15. Джерела податкового права.

Джерела податкового права - це акти компетентних органів держави, якими встановлюються норми права у сфері податкової політики. а підставі владно-територіальної ознаки (зазвичай це стосується

видів нормативних актів):

1.         Загальнодержавні нормативні акти.

2.         Республіканські (Автономна Республіка Крим).

3.         Місцеві нормативні акти.

II.        За характером правових норм:

1.         Нормативні — акти, які містять правові норми загального характеру, при-йняті компетентними органами у встановленому порядку.

2.         Ненормативні — акти, що не містять правових норм загального харак-теру.

III.       За особливостями правового регулювання та характером встанов-

лення:

1.         Звичай, який санкціонується компетентними органами у встановленому порядку. Найчастіше мова йде про звичай, на який посилаються в законі. Звичаєм, зазвичай, регулюються процесуальні сторони функціонування по-даткових актів, межа компетенції державних органів у сфері оподаткування.

2.         Прецедент отримав широке поширення в правових системах англо-саксонського типу, особливо за наявності пробілу в законодавстві. Специ-фіка в цьому випадку полягає в тому, що правозастосовчий орган фактично виступає як нормотворча структура.

3.         Міжнародні договори (конвенції, угоди) важливого значення набувають у регулюванні подвійного оподаткування.

4.         Правова доктрина характерна для мусульманських країн, де, перебуваю-чи одним з важливих джерел шаріату, заповнює прогалини законодавства відповідно до приписів мусульманської доктрини.

5.         Нормативний правовий акт — найважливіше, а іноді — єдине, джерело податкового права. У деяких випадках інші джерела розглядаються як похі-дні від нормативного акту.

16. Податкові правовідносини: суб’єкти, об’єкт, зміст.

Податкові правовідносини — відносини, які виникають відповідно до податкових норм і регулюють встановлення, введення, справляння та стягнення податків та інших обов’язкових платежів.

Податкові правовідносини характеризуються особливими рисами, що обумовлені специфікою предмета й методу податкового права.

По-перше, податкові правовідносини виникають і розвиваються виключно у сфері фінансової діяльності держави на стадії формування державних доходів.

По-друге, податкові правовідносини є формами реалізації публічних інтересів, у зв’язку з чим вони повинні розглядатися як публічно-правові.

По-третє, одною з характерних рис податкових правовідносин є їхній майновий характер. Роль майнових благ відіграють грошові кошти, що надходять від різних суб’єктів до бюджетів і державних цільових фондів у вигляді податків та інших обов’яз­кових платежів.

По-четверте, податкове правовідношення по суті є відношенням владного характеру. Це обумовлено тим, що воно є формою реалізації податкової норми, що має імперативний характер. У зв’язку з цим однією стороною в податкових правовідносинах завжди є держава або уповноважені нею органи, які мають право видавати владні приписи.

Податкові правовідносини можна класифікувати за різними підставами.

Виходячи з функцій, які вони виконують, їх можна поділити на регулятивні та охоронні. Регулятивні правовідносини забезпечують упорядкування діяльності у сфері оподаткування. Більшість податкових правовідносин має регулятивний характер. Охоронні правовідносини виникають у зв’язку з порушенням податкової норми на основі санкції такої норми.

За характером податкових норм податкові правовідносини поділяються на матеріальні та процесуальні. Матеріальні правовідносини виникають на основі матеріальних норм податкового права. Змістом матеріальних податкових правовідносин є обо­в’язок платника податків сплачувати податок і право податкового органу вимагати його сплати. До процесуальних податкових правовідносин належать відносини, що виникають у ході провадження у справах про податкові правопорушення, у процесі надання відстрочок і розстрочок сплати податків, інших обов’яз­кових платежів.

Зміст податкових правовідносин пов'язаний з аналізом категорій, що характеризують: об’єкт, суб’єкт, права й обов’язки суб’єктів правовідносин , підстави виникнення правовідносин.

Об’єктом регулювання в податкових правовідносинах виступають кошти платників, що надходять у доходи бюджетів. У вузькому значенні – це гроші, з приводу яких між суб’єктами податкових правовідносин формується правовий зв'язок. У фінансових правовідносинах виражається сукупність грошових відносин, що пов’язані з мобілізацією, розподілом і використанням коштів для розширення виробництва і задоволення потреб членів суспільства.

Суб’єктом податкових правовідносин може бути будь – яка особа, поведінка якої регулюється нормами податкового права і яка може виступати учасником податкових правовідносин, носієм суб’єктивних прав і обов’язків.

Податкова правоздатність – передбачена нормами податкового права здатність мати права і обов’язки щодо сплати податків.

Податкова дієздатність – передбачена нормами податкового права здатність своїми діями створювати і реалізувати права і обов’язки.

Для участі у правовідносинах суб’єкті наділені правоздатністю і дієздатністю.

Суб’єктів можна виділити в три групи учасників податкових правовідносин:

1) держава ( в особі влади, що встановлюють і регулюють оподаткування );

2) податкові органи;

3) платники податків.

Особливим суб’єктом є держава. Учасниками правовідносин є також державні органи: податкові адміністрації; митні органи; податкова міліція. Діяльність цих органів регулюють в основному закони. Своєріднім є і механізм контролю за їх діяльністю.