Контрольні запитання

1. Які види (способи) класифікації вам відомі?

2. Яка з класифікацій, на вашу думку, є найважливішою (основною)?

3. Охарактеризуйте класифікацію за галузями, підгалузями і об’єктами страхування.

4. Назвіть види страхування в кожній з галузей страхування.

5. Охарактеризуйте страхування за родом небезпеки і видами ризиків.

6. Наведіть класифікацію за формами страхування, статусом страху­вальника і спеціалізацією страховика.

1.3. Страхові ризики та їх оцінювання

1.3.1. Поняття, характеристики й визначення ризику

Виробництво є матеріальною основою людського буття певної суспільної форми. З цієї причини людина і природа взаємозалежні. З одного боку, людина впливає на природу, а з іншого боку – пристосовує її до своїх потреб. Сучасний науково-технічний прогрес полегшує освоєння природи. Використання досягнень науково-технічного прогресу в процесі освоєння природних благ служить передумовою зростання суспільного виробництва.

Поряд з нерозривною єдністю людини і природи між ними існує діалектичне протиріччя, яке виражається в постійній боротьбі людини з природою. Надзвичайність та ризик є нормами існування людства. На предмети праці впливають руйнівні сили природи, які проявляються у формі стихійних лих, нещасних випадків, катастроф. Щороку на Землі відзначається безліч природних явищ: близько 100 тис. гроз, 10 тис. повеней, тисячі землетрусів, зсувів та ураганів, сотні вивержень вулканів, тропічних циклонів. Аварії та катастрофи завдають чималих матеріальних збитків.

Кожне стихійне лихо й нещасний випадок розглядаються як небезпека для предметів людської праці, у зв'язку з чим виникають страхові відносини, а з ними й об'єкти страхового захисту. Передумовою виникнення страхових відносин служить ризик. Без наявності відповідного ризику немає страхування, оскільки відсутній страховий інтерес. Зміст ризику і ступінь імовірності ризику визначають зміст і межі страхового захисту. Ризик існує протягом дії договору страхування. Щоб була зрозумілою суть страхування, необхідно пояснити поняття «ризик».

Слово «ризик» у перекладі означає «ухвалення рішення», результат якого невідомий, тобто небезпечний. Ризик – це те, що може відбутися, а може й не відбутися. Це гіпотетична можливість настання збитку. Всякий конкретний ризик, наприклад, ризик пожежі – це тільки можливість настання визначеної несприятливої події (наприклад, загоряння застрахованих будівель). Ризик є об'єктивним явищем у будь-якій сфері людської діяльності і проявляється в безлічі окремих видів ризиків.

Суть ризику може бути розглянута в різних аспектах. Точний вимір ризику можливий математичним шляхом за допомогою застосування теорії ймовірностей і закону великих чисел. За своєю суттю ризик – це подія з негативними, дуже невигідними економічними наслідками, які, можливо, настануть у майбутньому в якийсь момент у невідомих розмірах.

Існує точка зору, згідно з якою про ризик можна говорити тільки тоді, коли існує відхилення між плановим і фактичним результатом. Дане відхилення може бути позитивним або негативним. Негативне відхилення виникає при несприятливому результаті. Позитивне відхилення виникає, якщо фак­тичний результат виявився більш сприятливим, ніж очікувався. Можливість негативного відхилення між плановим і фактичним результатами, тобто небезпека несприятливого результату на одне очікуване явище, називається ризиком. Можливість позитивного відхилення при початкових заданих параметрах на одне очікуване явище називається «шансом». У цьому розумінні можна говорити про ризик збитку чи шанс на прибуток, де збиток виражений у негативному, а прибуток – у позитивному відхиленні між плановим і фактичним результатами.

