3. Американські м’ясні породи.

До цієї групи відноситься порода санта-гертруда, яка в Україні є в невеликій кількості в Асканії-Нова Херсонської області. Крім санта-гертруди виведені ще й такі породи: біфмайстер, брангус, брафорд, чарбрей, барзона. При їх створенні використовувались британські м’ясні породи і зебу, а порода чарбрей – французька порода шароле.

Санта – гертруда. Їх назва пов’язана їх графством Санта – Гертруда, що на півдні США. Породу створювали на протязі 30 років: місцеву лонхорнську худобу схрещували із м’ясними шортгорнами, а потім із індійським зебу. В 1940 році визнана як самостійна порода під назвою санта-гертруда.

Тварини пристосовані до розведення в умовах жаркого посушливого і тропічного клімату. Міцна конституція, худоба пристосована до тривалих переходів, малочутлива до укусів і стійка до ряду захворювань і особливо тих , збудниками яких є кліщі.

Масть – вишнево-червона. Повновікові корови мають живу масу 550-600 кг, бугаї – 900-1240 кг. Новонароджені телята 26 кг, а при відлученні 230-250 кг. Забійний вихід – 63-65%. Недоліком породи є низький вихід телят. При правильній системі відтворення плідність корів підвищується.

В чистоті санта-гертруду розводять в Асканії-Нова де її використовували при створюванні асканійської м’ясної породи. Для цього застосовували складну схему схрещувань: червона степова порода, герефорди, шортгорни, санта-гертруда і кубинський зебу. Одержуваних гібридів потім розводили „в собі”.

Лекція 14

Характеристика порід великої рогатої худоби, створених на Україні.

1. Нові породи молочної худоби.

2. Результати породоутворювального

процесу в м’ясному скотарстві.

1.Нові породи молочної худоби.

За останні 35-40 років процес породоутворення набув широкого розмаху. З одного боку, це пов’язано з розробкою нових, інтенсивних технологій, до яких традиційні породи виявились непридатними, з іншого з розробкою метода штучного осіменіння тварин та можливістю тривалого зберігання сперми плідників.

Якщо 1955-1975 рр. відбувався процес заміни однієї породи іншою, то в наступному двадцятиріччі домінувало створення нових порід шляхом відтворного схрещування місцевої худоби із спеціалізованими породами світової селекції.

Саме таким шляхом були створені: українська чорно-ряба молочна порода, українська червоно-ряба молочна порода, жирномолочний і голштинізований типи червоної молочної худоби.

Українська чорно-ряба молочна порода. Створена шляхом відтворного схрещування. Апробована в 1995 році. В породі виділено три внутріпородні типи, які між собою відрізняються материнською основою та часткою спадковості голштинської породи:

Центрально-східний створено в результаті схрещування симентальської та голландської худоби з чистопородними голштинськими бугаями. Частка спадковості в межах 5/8-7/8 за голштином. Це найбільший і найпродуктивніший масив породи. Тварини мають щільну міцну конституцію. Вим’я ваноподібної або чашеподібної форми з великим запасом. Шия довга з тонкою складчастою шкірою. Холка гостра, спина рівна, пряма, поперек широкий і рівний. Зад широкий, довгий, кінцівки міцні. Добре розвинена середня частина тулуба. Молочна продуктивність корів у кращих племінних стадах становить 6000-8000 кг молока жирністю 3,6-3,8%. У породі є чимало тварин з надоєм понад 10000 кг молока. Жива маса дорослих корів – 600-650 кг, бугаїв – 850-1100 кг. Порода має задовільні м’ясні якості. За чисельністю становить 65-70% від усього поголів’я породи.

Західний тип: це голландська і німецька чорно-ряба худоба з обмеженою часткою корові голштинів. Дещо дрібніші тварини. За типом тілобудови нагадують тварин комбінованої продуктивності. Порівняно з худобою центрально-східного типу продуктивность на 10-15%.

Польський тип, вихідними породами якого є білоголова українська, голландська і голштинська, але також з невеликою часткою кревності за голштинами. Тому тварини в основному також мають комбінований тип будови тіла.

Крім Крім внутрішньопородних типів в породі затверджено три заводські типи: київський, харківський і подільський, а також 6 заводських ліній. Загальне поголів’я породи становить 2,6 млн. голів, в т. ч. 1,8 млн. корів і 950 бугаїв-плідників. Серед порід великої рогатої худоби за чисельністю займає перше місце. Українська чорно-ряба порода розводиться в господарствах Київської, Вінницької, Черкаської, Полтавської, Харківської, Хмельницької, Львівської, Рівненської, Житомирської, Волинської та Чернівецької областей. Найбільш високопродуктивні стада створені в племзаводах „Плосківський”, „Бортичі”, „Терезине”, „Чайка”, „Велика Бурімка”, „Маяк”, „Україна”, „Пасічна”, „Зоря”, „Українка”, „Куту зівка”, „Оброшене” та ін.

