- •Скотарство як наука і галузь сільськогосподарського виробництва.
- •Народногосподарське значення галузі.
- •3.Історія, сучасний стан та перспективи розвитку галузі в Україні.
- •4.Основні форми господарств, що займаються скотарством.
- •Місце скотарства в природі та житті людини.
- •2. Походження і класифікація великої рогатої худоби.
- •4. Внесок вітчизняних вчених в розвиток науки і практики скотарства.
- •Характеристика поживних речовин і корму для великої рогатої худоби.
- •Будова і функція системи органів травлення
- •Особливості живлення великої рогатої худоби.
- •Особливості розвитку великої рогатої худоби
- •Методи оцінки росту
- •Фактори, що впливають на інтенсивність росту худоби.
- •Форми порушення росту молодняку
- •2. Статі тіла великої рогатої худоби.
- •Лекція 6
- •Організація виробничого та племінного обліку.
- •Ведення обліку в господарствах різних категорій.
- •Присвоєння кличок, нумерація і мічення великої рогатої худоби.
- •Форми обліку в молочному скотарстві.
- •Форми обліку у м’ясному скотарстві.
- •Зоотехнічний племінний облік при застосуванні еом.
- •Поведінка та фізіологічні особливості життєвих проявів у худоби.
- •3. Стреси і продуктивність великої рогатої худоби.
- •4. Проблема збереження малочисельних і зникаючих порід.
- •4. Напрямки і методи удосконалення червоної степової породи.
- •Характеристика англерської породи: історія виникнення, методи розведення і продуктивні властивості.
- •Червона датська порода та її особливості.
- •Лекція 11
- •1. Характеристика чорно-рябої породи.
- •2. Голландська порода
- •Голштинська порода та її особливості.
- •Характеристика історичних періодів виведення
- •Молочна продуктивність голштинських корів
- •Технологічні властивості голштинських корів
- •4. Інші молочні породи.
- •Лекція 12
- •1. Характеристика симентальської породи.
- •2. Групи споріднених бурих порід.
- •3. Інші комбіновані породи.
- •Лекція 13
- •1.Британські скороспілі породи.
- •2. Великорослі франко-італійські м’ясні породи.
- •3. Американські м’ясні породи.
- •Лекція 14
- •1.Нові породи молочної худоби.
- •2.Результати породоутворювального процесу
- •Лекція 15
- •Зоотехнічні основи відтворення великої рогатої худоби.
- •Лекція 16
- •1. Планування осіменіння, запуску і отелення корів.
- •2. Поняття про неплідність та яловість.
- •3.Структура стада великої рогатої худоби в господарствах різного типу.
- •4. Особливості відтворення стада у м’ясному скотарстві.
Ведення обліку в господарствах різних категорій.
Зоотехнічний облік – це запис про продуктивність і якість продукції, походження, живу масу, парування, приплід та інших даних про тварин. За матеріалами обліку і племінних записів оцінюють, відбирають та підбирають тварин для розведення.
Зоотехнічний племінний облік ведуть за спеціальними формами, затвердженими Міністерством аграрної політики України, а також Центральним статистичним управлінням.
Ведення чіткого обліку надає всю інформацію про стан стада великої рогатої худоби і дозволяє:
здійснювати контроль за рівнем продуктивності тварин і своєчасно відповідними заходами корегувати його;
раціонально використовувати корма, більш інтенсивно застосовувати цей фактор для підвищення рівня продуктивності худоби;
проводити роздій повновікових корів і первісток з метою прояву у них максимального генетичного потенціалу;
поліпшити організацію відтворення стада, контролювати тривалість сухостійного і сервіс-періоду, збереженість телят;
здійснювати систему організаційно-зоотехнічних та селекційних заходів в стаді;
проводити планування продуктивності худоби, потреби в кормах;
розробляти плани племінної роботи зі стадом;
впроваджувати читку систему ветеринарних заходів, спрямованих на одержання високоякісної продукції від здорових тварин;
використовувати ЕОМ у скотарстві.
Залежно від спеціалізації господарств і тваринницьких ферм організаційні форми ведення племінної роботи в них різні. За своїм призначенням тваринницькі господарства бувають товарні (користувальні) і племінні (племінні заводи і репродуктори або дочірні господарства). В племінних господарствах зосереджено 10-15 % висококласного поголів’я від всієї кількості худоби. Їх завданням є вдосконалення продуктивних і племінних якостей існуючих порід та створення нових, більш продуктивних. Вони повинні забезпечувати одержання необхідної кількості висококласних племінних тварин, особливо плідників, для масового поліпшення продуктивних якостей худоби на товарних фермах. Виробництво молока, яловичини є для них другорядним завданням.
