- •Скотарство як наука і галузь сільськогосподарського виробництва.
- •Народногосподарське значення галузі.
- •3.Історія, сучасний стан та перспективи розвитку галузі в Україні.
- •4.Основні форми господарств, що займаються скотарством.
- •Місце скотарства в природі та житті людини.
- •2. Походження і класифікація великої рогатої худоби.
- •4. Внесок вітчизняних вчених в розвиток науки і практики скотарства.
- •Характеристика поживних речовин і корму для великої рогатої худоби.
- •Будова і функція системи органів травлення
- •Особливості живлення великої рогатої худоби.
- •Особливості розвитку великої рогатої худоби
- •Методи оцінки росту
- •Фактори, що впливають на інтенсивність росту худоби.
- •Форми порушення росту молодняку
- •2. Статі тіла великої рогатої худоби.
- •Лекція 6
- •Організація виробничого та племінного обліку.
- •Ведення обліку в господарствах різних категорій.
- •Присвоєння кличок, нумерація і мічення великої рогатої худоби.
- •Форми обліку в молочному скотарстві.
- •Форми обліку у м’ясному скотарстві.
- •Зоотехнічний племінний облік при застосуванні еом.
- •Поведінка та фізіологічні особливості життєвих проявів у худоби.
- •3. Стреси і продуктивність великої рогатої худоби.
- •4. Проблема збереження малочисельних і зникаючих порід.
- •4. Напрямки і методи удосконалення червоної степової породи.
- •Характеристика англерської породи: історія виникнення, методи розведення і продуктивні властивості.
- •Червона датська порода та її особливості.
- •Лекція 11
- •1. Характеристика чорно-рябої породи.
- •2. Голландська порода
- •Голштинська порода та її особливості.
- •Характеристика історичних періодів виведення
- •Молочна продуктивність голштинських корів
- •Технологічні властивості голштинських корів
- •4. Інші молочні породи.
- •Лекція 12
- •1. Характеристика симентальської породи.
- •2. Групи споріднених бурих порід.
- •3. Інші комбіновані породи.
- •Лекція 13
- •1.Британські скороспілі породи.
- •2. Великорослі франко-італійські м’ясні породи.
- •3. Американські м’ясні породи.
- •Лекція 14
- •1.Нові породи молочної худоби.
- •2.Результати породоутворювального процесу
- •Лекція 15
- •Зоотехнічні основи відтворення великої рогатої худоби.
- •Лекція 16
- •1. Планування осіменіння, запуску і отелення корів.
- •2. Поняття про неплідність та яловість.
- •3.Структура стада великої рогатої худоби в господарствах різного типу.
- •4. Особливості відтворення стада у м’ясному скотарстві.
4.Основні форми господарств, що займаються скотарством.
Вітчизняний і зарубіжний досвід показує, що потокове виробництво слід забезпечувати на різних за об’ємом виробництва фермах. Це можуть бут великі, середні та малі ферми. Їх розміри визначаються чисельністю корів: малі – 25-50 голів, середні – 50-100 голів і великі – 100-400 голів.
Крім названих, ще створюють сімейні ферми, або це фермерські господарства. Вони є невеликі за чисельністю худоби і тому їх також відносять до малих ферм. Їхньою особливістю є:
слабка оснащеність сучасною технікою, повільне освоєння
прогресивних технологій і принципово нових машин;
відсутність міцної кормової бази;
недотримання технології виробництва;
високі затрати праці на продукцію.
Перевагою є те, що вони більш чисті екологічно, виключають забруднення навколишнього середовища і дозволяють раціонально використовувати гній для підвищення родючості ґрунту. Частіше це ферми приватного характеру. Великі ферми створені на базі раніше діючих суспільних господарств (радгоспи, колгоспи), а також племінних господарств.
Лекція 2
Біологічні особливості великої рогатої худоби.
Місце скотарства в природі та житті людини.
Походження і класифікація великої рогатої худоби.
Доместикаційні зміни та господарсько корисні ознаки худоби.
Внесок вітчизняних вчених в розвиток науки і практики скотарства.
Місце скотарства в природі та житті людини.
Скотарство, як галузь господарства вперше виникло в осередках стародавньої культури. Приручення й одомашнення великої рогатої худоби відбувалося в умовах первісно – общинного ладу. Приручена худоба вперше з’явилася в Азії у районі Північної Індії приблизно 10 тис. років тому. Оскільки Європа тісно зв’язана з Азією, то згодом одомашнення худоби з’явилось і на цьому континенті.
Одомашнення диких тварин відіграло надзвичайно важливу роль у розвитку суспільства, особливо на ранніх його етапах. Воно дало змогу людині забезпечити себе продуктами харчування і сировиною для виготовлення одягу, взуття та інших предметів життєвої необхідності. Приручення і одомашнення диких тварин дало змогу людині перейти від полювання і рибальства (основного засобу добування тваринної їжі) до утримання і розведення їх у неволі, в домашніх умовах, що сприяло розвитку фізичної та розумової діяльності людини. В подальшому домашні тварини використовувались для полювання, обробки землі, транспортування вантажів, а крім того і що найголовніше вони були надійним джерелом продуктів харчування. Предками існуючих сучасних домашніх тварин були дикі тварини. Люди ловили їх, поміщали в загони, охороняли від хижаків, вирощували молодняк і розводили найбільш спокійних, які давали цінну продукцію.
Одомашнення тварин – складний і тривалий процес, який почався 10 – 8 тисяч років до н. е. в період неоліту, тобто тоді , коли людство стало переходити до осілого способу життя. Відбувалось воно неодночасно в різних місцях земної кулі.
В епоху палеоліту, що тривав понад 150 тис. років і закінчився 14 – 12 тис. років тому, людина тільки винищувала тварин. В епоху мезоліту (перехідна до неоліту епоха продовжувалася 8 тис років) і раннього неоліту (тривав 4 тис. років) починається приручення людиною диких тварин. Вже в неоліті були приручені майже всі основні види сучасних домашніх тварин. Про це свідчать викопані кісткові залишки великої рогатої худоби, овець, кіз, свиней, що виявлені в неолітичних відкладеннях Північної Африки (6 -5 тисячоліття до н. е.), Передньої і Середньої Азії (4 – 3 тисячоліття до н. е.).
Епохи мезоліту і раннього неоліту в різних географічних зонах наступили не одночасно. Тому в різних районах приручення диких тварин не збігалося з часом. Вважають, що велика рогата худоба була приручена спочатку в Азії (близько 9 – 8 тис. років тому), потім у Європі (близько 6 – 5 тис. років тому).
Із великої кількості видів тварин людина вибрала тільки ті, які були найбільш багаточисленні, відрізнялись мінливістю і добре пристосовувались до різних умов. Тому що, в процесі приручення й одомашнення велике рогата худоба перебувала в постійно змінюваних умовах зовнішнього середовища (клімат, годівля, утримання і т. д.), які звичайно й впливали на її еволюцію.