Особливості догляду за опеченими хворими

• Палати для хворих повинні бути ідеально чистими, часто обробляться лампами УФО.

• Температура палати повинна підтримуватись постійно на рівні 20-21⁰С.

• Бажано розміщувати хворих на функціональних ліжках.

• Матрац покривають клейонкою і застилають чистим простирадлом.

• Під обпечені ділянки підкладають клейонку, зверху – стерильні пелюшки. Зміну білизни проводять не менше 2 разів на добу.

• Слід суворо додержувати правил асептики при перев'язках.

• Особливого догляду потребують хворі після пересадки шкіри.

• Їх треба часто перевертати в ліжку, робити дихальну гімнастику.

Променеві опіки

Визиваються іонізуючим опроміненням.

Відбувається порушення молекулярних зв’язків, порушується обмінний процес. Відбувається парез капілярів, стаз крові, набряк тканин.

В шкірі – порушується ростковий шар, сальні, потові залози, волосяні фолікули. При масивному опроміненні – некроз глибоких тканин.

10

• Опікову поверхню обробляють 2-3 рази на день 5-10% 5%-10% розчином калію перманганату, 1% розчином йодопірону, йодовидону, 5% розчином таніну, 10% розчином нітрату срібла, препаратом “Наксол” або іншими дубільними речовинами.

• Застосовують каркасний метод: хворого кладуть під каркас з лампочкою для зігрівання і висушування ран.

• Застосовують загальні лікувальні ванни.

• Сприяє висушуванню струпа інфрачервоне, ультрафіолетове, лазерне опромінення ран.

• Під утвореним струпом відбувається загоєння опіку.

• При нагноєнні частково видаляють струп.

Закритий метод.

• Пов'язки з мазями (5-10% синтоміциновою емульсією, 0,5% фурациліновою маззю, 10% стрептоцидовою маззю, йодопіро-новою маззю.

• Застосовують аерозолі на поліетиленгліколевій основі: леворин, левомеколь, діокизоль,

• Застосовуються також мазі – репаранти: солкосерил, аекол, токолекс, де-гран та ін.

• При нагноєнні – волого - висихаючи пов’язки с антисептичними розчинами (риванолу 1:1000, фурациліну 1:5000, 3% борної кислоти, хлорфіліпту та інш.).

• При перев’язках відмочують пов’язки в р. перманганату калію 0,1%.

• Перев’язки роблять під наркозом або в/м промедол 1% - 1,0.

• Змертвілі тканини видаляють шляхом розплавлення їх протеолітичними ферментами: лідаза, трипсин, хемотрипсин, 40% глюкоза.

• Або роблять некректомію.

Некректомія - це видалення некротичних (змертвілих) тканин з опеченої поверхні. Поділяють некректомію на: хімічну, ферменту, хірургічну.

Хімічна некректомія - Полягає в нанесенні на струп 40% мазі саліцилової кислоти, яка його розпушує і сприяє безкровному відторгненню через 2 доби.

7

Ферментна некректомія - застосування протеолітичних ферментів, які руйнують білкову структуру струпа і полегшують його відторгнення.

Застосовують лідазу, трипсин, хімотрипсин або препарати іруксол, леграфарм.

Хірургічна некректомія

• Рання хірургічна некректомія – радикальне висічення всіх уражених тканин до розвитку запалення і інфікування (виконується до 5-7 доби з моменту травми).

• Відстрочена хірургічна некректомія – радикальне висічення всіх уражених тканин при розвинутому запаленні і інфікуванні (виконується на 5-14 добу з моменту травми).

• Пізня хірургічна некректомія, а також ампутації, екзартикуляції кінцівок і їх сегментів.

На очищену гранулюючу поверхню опікових ран - пересадку шкіри - дермопластику.

Застосовують дермопластику

• Аутотрансплантація – пересадка власної шкіри хворого.

• Алотрансплантація – пересадка донорської людської шкіри.

• Ксенотрансплантація – пересадка тваринної чи синтетичної шкіри.

• Брефотрансплантація – прищеплення культивованих клітин епітелію (фібробластів, кератиноцитів, їх сполучень) та зовніш-ніх покривів ембріонів.

Суть операції полягає в тому, що з певних ділянок тіла хворого дерматомом зрізують тонкі (0,2 – 0,4 мм) смужки шкіри і пінцетами накладають на опікову поверхню.

При необхідності збільшити площу трансплантату його перфорують спеціальним перфоратором і розтягують.

Донорська рана, де вберуть донорську шкіру загоюється самостійно. (шкіра має в середньому товщину 1 мм., тому на місці зрізання залишається 0,6-0,8 мм, що достатньо для самостійного загоєння).

Це часто багато етапна операція. Методик дермопластики дуже багато.

8