- •2. Функціїї податків:
- •3. Класифікація податків:
- •4. Поняття і принципи побудови податкової системи:
- •5. Основні елементи податкового механізму:
- •6.Усунення від подвійного оподаткування
- •7. Система оподаткування.
- •8. Податкові пільги
- •Що таке податкова соціальна пільга та для чого вона потрібна?
- •Хто має право на застосування податкової соціальної пільги?
- •Які розміри податкової соціальної пільги бувають?
- •Як розраховується податкова соціальна пільга?
- •Для кого встановлено 100% розмір податкової соціальної пільги?
- •Для кого встановлений 150% розмір податкової соціальної пільги?
- •Для кого встановлений 200% розмір?
- •Що треба зробити, щоб отримати податкову соціальну пільгу?
- •До яких доходів не може бути застосована податкова соціальна пільга?
- •Скільки податкових пільг можна застосовувати?
- •9, Правове становище Міністерства доходів і зборів України.
- •10. Функції районних податкових інспекцій.
- •11. Принципи і завдання органів податкової міліції.
- •12. Сутність і предмет податкового права.
- •13. Методи податкового права
- •14. Принципи податкового права.
- •15. Джерела податкового права.
- •16. Податкові правовідносини: суб’єкти, об’єкт, зміст.
- •17.Види і особливості податкових правовідносин
- •18. Права і обов’язки органів податкової служби.
- •19. Права і обов’язки платників податку.
- •20. Види загальнодержавних податків та інших обов’язкових платежів.
- •21. Порядок сплати податку на прибуток підприємств.
- •22. Порядок сплати податку на додану вартість.
- •23. Акцизний податок.
- •Из кодекса:
- •24. Податок на доходи фізичних осіб.
- •25. Оподаткування само зайнятих осіб.
- •26. Податковий кредит і податкова знижка
- •27. Податковий керуючий.
- •II. Призначення податкового керуючого
- •III. Основні функції та повноваження податкового керуючого щодо податкової застави
- •IV. Основні функції та повноваження податкового керуючого щодо адміністративного арешту майна
- •V. Основні функції та повноваження податкового керуючого щодо продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, та стягнення коштів
- •VI. Порядок звільнення від виконання повноважень податкового керуючого
- •28. Екологічний податок
- •Из кодекса Стаття 240. Платники податку
- •Стаття 241. Податкові агенти
- •Стаття 242. Об'єкт та база оподаткування
- •29. Плата за землю.
- •30. Податкова декларація.
- •31. Поняття податкового правопорушення, їх класифікація.
- •32.Підстави притягнення до відповідальності за порушення податкового законодавства.
- •33.Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків
- •34. Адміністративна відповідальність за порушення податкового законодавства.
- •35. Особливості застосування фінансових санкцій за порушення податкового законодавства.
- •36. Соціально-податкові пільги.
- •37. Правовий режим неподаткових платежів
- •38. Ресурсні платежі в податковій системі.
- •39. Порядок стягнення платежів за природні ресурси
- •40. Поняття і порядок введення місцевих податків.
- •41. Фіксований сільськогосподарський податок.
- •42. Податковий агент.
- •3) Надання в податковий орган інформації про неможливість утримання податку в платника податків і сумах заборгованості останнього.
- •43. Оскарження рішень органів податкової служби.
- •44. Збір за спеціальне використання природних ресурсів
- •45. Спрощена система оподакування (Єдиний податок)
- •46. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
- •47. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.
- •48. Збір за місце для паркування транспортних засобів.
- •49. Туристичний збір
- •50. Державне мито
- •51. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу.
- •52. Плата за користування надрами
- •53. Характеристика елементів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
39. Порядок стягнення платежів за природні ресурси
Залежно від виду природного ресурсу, який використовується, законодавство виділяє такі основні види плати за спеціальне природокористування: 1) плата за землю; 2) плата за користування надрами; 3) збір за спеціальне використання води; 4) збір за спеціальне використання лісових ресурсів; 5) збір за спеціальне використання природних рослинних ресурсів; 6) збір за спеціальне використання об'єктів тваринного світу; 7) збір за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів тощо.