Українська червоно-ряба молочна порода створена шляхом відтворного схрещування сименталів з червоно-рябими голштинами, частково з айрширами та монбельярдами. Ареал породи охоплює 14 областей України. Порода апробована у 1992 р. Характерними ознаками тварин нової породи є міцна щільна конституція, гармонійність будови тіла, вим’я ванно або чашоподібної форми з великим запасом, шия довга з тонкою складчастою шкірою, холка гостра, спина рівна і пряма, поперек широкий і міцний, зад широкий, довгий, кінцівки міцні. Жива маса дорослих корів 650-680 кг, теличок 12 міс. – 300-320 кг, 18 міс. – 400-450 кг. Забійний вихід у бугайців 15 місячного віку 56-59%.

Нова порода має центральний та південно-східний внутрішньопородні типи; заводські типи – вінницький, київський, прилуцький, харківський, черкаський; 12 заводських ліній і 58 заводських родин. Надій рекордистки Русалки (ДПЗ „Христинівський”) протягом трьох лактацій коливається у межах 10489-13672 кг молока. В українській червоно-рябій породі частка крові голштинів досягає 60-80%. Але у певної кількості тварин така частка дещо більша або менша. За основу селекції взято: бажаний тип, характер, рівень продуктивності, технологічні якості худоби. У центральному внутрішньопородному типі від 342 корів за 305 дн. лактації одержано в середньому надій понад 8000 кг молока. Надій 36 корів перевищив – 10000 кг, 97 – 8000-10000, у 209-ти – 8000-9000 кг.

Середня продуктивність 1541 первістки апробованого Київського заводського типу червоно-рябої молочної породи становить 4544 кг молока жирністю 3,92%, а у повновікових корів відповідно 5718 кг і 3,92%. Середні показники 2311 корів Черкаського заводського типу відповідно становили 4622 кг і 3, 90% та 5554 і 3,93%. Середня продуктивність 3862 корів Харківського заводського типу – 5290 кг молока з вмістом жиру 4,05%, а 1414 корів Вінницького типу – 5006 кг жирністю 3,92%. Загальний масив породи налічує 1,5 млн. корів і телиць, в т. ч. понад 0,5 млн. корів. У породі використовували 950 бугаїв.

Український жирномолочний тип червоної молочної породи створено шляхом відтворювального схрещування червоної степової худоби з бугаями плідниками англерської та червоної датської порід. Повновікові корови нового типу за основними промірами тіла краще відповідають вимогам промислової технології виробництва молока. Покращена форма вимені і придатність його до

машинного доїння. Швидкість молоковіддачі становить 1,79 кг/хв.

Продуктивність корів згідно вимог стандарту за першу, другу і третю лактацію вища: за надоєм відповідно на 420, 460 і 476 кг і за вмістом жиру в молоці на 0,30, 0,31, і 0,36%. Продуктивність корів селекційного ядра (3110 голів) в 14 базових господарствах за першу лактацію становить 4731 кг молока жирністю 4,0%, другу і вищу відповідно 5052 кг, 4,01% і 5656 кг і 4,06%.

Тварини характеризуються нормальними відтворювальними властивостями: тривалість МОП в середньому знаходиться в межах 353-396 дн., лактації – 275-332, КВЗ – 0,91-1,00.

Голштинізований тип червоної молочної породи створено шляхом схрещування англеризованої червоної степової худоби із бугаями-плідниками червоно-рябої голштинської породи. При цьому передбачалося поєднати пристосованість тварин до умов півдня України з високою молочністю і технологічністю голштинської породи. У 1998 році голштинізований тип апробовано. Даний тип характеризується слідуючим розвитком господарськи корисних ознак: середній вік першого отелення 852 дня, коефіцієнт відтворювальної здатності – 0,970, надій за 305 днів першої лактації – 5033 кг молока, кращої – 6034 кг і вмістом жиру в молоці віповідно 3,87 і 3,84 %. Жива маса первісток – 494 кг, а повновікових корів понад 520 кг. Тварини голштинізованого типу характеризуються високою інтенсивністю росту та забійними якостями.

Поряд з цим відтворювальне схрещування з голштинською породою сприяло пропорційному розвитку будови тіла та покращення промірів висоти, довжини, глибини і рівномірності частот вим’я, тобто більшого прояву в зовнішньому вигляді молочного типу.

Новий голшитинізований тип української червоної молочної породи має відповідну генеалогічну структуру, до якої відносяться нові заводські лінії Ригела 352882, Кэвэлиэ 1620273, Ингансе 343514 та Хэнэвэ 1629351, а також 17 споріднених груп і 25 родин. Окремі структурні одиниці відрізняються міжгруповою диференціацією та специфічністю за розвитком господарськи корисних ознак й інших фенотипічних характеристик.

Внутрішньопородні жирномолочний і голшитинізований типи української червоної молочної породи мають загальні характеристики, що їх об’єднують. Тому подальшою селекційною роботою передбачається їх консолідація в межах єдиної породи.