53. Характеристика елементів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Можна виділити такі основні елементи соціального страхування:

- соціальне страхування, що фінансується за рахунок внесків, які зазвичай солідарно сплачують роботодавці та працівники, за можливої участі держави у формі внесків або дотацій за рахунок загальних податків;

- обов'язкова участь працівників із деякими винятками; внески акумулюються у спеціальних фондах за рахунок яких виплачується пенсія та допомога;

- надлишок коштів у фонді, які невикористані для виплати пенсій або допомоги, інвестуються для отримання додаткового доходу; особисте право на пенсію чи допомогу гарантується наявним обліком внесків без застосування процедури перевірки доходів або нужденності;

- розмір внеску чи виплати часто залежить від того, який заробіток має застрахована особа.

ЄВС не входить до системи оподаткування і податкове законодавство не регулює порядок його нарахування, обчислення і сплати.

Повноваження щодо адміністрування ЄВС наділено на Пенсійний фонд України. Саме Пенсійний фонд здійснює збирання та ведення обліку ЄВС, а також веде Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування. Інші соціальні фонди після введення ЄВС не розформувалися – вони займаються питаннями, пов’язаними з використанням їх коштів та проведенням у зв’язку з цим перевірок страхувальників.

Платниками ЄВС є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання; фізичні особи - підприємці; фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно; дипломатичні представництва і консульські установи України та інші. Також платниками ЄВС є застраховані особи - працівники - громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які працюють: на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб; у фізичних осіб-підприємців на умовах трудового договору; у фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно та інші.

Нарахування і сплату ЄВС за застрахованих осіб (за найманих працівників, фізичних осіб, які виконують роботи і надають послуги за ЦП - договорами, одержувачів допомоги) здійснюють роботодавці за рахунок сум, на які ЄВС нараховано. Таким чином, саме страхувальник нараховує і сплачує ЄВС як за себе, так і за застрахованих осіб. Нарахування ЄВС здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування ЄВС. Її розмір становить п'ятнадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Необхідність встановлення певної черговості виплат при визначенні максимальної величини встановлено тим, що згідно Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» встановлено різні розміри нарахування і утримання ЄВС для кожної складової бази нарахування: заробітна плата, винагороди за цивільно – правовими договорами, допомоги по тимчасовій втраті працездатності. Розподіл сум ЄВС між фондами державного соціального страхування теж залежить від того, яка саме виплата була базою для нарахування та утримання ЄВС.

ЄВС утримується із зарплати в розмірі 3,6%; з винагород за договорами за виконані роботи, надані послуги – 2,6%; з допомоги по тимчасовій втраті працездатності – 2%; із заробітної плати держслужбовців і науковців утримується 6,1%.

Розмір нарахувань ЄВС встановлено відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності, тобто існує 67-ми ступенева диференціація і становить для роботодавців від 36,76% до 49,7%.

Для допомоги з тимчасової втрати працездатності нарахування ЄВС становлять 33,2%. Бюджетні установи і організації сплачують ЄВС у розмірі 36,3% від фонду оплати праці.

Також існують і інші ставки. Для бюджетників розмір ЄВС, що нараховується, зафіксовано на рівні 36,3%, а роботодавці найманих робітників з числа льотних екіпажів нараховують 45,96%. Крім того, для підприємств, на яких працюють інваліди, передбачена ставка 8,41%.