2. Групи споріднених бурих порід.

Чисельні бурі породи світу походять від швіцької породи Швейцарії, де її розводили, починаючи з торф’яникової худоби близько 2000 років тому. Порода набула поширення завдяки позитивним якостям: добре акліматизується, має високу молочну і м’ясну продуктивність.

Швецька порода належить до короткорогої худоби , від якої у ХVІІІ столітті виникли альгаузька баварська, бура італійська, французька та ін.; у ХІХ столітті – бура американська, канадська, іспанська, та ін.; у ХХ столітті - костромська, лебединська, бура карпатська.

Велику увагу при розведенні швіцької породи у Швейцарії придавали екстер’єру, починаючи з масті. Це породні особливості. Масть: темна, світло бура, або мишиного кольору, що переходить у сіру уздовж хребта, а іноді біля черева зі світлим кільцем навколо носового дзеркала, а воно темне. Вим’я біле, роги білі з темними кінчиками. Голова видовжена, із широкою мордою. Холка і спина не широкі, гострі. Крижі довгі, широкі, слабко спадаючі. Груди середньої глибини і ширини. Кінцівки міцні. Поліпшення здійснювалось методом чистопородного розведення. Характеристика продуктивних особливостей: жива маса повновікових корів 600 кг, бугаїв – 950 кг, надій – 4500-5000 кг, жирність молока – 3,8-4,0%. Комбінований тип тварин за напрямком продуктивності.

У різних країнах світу поряд з комбінованим типом створено буру породу молочного напряму продуктивності. Зокрема це стосується розведення швіцької породи в США і Канаді. Тому швіцька порода американської селекції і характеризується, як молочний тип породи Швіців американської селекції використовували для поліпшення червоної датської породи.

В Україні розводять дві планові бурі породи: лебединську і буру карпатську.

Лебединська порода виведена в господарствах Сумської та Харківської областей в результаті схрещування сірої української та швіцької порід з наступним розведенням помісей „у собі” методом простого відтворного схрещування. Робота була розпочата 1902 року, а затвердження породи відбулося в 1950 році.

Селекційна робота з породою ведеться в напрямку молочно-м’ясної продуктивності. Тварини великі, міцний кістяк. Корови мають живу масу 550-650 кг, бугаї – 850-950 кг, новонародженні телята при народжені 37-45 кг. Для корів характерна така молочна продуктивність: надій 3300-4000 кг молока з вмістом жиру в молоці 3,8-3,9%. У племінних господарствах, таких як: „Півненківський”, „Чупаківський”, „Українка” надій на одну корову становить 5000-6000 кг молока.

Порода характеризується м’ясними високими якостями: середньодобовий приріст на відгодівлі 850-1000 г, забійний вихід 55-63%.

Науковцями здійснюється робота по створенню нової бурої породи на основі лебединської. Для цього використовують плідників швіцької породи західноєвропейської та американської селекції.

У 1998 р. був затверджений північно-східний тип бурої худоби, який має свою генеалогічну структуру і характеризується певними особливостями. Тварини відрізняються великими розмірами, міцною конституцією, молочним типом, високою пристосованістю до умов промислової технології виробництва молока. І найбільш важливим є те, що молоко має високі сиро придатні якості. Молочна продуктивність корів нового типу 3985 кг молока з вмістом жиру в молоці 3,94%, білка – 3,4-3,6%.

Поряд з цим розробили заходи щодо збереження лебединської породи у чистоті.

Бура карпатська порода відноситься до локальних порід і її чисельність невелика – декілька сотень голів. Вона створена в Закарпатті шляхом схрещування місцевої худоби з швіцькою та іншими бурими породами. Формування породи відбувалося у гористих і низинних зонах Карпат. Конституція та екстер’єр – характерні для всіх бурих порід. Але за ростом, живою масою і молочною продуктивністю вони менші ніж тварини лебединської та інших бурих порід. Висота в холці 124 см., обхват п’ястка 18,5-18,8 см., обхват грудей 179-180 см. Конституція міцна. Жива маса первісток 440 кг, а повновікових корів – 500 кг, бугаїв – 700-800 кг. Телята народжуються з живою масою 30-60 кг. Молочна продуктивність корів 3000-3500 кг, а в племзаводах – 5500-7300 кг. Вміст жиру в молоці 3,6-3,7%.

У бурій карпатській породі є два типи: низинний і гірський. Вони мають різну продуктивність і будову тіла. Тварин низинної зони більш крупні і продуктивніші, а гірської місцевості – менших розмірів і продуктивності. Для поліпшення бурої карпатської худоби можна використовувати лебединську та швіцьку породи.