і страховий випадок
При укладанні договору страхування його об'єкт знаходиться у певному стані, що визначається страховиком залежно від ряду ознак. До уваги приймаються ознаки, що істотно впливають на стан об'єкта страхування. Над ними ведеться спостереження й вони реєструються страховиком. Процес спостереження й обліку називається реєстрацією ризику. Фактори, за якими визначається реєстрація ризику для даної ризикової сукупності, називаються ризиковими обставинами. Вони притаманні даному об'єкту страхування й розглядаються як компоненти чи ознаки ризику. Будь-який ризик можна розглядати як сукупність ризикових обставин.
Виділяють об'єктивні й суб'єктивні ризикові обставини. Об'єктивні ризикові обставини відображують об'єктивний підхід до дійсності й не залежать від волі й свідомості людей. Суб'єктивні ризикові обставини відображують тип зв'язку, що ігнорує об'єктивний підхід до дійсності, і пов'язані з волею і свідомістю людей у процесі пізнання об'єктивної реальності. При укладанні договору страхування страховик бере до уваги як об'єктивні, так і суб'єктивні ризикові обставини. У ряді випадків при укладанні договору страхування страховик здійснює підбір ризикових обставин. Усі ризикові обставини, взяті в їхній єдності і взаємодії, визначають стан, що називається ситуацією ризику. Ситуація ризику характеризує природний стан об'єкта страхування й обставини, в яких цей об'єкт знаходиться.
Ризикові обставини є умовами здійснення (реалізації) ризику. На підставі ризикових обставин обчислюється страхова премія, пропонована до сплати в страховий фонд. Завдання страховика полягає в зборі й аналізі інформації, що характеризує істотні ризикові обставини. Отримані результати враховуються через систему знижок і надбавок (накидок) у відсотках до обчисленої страхової премії чи твердо фіксованих сумах для базової сукупності ризикових обставин.
Ризикові обставини дозволяють оцінити можливість настання даної події в майбутньому. Але тільки одна чи кілька ризикових обставин призводять до реалізації ризику, тобто настання страхового випадку. Кожне явище має взаємообумовлені причинно-наслідкові зв'язки. Важко виділити найбільш важливі, адекватні й безумовні причини настання того чи іншого страхового випадку. Звичайно страховий випадок відбувається під впливом ряду причин. Реалізація ризику означає настання страхового випадку.
Страховий випадок може стосуватися одного чи багатьох об'єктів страхування в рамках визначеної страхової сукупності. Страховий випадок стосовно багатьох об'єктів страхування приводить до кумуляції ризику, тобто викликає катастрофічний ризик.
Варто розрізняти страховий випадок і страхову подію. Під страховою подією розуміють потенційно можливе заподіяння збитку об'єкту страхування. Реалізована гіпотетична можливість заподіяння збитку об'єкту страхування буде означати страховий випадок. Наслідки страхового випадку виражаються в повному знищенні чи частковому пошкодженні об'єкта страхування. Не належать до страхових випадків події, що хоча і завдали шкоди, але не суперечать нормальному технологічному циклу в процесі виробництва. У зв'язку з цим в умовах договору страхування варто формулювати точні визначення подій, що включаються в обсяг відповідальності страховика. Наприклад, здійснюючи страхування від простоїв, варто точно вказати, від яких саме простоїв у виробництві буде здійснюватися страхування. Крім того, умови договору страхування при цьому повинні враховувати майнову шкоду, викликану простоями, як реалізацією ризику.