- •Безпека життєдіяльності
- •Глава 1 Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності,
- •Глава 2 Природні загрози та характер їхніх проявів і дій …………………...18
- •Глава 3 Техногенні небезпеки та їхні наслідки ……………………………….43
- •Глава 4 Соціальні небезпеки ………………………………………………...90
- •Глава 5 Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови
- •Глава 6 Менеджмент безпеки ………………………………………………...140
- •Глава 7 Управління силами та засобами ог під час нс …………………….166
- •Глава 1 категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек
- •1.1. Предмет безпеки життєдіяльності
- •1.2. Головні визначення бжд Безпека
- •1.3. Культура безпеки
- •1.4. Аксіоми безпеки життєдіяльності
- •1.5. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.6. Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек
- •1.7. Класифікація нс
- •Глава 2 природні загрози та характер їхніх проявів і дії
- •2.1. Класифікація природних надзвичайних ситуацій
- •2.2. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ Землетруси
- •Правила поводження у осередку землетрусу
- •Провали
- •2.3. Небезпечні метеорологічні явища Бурі та урагани
- •Блискавка
- •2.4. Небезпечні гідрологічні процеси і явища Повені
- •Підтоплення
- •2.5. Пожежі у природних екосистемах
- •2.6. Біологічні небезпеки
- •Глава 3 Техногенні небезпеки та їхні наслідки
- •3.1. Промислові аварії, катастрофи та їхні наслідки Види та причини виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Типи руйнувань при нс
- •3.2. Небезпечні події на транспорті та транспортних комунікаціях
- •Транспортування небезпечних хімічних речовин
- •3.3. Гідродинамічні аварії
- •Хвиля прориву та її вражаючі фактори
- •Правила особистої безпечної поведінки при гідродинамічних аваріях
- •3.4. Пожежна безпека
- •Продукти горіння
- •Етапи розвитку пожежі
- •Зони пожежі. Небезпечні для людини чинники пожежі
- •Стадії пожежі
- •Вибух Короткі відомості про вибухові речовини
- •Вражаючі чинники вибухів Дія вибуху на людину
- •Основні вражаючі чинники і зони дії вибуху
- •Класифікація об'єктів за їх пожежо- вибухонебезпекою
- •Дії населення при вибухах
- •Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій
- •3.5 Радіаційна безпека
- •Іонізуючи випроміннювання
- •Ознаки радіаційного ураження. Гостре опромінення. Хронічне опромінення
- •Нормування радіаційної безпеки
- •Норми зонування територій в залежності від радіоактивного забруднення
- •Режими радіаційного захисту і порядок введення їх в дію
- •Принципи забезпечення радіаційної безпеки
- •3.6 Хімічна безпека Класифікація нхр за мірою дії на організм людини
- •Особливості виникнення і розвитку аварій на хно
- •Захист продуктів харчування і води при хімічній аварії
- •Організація дозиметричного й хімічного контролю
- •Надання першої допомоги ураженим
- •Глава 4 соціальні небезпеки
- •4.1. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики Класифікація соціальних небезпек
- •Причини соціальних небезпек
- •Тероризм
- •Чинники можливих проявів тероризму в Україні
- •Світові прояви тероризму
- •4.2. Соціальні та психологічні фактори ризику
- •4.2.1. Маніпуляція свідомістю Інформаційні засоби та способи впливу на психіку людини
- •Методи маніпулювання людською свідомістю
- •Дезінформація як метод маніпулювання людською свідомістю
- •Навіювання як спосіб маніпулювання свідомістю людини
- •4.2.2. Небезпека засобів масової інформації
- •4.2.3. Реклама та її маніпуляційні можливості
- •4.2.4. Шкідливі звички. Алкоголізм та тютюнокуріння
- •4.2.5. Поводження людини в натовпі
- •Натовп і паніка
- •4.3. Захисні властивості людського організму
- •4.3.1. Фізіологічні особливості людини Будова і властивості аналізаторів
- •Характеристика основних аналізаторів
- •4.3.2. Психологічні особливості людини
- •Значення психіки людини в забезпеченні бжд
- •Властивості людини
- •Атрибути людини
- •Риси людини
- •Якості людини
