2. Поняття про неплідність та яловість.

Плодючість тварин, як і тривалість їх життя, складались в процесі їх еволюційного розвитку. Нормально розвинені тварини мають здатність до розмноження і характеризуються певною плодючістю.

Але здатність може порушуватися, тварини можуть бути неплідними.

Н е п л і д н і с т ь - це нездатність статевозрілих тварин до відтворення потомства внаслідок природних або набутих в процесі використання причин. Вони зумовлюються порушенням в годівлі, утриманні і використанні тварин, недотриманням правил техніки штучного осіменіння, хворобами статевих та інших органів. Неплідність може бути тимчасовою або постійною; природженою або набутою.

Природжена неплідність виникає у тварин внаслідок аномалій внутрішньоутробного розвитку плода в період формування статевих органів, як наслідок неповноцінності статевих клітин чи зиготи та впливу негативних факторів на організм матері під час тільності. Природжена неплідність у тварин поширена порівняно рідко у вигляді інфантилізму, фримартинізму, гермафродитизму. Може бути наслідком спорідненого парування.

Набута неплідність може бути тимчасовою або постійною і викликана різними причинами господарського характеру,а саме:

- апіментарна неплідність є наслідком загальної недогодівлі тварин, неповноцінності раціонів за вмістом білку, вітамінів, мінеральних речовин або надмірної годівлі худоби неякісними кормами;

- експлуатаційна – це порушення відтворної здатності корів внаслідок високої молочної продуктивності, особливо при короткому сухостійному періоді, невідповідності умов утримання та годівлі;

- стареча неплідність у корів зумовлена затуханням фізіологічних функцій організму.

Неплідність бугаїв – це порушення статевої діяльності, яке ускладнює їх раціональне використання через недоодержання сперми, низьку її якість, перегули й неплідність самок. Причинами неплідності можуть бути: недоліки в годівлі, експлуатації та утриманні. У бугаїв розрізняють природжену, тимчасову і аліметарну неплідність.

За нормальних умов здорова самка регулярно дає приплід. Тварину, що протягом 1-2 місяці після родів або після досягнення парувального віку не запліднилася, вважають неплідною і організовують комплекс заходів щодо профілактики неплідності, виходячи з конкретних господарських умов.

Я л о в і с т ь – це наслідок порушення відтворної здатності тварин і є господарсько-економічним поняттям.

Яловість – недодержання приплоду від маточного поголів’я протягом року. Кількість ялових тварин підраховують після закінчення господарського року. Яловість визначають у відсотках відношенням кількості недоодержаного приплоду до запланованого від маток, що були в господарстві і на початку року.

Кількість недоодержаного приплоду визначають за формулою:

К_п = , де

СП – фактична тривалість сервіс-періоду, днів;

285 – середня тривалість тільності, днів.

На один день тільності припадає 0,0035 теляти (1: 285 = 0,0035). Кожен день яловості – це втрата одного дня тільності, або 0,0035 теляти.

Збитки від яловості визначають і за кількістю недоодержаного молока від корів. Його кількість залежить від тривалості періоду неплідності та продуктивності корів. Для порівняння прийнято середньодобовий надій при оптимальному (365 днів) міжотельному періоді (МОП). Різниця в надоях між оптимальною та фактичною тривалістю МОП і дає величину недоодержаного молока за кожний день яловості.

Витрати на лікування та осіменіння неплідних корів становлять суму на одну корову, що еквівалентна недоодержанню 0,13 кг молока.

Загальні збитки від яловості можна визначити за формулою:

З_я = [ З_нт + З_нм +( 0,13×Д_я)×З_ц],

де З_я – збитки від яловості однієї тварини;

З_нт – недоодержані телята в перерахунку на молоко;

З_нм – недоодержане молоко;

Д_я – кількість днів яловості (визначають відніманням від фактичної тривалості сервіс-періоду, 80 днів);

З_ц – закупівельна ціна 1 кг молока для даної зони;

З_у – витрати на утримання 1 голови.

Економічні збитки від яловості можна розрахувати за формулою:

З_я = К × Д_я × П × З_ц × п,

де З_я – сума збитків від яловості корів;

К – постійний коефіцієнт (3,29);

П – середня продуктивність корів стада, т. кг;

п – кількість корів стада, голів.

Збільшення виробництва молока та м’яса і зниження його собівартості залежить від поліпшення відтворення стада шляхом ліквідації неплідності тварин.

Зоотехнічні заходи по боротьбі з яловістю худоби повинні бути спрямовані на організацію повноцінної годівлі і створення належних зоогігієнічних умов утримання, своєчасного осіменіння тварин, використання стимуляції статевої функції корів і телиць.