Товарні господарства мають основне (85-90 %) користувальне поголів’я великої рогатої худоби. Вони є основними виробниками товарної продукції (молока, яловичини). Тому племінна робота в цих господарствах має дещо інший характер і відрізняється від такої в племінних господарствах.
Рівень племінної роботи в племінних господарствах і товарних відрізняється за методами розведення, способами відбору і підбору, умовами вирощування молодняку, тобто в племінних заводах здійснюється поглиблена селекційно-племінна робота з худобою.
Ці відмінності обумовлюють і певні особливості ведення виробничого і племінного обліку в господарствах різних категорій.
Племінні господарства. Ведеться індивідуальний облік продуктивності та всі форми обліку, які дають повне уявлення про походження, вік, розвиток тварин. Добір тварин у племзаводах проводять індивідуальний за комплексом таких ознак: походження, лінійна належність, індивідуальні якості (еекстер’єр, конституція), жива маса, продуктивність, якість потомства. На підставі всебічної оцінки індивідуальних властивостей стадо поділяють на виробничі групи відповідно до їх племінної цінності.
У племінних господарствах підбір тварин проводять з урахуванням походження, індивідуальних особливостей пар та якості приплоду, одержаного від попередніх спаровувань. Вирощування племінного молодняку спрямовують на максимальний розвиток індивідуальних господарсько-корисних ознак та спадкових властивостей. При цьому здійснюється індивідуальний контроль за ростом і розвитком ремонтних телиць і бугайців, здійснюють вибраковку молодняку, який не відповідає стандарту породи.
Товарні господарства. На тваринах виробничої групи здійснюють груповий контроль і обліковують годівлю, продуктивність і розвиток молодняку. Для контролю за розвитком тварин обов’язковим є їх зважування одразу після народжування, а потім – щомісячно або в певні вікові періоди.
Зоотехнічний облік на фермі с промисловою технологією здійснюється також згідно затверджених форм. Основною формою обліку, як і на всіх фермах, прийнята індивідуальна картка на кожну корову (форма 2-мол), а на телицю таку картку заводять після того, як встановлено, що вона тільна. Ведуться також журнали контрольних доїнь, журнал реєстрації приплоду, відомості зважувань тварин і відповідні картки обліку осіменіння корів. Відповідно до записів техніка штучного осіменіння складається план запуску, отелень і осіменінь корів.
При початково-цеховій системі організації виробництва молока передбачено чіткий облік фізіологічного стану корів, їх продуктивності та строків переміщення по цехам. Якщо такий облік відсутній, то неможливо налагодити виробництво і проводити селекційно-племінну роботу. В умовах потоково-цехової системи зоотехнічний облік, крім загальних відомостей про тварин, відображає: продуктивність на всіх стадіях лактації; переміщення по цехам; дотримання технічних вимог в усіх цехах; стан здоров’я корів; організація і контроль відтворення поголів’я; рівень і ефективність годівлі; дотримання ветеринарних правил і заходів; виконання ветеринарної циклограми.
Для ведення виробничого і зоотехнічного обліку використовується документація установлених форм, затверджених Міністерством аграрної політики України. Всі необхідні зоотехнічні дані про тварин, відтворення поголів’я і розвитку молодняку у відповідну форму обліку (2-мол, 3-мол, 4-мол, 6-мол, 7-мол, 12-ИО).
Переміщення тварин по цехам, стан їх здоров’я і продуктивність у різні фізіологічні періоди записують в додатково розроблену форму зоотехнічного обліку – “індивідуальна карточка корови”. Ця форма є основним технологічним документом, складеним за принципом циклограми потоково-цехової організації виробництва молока. Для контролю ефективності роздою є “карточка роздою корови”. Вона дає додаткову інформацію про корову і є документом, який відображає працю оператора цеху роздою і осіменіння.
Для ведення чіткого виробничо-зоотехнічного обліку і повсякденної зоотехнічної роботи на фермі зі стадом, а також для розпізнавання тварин, їм присвоюють клички, індивідуальні номери і мітять.
