- •Скотарство як наука і галузь сільськогосподарського виробництва.
- •Народногосподарське значення галузі.
- •3.Історія, сучасний стан та перспективи розвитку галузі в Україні.
- •4.Основні форми господарств, що займаються скотарством.
- •Місце скотарства в природі та житті людини.
- •2. Походження і класифікація великої рогатої худоби.
- •4. Внесок вітчизняних вчених в розвиток науки і практики скотарства.
- •Характеристика поживних речовин і корму для великої рогатої худоби.
- •Будова і функція системи органів травлення
- •Особливості живлення великої рогатої худоби.
- •Особливості розвитку великої рогатої худоби
- •Методи оцінки росту
- •Фактори, що впливають на інтенсивність росту худоби.
- •Форми порушення росту молодняку
- •2. Статі тіла великої рогатої худоби.
- •Лекція 6
- •Організація виробничого та племінного обліку.
- •Ведення обліку в господарствах різних категорій.
- •Присвоєння кличок, нумерація і мічення великої рогатої худоби.
- •Форми обліку в молочному скотарстві.
- •Форми обліку у м’ясному скотарстві.
- •Зоотехнічний племінний облік при застосуванні еом.
- •Поведінка та фізіологічні особливості життєвих проявів у худоби.
- •3. Стреси і продуктивність великої рогатої худоби.
- •4. Проблема збереження малочисельних і зникаючих порід.
- •4. Напрямки і методи удосконалення червоної степової породи.
- •Характеристика англерської породи: історія виникнення, методи розведення і продуктивні властивості.
- •Червона датська порода та її особливості.
- •Лекція 11
- •1. Характеристика чорно-рябої породи.
- •2. Голландська порода
- •Голштинська порода та її особливості.
- •Характеристика історичних періодів виведення
- •Молочна продуктивність голштинських корів
- •Технологічні властивості голштинських корів
- •4. Інші молочні породи.
- •Лекція 12
- •1. Характеристика симентальської породи.
- •2. Групи споріднених бурих порід.
- •3. Інші комбіновані породи.
- •Лекція 13
- •1.Британські скороспілі породи.
- •2. Великорослі франко-італійські м’ясні породи.
- •3. Американські м’ясні породи.
- •Лекція 14
- •1.Нові породи молочної худоби.
- •2.Результати породоутворювального процесу
- •Лекція 15
- •Зоотехнічні основи відтворення великої рогатої худоби.
- •Лекція 16
- •1. Планування осіменіння, запуску і отелення корів.
- •2. Поняття про неплідність та яловість.
- •3.Структура стада великої рогатої худоби в господарствах різного типу.
- •4. Особливості відтворення стада у м’ясному скотарстві.
4. Особливості відтворення стада у м’ясному скотарстві.
Робота по відтворенню стада в м’ясному скотарстві повинна бути підпорядкована щорічному одержанню теляти від кожної корови. При цьому слід пам’ятати, що м’ясна худоба за своїми біологічними особливостями і в зв’язку з великогруповим утриманням на спеціалізованих комплексах має дещо нижчу відтворну здатність порівняно з молочною. Частина корів і телиць характеризуються підвищеною реакцією на людей та роботу механізмів, на переміщення й різні ветеринарні обробки. Вільний підсис і постійна присутність телят через нервово-гуморальну систему гальмують у корів прояв статевих рефлексів та функцію яєчників, особливо при недостатній годівлі, порушених умовах утримання та невисокій молочній продуктивності. У м’ясних корів охота триває 12-18 год. Нерідко вона перебігає в тихій формі (сергактивний статевий цикл) або з перервами, що потребує великої уваги при визначенні охоти, особливо першої після отелення, контролю за тими тваринами, що відокремлюються від стада парами або невеликими групами. Для м’ясної худоби характерний більш сезонний прояв статевих циклів.
Система відтворення м’ясної худоби в кожному господарстві планується з урахуванням всього технологічного процесу і передбачає розміщення тварин залежно від їх фізіологічного стану за потоковим принципом згідно з циклограмами.
Однорідні групи формують відповідно до стадій відтворення, починаючи з родильного відділення до відлучення телят. Комплектують їх залежно від строків отелення з різницею, що не перевищує 20-30 днів.
Маточне поголів’я поділяють на корів родильного відділення, корів із підсисними телятами до 90-денного віку та на корів з телятами старшого віку і сухостійних корів.
У м’ясному скотарстві актуальним є питання сезонності отелень, що зумовлює вирішення організаційно-господарських проблем і раціонального відтворення стада.
Сезонні отелення – найбільш важливий економічно обґрунтований елемент сучасної технології м’ясного скотарства багатьох країн. Рекомендують зимово-весняні або весняні отелення. Умови цього періоду року сприяють підвищенню молочної продуктивності й активізації функцій статевих органів корів, а також кращому розвитку телят в літній період.
При організації сезонних отелень доцільно планувати осіменіння корів і телиць у травні-липні, щоб більше телят одержати у весняну пору року, підготувати для них приміщення, корми і організувати роботу по одержанню й збереженню молодняку. При вирішенні цього питання слід проводити стимуляцію відтворної функції і синхронізацію охоти у тварин.
В м’ясному скотарстві для запліднення корів використовують природне і штучне осіменіння.
Природне парування організовують для маточного поголів’я, яке не запліднюється при штучному осіменінні з розрахунку 50-60 корів на одного бугая.
Організація штучного осіменіння пов’язана з деякими труднощами виявлення тварин в охоті, вилучення їх із стада та доставкою на пункти. Тому в господарствах частіше застосовують природне парування телиць на пасовищах.
При штучному осіменінні корів їх після отелення протягом 20-25 днів утримують у родильному відділенні, контролюють стан, інволюцію матки, потім переводять в післяродове відділення де і організовують штучне осіменіння. При необхідності проводять стимуляцію охоти у корів. Тварин які не запліднюються – вибраковую, але після того як ще проведуть природне парування.
Відповідальним моментом є виявлення корів в охоті. Візуально охоту у тварин визначають, спостерігаючи за їх поведінкою під час моціону, випасання тварин або перебування їх на вигульно-кормових майданчиках. Для цього можна також використати бугая-пробника, якого використовують протягом 1,5-2 год. вранці та ввечері.
У м’ясному скотарстві корів в охоті можна визначати за допомогою бугайців 6-8 місячного віку. Для мічення корів в охоті можна використати спеціальні детектори – пластикові капсули, наповнені фарбою і зафіксовані за допомогою тканини чи клею на тілі корови в ділянці крижів.
Осіменяють лише здорових самок з явними ознаками статевої охоти. Корів і телиць осіменяють двічі в одну охоту: перший раз після виявлення охоти і другий – через 10-12 год за її наявності. Для якісного осіменіння в дозі повинно бути 10-15 млн. сперміїв з прямолінійним поступальним рухом. Найоптимальнішим є однократне осіменіння рето-цервікальним способом.
