Лекція 16

Організація відтворення стада великої рогатої худоби.

1. Планування осіменіння, запуску і отелення корів.

2. Поняття про неплідність та яловість.

3. Структура стада великої рогатої худоби залежно в господарствах різного.

4. Особливості відтворення стада у м’ясному скотарстві.

1. Планування осіменіння, запуску і отелення корів.

Відтворення стада і поліпшення спадкових якостей тварин методами селекції нерозривно пов’язані між собою. Кінцева мета племінної роботи полягає в тому, щоб одержати тварин здатних в конкретних природних і технологічних умовах оплачувати з’їдені корми найбільшою кількістю високоякісної продукції при збереженні здоров’я та доброї плодючості.

Важливим організаційно-зоотехнічним заходом для прискорення відтворення стада є вірно складений план парувань, запуску й отелень. Цей план є оперативним документом, який складають на один рік за календарними місяцями. Він допомагає успішному вирішенню планових завдань по відтворенню стада, виробництву і реалізації молочної, м’ясної продуктивності та племінного молодняку.

Для того, щоб план відображав реальне становище в стаді при його складанні слід враховувати слідуюче:

1. Виробничі завдання господарства з відтворення стада і виробництва та реалізації продукції скотарства.

2. Виробничі умови господарства і виробничий напрям. Забезпеченість худоби кормами, приміщеннями (особливо родильними та телятниками), кваліфікованими телятницями; кількісний і якісний склад тварин для парування; економічну доцільність цілорічних та сезонних отелень.

3. Біологічні особливості виду і зоотехнічні норми використання тварин – вік господарської зрілості, тривалість тільності, циклічність статевого життя, бажана, тривалість: сухостійного лактаційного і сервіс, періодів у окремих корів, а також тривалість господарського використання тварин.

При забезпечені худоби кормами і приміщеннями залежно від напрямку господарства отелення можуть бути сплановані рівномірні протягом року або приурочені до весняно-літнього періоду. Для забезпечення міст та промислових центрів молочними продуктами протягом року отелення корів повинно відбуватися рівномірно. У зонах м’ясного скотарства отелення корів відбувається переважно у весняний період.

Проведення осінніх та зимових отелень потребує в усіх випадках доброї забезпеченості господарства кормами, приміщеннями та робочою силою. Перехід від сезонних весняно-літніх отелень на рівномірні цілорічні дає можливість прискорити темпи відтворення стада.

Виходячи із тривалості тільності корів (285 дн.) можна від частини тварин, що отелилися на початку року (січень, лютий), планувати в кінці року (листопад, грудень) друге отелення. Регулювання отелень проводять переважно за рахунок телиць парувального віку, корів-первісток, а також за рахунок регулювання тривалості сервіс-періоду в повновікових корів із різним рівнем продуктивності.

Для організації і планування робіт, пов’язаних з отеленнями, зручно користуватися календарем тільності корів. Наведені строки в календарі є орієнтовними.

При встановленні строків осіменіння корів після отелення враховують стан тварин, рівень їх продуктивності, конкретні умови господарства(напрям скотарства, годівлю, утримання, сезон року тощо). Оскільки запліднення корів відбувається тільки після закінчення інволюції матки, осіменіння планують з врахуванням цього строку.

Після нормального отелення при правильному утриманні й годівлі у більшості корів інволюція матки закінчується протягом 28 днів. У корів молочних порід перша охота після отелення настає на 18-45-й день, у м’ясних – дещо пізніше. У перший місяць після отелення запліднюється 25-30, а в другий – 45-55% корів. Тільність у тварин, які не приходять в охоту, встановлюють ректальним дослідженням через 45-60 днів після останнього осіменіння.

У скотарстві України значного поширення набуло штучне осіменіння глибокозамороженою спермою. Поряд з ним практикують ручне та вільне парування. Штучне осіменіння – це найефективніший метод поліпшення худоби, який має можливість використовувати найцінніших плідників для одержання від них значної кількості потомства. При штучному осіменінні є можливість уникнути цілого ряду захворювань. Поряд із цим скорочується потреба в плідниках.

Для обліку та контролем за станом відтворення стада на кожну корову заводять спеціальну картку, в яку заносять дані про строк та кратність осіменіння, сухостійний період, час запуску і отелення корови, стан здоров’я та інші дані, які відображають процес використання корови для відтворення стада. Обов’язковою умовою такого обліку є наявність у корів інвентарних номерів, які добре читаються.

Корів за ознаками охоти слід виявляти ранком і ввечері, коли вони находяться в загонах, або при підході до доїльної установки.

При ручному паруванні за одним плідником закріплюють 80-100 корів. Це дає можливість раціонально використовувати плідників, вести індивідуальний підбір, парувати корів за наміченим планом.

При вільному паруванні нераціонально використовується плідник, тому його випускають на прогулянку або пасовище разом із стадом, де й відбувається парування тварин. Навантаження на одного плідника встановлюється з рахунку 30-40 корів.

У племінному скотарстві вільне парування не застосовують.