ПКУ закріплює дві форми справляння плати за землю: 1) земельний податок; 2) орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності. Земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також з постійних землекористувачів. Виходячи з цього, об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або у постійному користуванні, а також земельні частки (паї*), які перебувають у власності.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності, у свою чергу, визначена як обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, де встановлюються розмір та умови внесення орендної плати.
Розмір плати за землю визначається залежно від якості, площі та місця розташування земельної ділянки, виходячи з нормативної грошової оцінки земельних ділянок і не залежить від результатів господарської діяльності землевласників чи землекористувачів.
Плата за користування надрами справляється у вигляді: 1) плати за користування надрами для видобування корисних копалин; 2) плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.
Об'єктом плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій в користування ділянці надр є: а) обсяг видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) або б) обсяг погашених у звітному періоді запасів корисних копалин.
Об'єктом оподаткування платою в цьому виді користування надрами є фактичний обсяг підземного простору ділянки надр, який використовується для відповідної мети. Ставки плати встановлюються окремо для кожного виду користування надрами залежно від корисних властивостей надр І ступеня екологічної безпеки під час їх використання.
Окремим видом платежів у сфері надрокористування є плата (збір) за видачу спеціальних дозволів на користування надрами.
Оподаткуванню підлягає виключно спеціальне водокористування, яким є забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів (ст. 48 ВК України).
Збір за спеціальне використання води є загальнодержавним збором, який справляється за спеціальне: а) використання води водних об'єктів; б) використання води, стриманої від інших водокористувачів; в) використання води без її вилучення з водних об'єктів для потреб гідроенергетики І водного транспорту; г) використання води для потреб рибництва.
Об'єкт оподаткування збором визначається окремо за кожним видом спеціального водокористування. Так, об'єктом оподаткування збором за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання. Об'єктом оподаткування збором за спеціальне використання води без її вилучення з водних об'єктів є: 1) для потреб гідроенергетики - фактичний обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії; 2) для потреб водного транспорту - час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності) та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць). Об'єктом оподаткування збором за спеціальне використання води для потреб рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об'єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів.
Окремим різновидом збору за спеціальне водокористування є плата за оренду водних об'єктів.
У сфері спеціального використання рослинного світу законодавством встановлені збір за спеціальне використання лісових ресурсів та збір за використання природних рослинних ресурсів.
Залежно від виду спеціального використання лісових ресурсів законодавець встановлює і об'єкт оподаткування. Відповідно до ст. 330 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування збором за спеціальне використання лісових ресурсів є:
1) деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування;
2) деревина, заготовлена під час проведення заходів: а) щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей; б) з розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю;
3) другорядні лісові матеріали;
4) побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин);
5) використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.
Самостійне місце серед платежів у сфері спеціального використання рослинного світу займає збір за використання природних рослинних ресурсів, розмір якого має визначатися з урахуванням природних запасів, поширення, цінності, можливості відтворення, продуктивності цих ресурсів. Сплата такого збору закріплена Законом України "Про рослинний світ" (ст. 12), але порядок його справляння та нормативи плати, що мають встановлюватись Кабінетом Міністрів України, на сьогодні ще не визначені.
Збори за спеціальне використання об'єктів тваринного світу встановлюються відповідно до ст. 18 Закону України "Про тваринний світ". Вони справляються за такі види використання: мисливство; рибальство, включаючи добування водних безхребетних тварин; використання диких тварин з метою отримання продуктів їх життєдіяльності; добування (придбання) диких тварин з метою їх утримання і розведення у напіввільних умовах чи в неволі; використання об'єктів тваринного світу в наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях у разі їх вилучення з природного середовища з метою отримання прибутку.
Розмір збору за спеціальне використання об'єктів тваринного світу встановлюється залежно від виду тварин, мети та обсягів їх використання, поширення та цінності, з урахуванням місцезнаходження, якості, продуктивності території та інших екологічних та економічних факторів.
Залежно від виду спеціального використання об'єктів тваринного світу справляються: 1) плата за спеціальне використання диких тварин (крім мисливських тварин, рибних запасів, видів тварин, занесених до Червоної книги України); 2) плата за дозволи на добування мисливських тварин (державне мито, сплата вартості ліцензій та відстрільних карток); 3) збір за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів тощо.
Порядок справляння, нарахування та розміри зборів за спеціальне використання об'єктів тваринного світу встановлюється Кабінетом Міністрів України.
