4. Форми обліку в молочному скотарстві.

Зоотехнічний і племінний облік ведуть за формами, затвердженими Міністерством аграрної політики України і проводять у встановлені ними строки. Основними документами племінного обліку є: картка племінного бугая і картка племінної корови (телиці), для завезених тварин – ще племінне свідоцтво.

Для ведення виробничо-зоотехнічного і племінного обліку застосовують такі форми:

1. Облік поголів’я: “акт на оприбуткування приплоду”,

“акт на переведення тварин із групи в групу”,

“акт на переведення тварин із основного стада”,

“акт на вибуття (забій, доріз) тварин”,

“товаро-транспортна накладна на відправку тварин” форма № 1-сх.,

“звіт про рух поголів’я худоби”.

2. Облік кормів: акт на приймання грубих і соковитих кормів, акт на оприбуткування пасовищних кормів, відомість витрат кормів.

3. Облік виробленої продукції: журнал обліку надоїв молока, акт контрольного доїння (форма 4-мол), книга обліку молочної продуктивності корів, журнал аналізу молока і молочних продуктів, товаро-транспортна накладна на відправку молока і молочних продуктів (форма № 1-сх.), відомість руху молока, листок обліку молока, журнал реєстрації приплоду і вирощування молодняку (3-мол), звіт про виробництво продуктів тваринництва (форма 24-сільгоспоблік), журнал відтворення стада великої рогатої худоби (форма № 3-врх).

4. Документи племінного обліку: картка племінного бугая (1-мол), картка племінної корови, (2-мол), журнал оцінки вимені корів та інтенсивності молоковіддачі (5-мол), відомість вимірювання статей тіла корів (6-мол), відомість вимірювання статей тіла бугаїв (8-мол), звіт про племінну цінність та результати використання бугаїв молочних і молочно-м’ясних порід (9-мол).

5. Форми обліку у м’ясному скотарстві.

У м’ясному скотарстві основним документом племінного обліку є спеціальні картки (форма 1-м ‘яс і 2-м’яс). Результати підбору пар, парування і отелення заносять у форму 3-м’яс. Після отелення корови фіксують стать приплоду, його живу масу, номер і кличку в журналі обліку вирощування племінного і ремонтного молодняку (форма 4-м’яс). Первинним документом є акт про приплід. У м’ясному скотарстві ведеться акт про відлучення телят, бонітувальна відомість корів м’ясних порід (форми 5-м’яс), зведена відомість результатів бонітування (форма 7-м’яс).

Можуть вестись додаткові форми обліку, які розроблені для конкретного господарства і дозволяють чітко відображати стан стада великої рогатої худоби, виробництво продукції та її реалізацію.

6. Зоотехнічний племінний облік при застосуванні еом.

Впровадження великомасштабної селекції обумовило використання ЕОМ, що дає можливість аналізувати великі масиви даних, що централізовано поступають в обчислювальні центри. В ОЦ дані переносяться на технічні носії інформації, за допомогою яких дані про тварин вводяться в пам’ять ЕОМ і проводиться їх обробка.

При щомісячному надходженні інформації на ЕОМ оформлюють такі документи: звіт про результати отелень і осіменінь корів, розвиток молодняку, продуктивність корів за контрольними доїннями, кількість і якість спермопродукції бугаїв, запліднювальну здатність сперми плідників, поповнення і витрати спермобанку тощо. Крім того, на ЕОМ на кожний наступний місяць складається план осіменінь та отелень (для кожної корови), комплектування груп тварин.

На основі накопиченої інформації про тварин за рік на ЕОМ складають різні звіти про продуктивність, бонітування тварин, результати їх племінного використання.

В останні роки у зв’язку з широким розповсюдженням відносно дешевих і надійних персональних ЕОМ (ПЕОМ) в деяких господарствах впроваджено автоматизований первинний зоотехнічний і племінний облік. У рамках окремого господарства на ПЕОМ вирішується комплекс завдань з оцінки, відбору і підбору тварин, годівлі, осіменіння, ветеринарного обслуговування та економіки.

Лекція 7

Основи етології великої рогатої худоби.

1. Поведінка та фізіологічні особливості життєвих проявів у худоби.

2. Стресостійкість та методи її оцінки.

3. Стреси і продуктивність великої рогатої худоби.

4. Профілактика стресів у скотарстві.