З поняттям «ризик» тісно пов'язане поняття збитку. Якщо ризик – це тільки можливе негативне відхилення, то збиток – це дійсне фактичне негативне відхилення. Через збиток реалізується ризик, набуваючи конкретних вимірних і реальних рис. Ризик і збиток пов’язані з перетворюючою діяльністю людини в процесі пізнання природи. Найбільший збиток виявляється через ризики, суть яких людина не пізнала. У зв'язку з цим виникає об'єктивна потреба збору, аналізу й узагальнення інформації про різні несприятливі явища з метою виявлення загальних тенденцій розвитку й закономірностей їх прояву для наукового передбачення ризику. Відображаючи досягнутий рівень пізнання, багато ризиків залишаються непізнаними, оскільки недостатньо пояснені й розкриті причини їх прояву, причинно-наслідкові зв'язки з навколишньою природою й суспільством. Науково-технічний прогрес і без­межність пізнання створюють об'єктивні передумови наукового пояснення тих чи інших явищ, скорочення впливу непізнаних ризиків.

Фактор ризику й необхідність покриття можливого збитку в результаті його прояву викликають потребу в страхуванні. Через страхування будь-яка людська діяльність у процесі пізнання природи й суспільства захищена від випадковостей. На рівні повсякденної свідомості завдяки страхуванню створюється реальна можливість досягнення поставленої мети. Отже, ризик – основне поняття страхування.

Різноманітність форм прояву ризику, частота і важкі наслідки його прояву, неможливість абсолютного усунення його ймовірності викликають необхідність організації страхування. Конкретні форми організації страхування відображають досягнутий рівень розвитку продуктивних сил і виробничих відносин та зміни в ході суспільно-історичного розвитку. Як відображення специфічних особливостей ризиків і конкретних форм їх прояву стосовно людини й реального світу (навколишньої дійсності) склалися суспільно-істо­ричні типи і види страхування, втілені в страховому фонді.

Ризик у страхуванні характеризується кількома основними поняттями. По-перше, ризик – це конкретне явище чи сукупність явищ (подія чи сукупність подій), за умови настання яких проводять виплати з раніше створеного централізованого страхового фонду в натурально-речовій чи грошовій формах. По-друге, ризик пов'язаний з конкретним застрахованим об'єктом. Подію чи сукупність подій не розглядають абстрактно, тільки самі по собі. Їх треба співвідносити з об'єктом, прийнятим на страхування, де реалізується ризик. Будь-який ризик має конкретний об'єкт прояву. У нашій свідомості ризик пов'язується з цим об'єктом. Виявляються й вивчаються фактори ризику стосовно об'єкта. Аналіз отриманої інформації в комплексі з іншими заходами дозволяє домогтися запобігання чи істотного зниження негативних наслідків здійснення (реалізації) ризику. По-третє, ризик пов’язаний з імовірністю загибелі чи пошкодження об'єкта, прийнятого на страхування. Ймовірність виступає мірою об'єктивної можливості настання даної події чи сукупності подій, що мають шкідливий вплив. Будь-яку ймовірність можна виразити правильним дробом. Якщо ймовірність дорівнює нулю, можна стверджувати неможливість настання даної події. Якщо ймовірність дорівнює одиниці, існує 100-відсоткова гарантія того, що дана подія відбудеться. Чим менша ймовірність ризику, тим легше й дешевше можна організувати страхування цього ризику. Значна ймовірність ризику передбачає дорогий страховий захист і це ускладнює його проведення.

Страхова подія не є об'єктом страхування. Цим об'єктом є ризик, який може відбутися, а може й не відбутися. Отже, ризик – це єдина випадкова подія, яка настає всупереч волі людини. Ризик реалізується за допомогою ви­падкових подій чи явищ, з приводу яких виникають страхові відносини.

При спостереженні за досить великою кількістю об'єктів, які підпадають під вплив одного й того ж ризику за один і той же проміжок часу, виявляється закономірність настання випадкових подій. Чим більше об’єктів знаходиться під спостереженням, тим більше випадковість наближається до достовірного результату (достовірна закономірність).

На практиці неможливо передбачити настання конкретної події в межах сукупності, за якою велося спостереження. При збільшенні кількості об'єктів спостереження, що наближається до нескінченності, можна очікувати, що емпірична ймовірність буде досить достовірною. Про невірогідність результатів спостереження можна говорити тільки у випадку, коли дане явище чи подія залишаються непізнаними. Отже, невірогідність результатів спостереження має суб'єктивний характер. Дана характеристика змінна. Вона пов'язана з тим, що залишаються невстановленими закономірності походження чи прояву даного явища, виходячи з наявних уявлень про природу й суспільство. Сьогодні, наприклад, сонячні затьмарення не є випадковими явищами завдяки тому, що були всебічно пояснені наукою – астрономією. У давнину, коли такі наукові пояснення були відсутні, сонячні затьмарення мали характер випадкових явищ, яким приписували прояви надприродних, божественних сил.

