Характеристика історичних періодів виведення

голштинської породи (за Ю.Д.Рубаном, 2002)

Період, роки	Напрямок роботи
Початок 17 ст.	Завезення худоби в Америку голландськими переселенцями
Кінець 18 ст. початок 19 ст.	Завезення в країну чорно-рябої худоби невеликими партіями
1873 р.	Створення в США ,,Асоціація племінної книги голштино-фризької худоби
1882 р.	Створення союзу завозчиків голштино-фризької худоби
1885 р.	Початок ведення Племінної книги видатних тварин
1908 р.	Введення напівофіційної системи контролю молочності корів за всю лактацію
1922 р.	Розроблено модель нового типу: висока молочність, жива маса, відмінні молочні форми
1929 р.	Введено систему класифікації тварин за типом, порівняння екстер’єру корів і бугаїв з модельними тваринами
1967 р.	Доповнення в системі селекції опис росту, розвиток передньої частини тулуба, кінцівок, ратиць і вимені у корів
2000 р.	Одержання від повнолітніх корів в середньому 9000 кг молока, жирністю 3,2-3,8% і жива маса корів понад 775 кг

У результаті тривалої селекційної роботи, спрямованої на виведення тварин спеціалізованого молочного типу з максимальною молочною продуктивністю і міцною конституцією, був створений вузькоспеціалізований молочний тип худоби. Середня жива маса дорослих корів 650-700 кг, а в окремих особин досягає 900 кг, висота в холці 142-145 см. У бугаїв-плідників жива маса – 1100-1200 кг, висота в холці 160-165 см. Для голштинської породи характерні великі розміри тварин, добре розвинена грудна клітина, менш розвинена мускулатура, чудово виражені молочні форми. Вим’я у голштинських корів об’ємне, широке, міцно прикріплене до черева. 85-87% корів голштинської породи мають ванно - і чашоподібну форму вим’я. Завдяки великому його об’єму тварини добре витримують 2-разове доїння. Індекс рівномірності розвитку вим’я в середньому складає не менше 42-44% при швидкості молоковіддачі 1,92-2,37 кг/хв.

Більшість тварин голштинської породи має чорно-рябу (чорно-білу) масть, причому чорні ділянки великі і не змішані з білими. Тварини можуть бути майже суцільно чорними або суцільно білими, але їх не реєструють в племінну книгу, вперше видану в 1872 р., як чистопорідних. Зустрічається також червоно-ряба (червоно-біла) масть. Це рецесивна форма, але голштини цієї масті широко розповсюджені в Європі. На протязі тривалого періоду американські скотозаводчики ставили за мету викоренення рецесивного червоного гену (Red- фактору). Голштино-фризька асоціація США і Канади відмовлялася реєструвати червоно-рябих голштинів. Нащадків червоно-рябої масті, за винятком телиць від кращих корів, забивали. Але починаючи з 1971 р. червоно-рябих голштинів стали записувати у племінні книги поряд з чорно-рябими голштинами. Отже, інтенсивність селекції червоно-рябої масті в голштинській породі була високою на протязі багатьох років. Тому логічно припустити, що в середньому червоно-рябі голштини за молочною продуктивністю генетично якщо й не перевищують чорно-рябих голштинів, то аж надто не поступаються їм.

У розведенні голштинської породи значна роль приділялась виявленню тварин з рекордною продуктивністю. Під час виведення тварин селекціонери включають у родовід максимальну кількість кращих бугаїв і корів, використовуючи в ряді поколінь як кроси, так і споріднене спарювання різних ступенів.

Породі належить рекорд молочної продуктивності за добу (110,9 кг) за лактацію (понад 25 тис. кг) і за все життя (понад 150 тис. кг молока). Надій повновікових тварин в середньому складає 6500 кг молока із вмістом жиру в молоці 3,6%. В кращих стадах 8-12 тис. кг молока.

Одним із вирішальних факторів при створенні сучасної високопродуктивної голштинської худоби США і Канади був технічний прогрес в галузі кормо-виробництва і годівлі. В структурі раціону дійного стада на долю концентратів приходиться 40-44% від загальної його поживності.

Голштинська порода створена в умовах і для інтенсивної годівлі, відселекціоновано тип тварин на здатність ефективно переробляти велику кількість високоякісних кормів у збалансованих раціонах. Загальні витрати кормів в США нині доведені майже до 70 ц к. од. на корову в рік. Склад раціонів контролюється і оперативно коректується за 20 і навіть більше якісним показниками. Тому голштини, маючи високу молочність (8-10 тис. кг молока за лактацію) дуже вибагливі до рівня та якості годівлі, а також до умов утримання.

Завдяки високій молочній продуктивності, пристосованості до різних кліматичних умов і економічності голштинська порода дуже швидко поширилася в багатьох країнах світу і за чисельністю займає перше місце.

Голштинську худобу, заморожену сперму і ембріони експортують із США в 55 країн світу, а з Канади – в 44. Підвищеним попитом на світовому ринку користуються канадські голштини, які, крім високої молочності, характеризуються підвищеною жирномолочністю, більшим відсотком білка в молоці, масивністю, правильною формою вимені та міцними кінцівками. Голштинська худоба добре адаптується в різних регіонах, проте вона дуже вибаглива до умов годівлі.

Певна кількість молочного поголів’я голштинської породи була завезена на південь України, де і створили репродуктори. Це племінні господарства: ДПЗ „Славне” АР Крим, ДПЗ „Малинівка” Донецької та „Восход” Запорізької областей. В умовах репродукторів корови голшитинської породи характеризувались достатньо високими показниками продуктивності (табл. 6).

Таблиця 6.