Досягнення науково-технічної революції розширюють межі наших знань. Сукупність недостовірних явищ поступається місцем сукупності достовірних явищ, що піддаються науковому поясненню й опису. Так, наприклад, отримані на сьогодні дані багаторічних спостережень дозволяють виявити залежність сейсмічності й часу виникнення сильних землетрусів від фізичних процесів в атмосфері Землі, у міжпланетному середовищі, на Сон­ці. Питання про вплив сонячної активності на земні процеси становить ін­терес для вирішення багатьох проблем прогнозування ризику, з'ясування помилковості колишніх уявлень. Це дозволяє усвідомити нерозривність людської життєдіяльності з біосферою і, в свою чергу, встановити міру в споживанні природних багатств, згладити нестабільність, що призводить до катастроф.

Разом з тим науково-технічний прогрес потенційно створює передумови для виникнення нових ризиків, що пов'язані з освоєнням нових знань, недо­сконалістю техніки чи неправильною її експлуатацією людиною. Сучасна техніка часто перевищує межі, коли людина спроможна керувати машинами й механізмами без нервового напруження, та науку про взаємодію людини й механізмів (ергономіку) суспільна свідомість недооцінює.

Відновлення технологій, максимальна їхня безпека, математичне моделювання надзвичайних ситуацій обмежують випадковість. Завдяки повній, системній та достовірній інформації явища випадковості в узагальненому вигляді стають закономірними.

Прояв ризику не залежить від випадковості події і волі людини. Він має місце насамперед тоді, коли йдеться про стихійні лиха і нещасні випадки. Коли людські знання досягнуть такого рівня, при якому можна буде проектувати умови минулого на майбутнє, контроль над ризиком буде ефективні­шим, і його шкідливий вплив буде зведено до мінімуму.

Страхуванню притаманна об'єктивна й суб'єктивна ймовірність. Об'єктивна ймовірність відображає закони, властиві явищам і предметам у їхній об'єктивній реальності. Суб'єктивна ймовірність відображає випадки, які ігнорують об'єктивний підхід до дійсності і заперечують чи не враховують об'єктивні закони природи й суспільства.

Крім того, ризик може бути поданий і через логічну ймовірність, що ґрунтується на пізнанні законів природи й суспільства за допомогою індукції, дедукції, аналізу, синтезу й гіпотези. Логічну ймовірність застосовують при розробці і введенні нових видів страхування, які не мають чи майже не мають ніякої інформаційної бази попереднього спостереження над сукупністю об’єктів.

Якщо введенню нового виду страхування передувала попередня робота зі збору й аналізу статистичних даних із залученням математичного апарату закону великих чисел, то отриманий результат буде відображати статистичну ймовірність.

Наскільки точно оцінюється ймовірність настання даної події, настільки об'єктивно може бути оцінений розмір ризику. Страхування і розмір ризику тісно пов'язані. Вирівнювання ризику, розмежування ризику, поділ ризику є арсеналом технічних прийомів страховика, за допомогою яких на практиці організовується проведення страхування. Вибір конкретних технічних прийомів залежить від розміру ризику. Правильна оцінка розміру ризику має велике значення в практичній роботі страховика, тому що пов'язана з наявними ресурсами страхового фонду і відшкодуванням матеріального збитку страхувальнику в грошовій формі. Правильність такої оцінки і зроблених завдяки їй висновків дозволяє створювати страховий фонд, достатній для виплати страхових сум і страхового відшкодування як у звичайні, так і в особливо несприятливі роки (пов'язані з масовими чи надзвичайними стихійними лихами).

Аналіз ризиків дозволяє розділити їх на дві великі групи: страхові і нестрахові (не включені в договір страхування). Перелік страхових ризиків складає обсяг страхової відповідальності за договором страхування. Він виражається за допомогою страхової суми договору. Страховий ризик – це тільки випадковий ризик.