- •Глава 5 Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс
- •5.1. Загальний аналіз ризику і проблем безпеки складних систем
- •5.1.1. Ризик
- •5.1.2. Індивідуальний ризик
- •5.2. Концепція прийнятного ризику
- •5.3. Головні етапи кількісного аналізу та оцінки ризику
- •5.4. Принципи забезпечення безпечної життєдіяльності
- •Алгоритм прийняття рішення для забезпечення безпеки для об'єкта потенційної небезпеки
- •Глава 6 менеджмент безпеки
- •6.1. Правове забезпечення безпеки життєдіяльності
- •6.1.1. Управління безпекою життєдіяльності
- •6.1.2. Основи національного законодавства з безпеки життєдіяльності
- •Законодавчі та нормативні акти з безпеки життєдіяльності
- •6.2. Державне регулювання системи заходів щодо попередження виникнення техногенних нс
- •6.2.1. Заходи щодо забезпечення безпеки техносфери
- •6.2.2. Заходи щодо поліпшення екологічної обстановки і раціонального природокористування Раціональне розміщення потенційно небезпечних виробництв
- •Розробка цільових природно-охоронних програм
- •6.3. Загальні засади моніторингу нс та порядок його здійснення
- •6.4. Менеджмент безпеки на підприємстві
- •Основні поняття корпоративної безпеки Джерела загроз об'єкту економіки.
- •Війна в сфері економіки і технології
- •Стратегія економічної розвідки
- •Система забезпечення корпоративної безпеки об'єкта економіки
- •Служба безпеки об'єкта економіки
- •Глава 7 управління силами та засобами ог під час нс
- •7.1. Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення нс
- •Організація оповіщення і зв'язку в надзвичайних ситуаціях
- •Організація оповіщення
- •Організація зв'язку (проходження інформаційних потоків)
- •Оповіщення населення
- •7.2. Основні заходи по реагуванню на нс
- •7.3. Ліквідація надзвичайних ситуацій і їх наслідків
- •7.3.1. Основні заходи щодо ліквідації нс і їх наслідків
- •7.3.2. Життєзабезпечення постраждалого населення
- •Забезпечення постраждалого населення водою
- •Забезпечення постраждалого населення продуктами харчування
- •Забезпечення постраждалого населення предметами першій необхідності
- •Забезпечення постраждалого населення житлом
- •Медичне забезпечення постраждалого населення
- •Забезпечення населення комунально-побутовими послугами
- •Реабілітація постраждалого населення
- •7.3.3. Дії населення в умовах нс Дії населення в зонах радіаційного зараження
- •Дії населення в зонах хімічного зараження
- •Дії населення в осередках інфекційного ураження
- •Література
2.2. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ Землетруси
Землетруси - коливання земної кори, що виникають у результаті природних геологічних процесів: руху тектонічних плит, вулканічної діяльності, обвалів підземних пустот, внаслідок падіння на поверхню землі великих космічних тіл, а також під час потужних підземних та наземних вибухів, зокрема під час проведення ядерних випробувань. Тому, залежно від причин і місця виникнення, землетруси поділяються на тектонічні, вулканічні, обвальні і моретруси.
Землетруси охоплюють великі території і характеризуються руйнуванням будівель і споруд, масовою загибеллю людей під уламками споруд, виникненням масових пожеж і виробничих аварій, затопленням населених пунктів та цілих районів, провалом населених пунктів при обвальних землетрусах, руйнуванням і змиванням населених пунктів хвилями цунамі, негативною психологічною дією.
Осередки землетрусів знаходяться переважно на глибині 30-60 км, а інколи сягають глибини 700 км, їх називають центром (гіпоцентром), а проекцію гіпоцентру на поверхню землі - епіцентром землетрусу.
Від центру землетрусу у всіх напрямках землі поширюються сейсмічні хвилі (пружні коливання), що затухають з відстанню, тому інтенсивність землетрусу на поверхні землі залежить від енергії, що вивільняється в гіпоцентрі землетрусу та відстані до нього, зменшуючись до периферії.
Коливання земної кори спостерігаються у вигляді поштовхів, кількість і проміжки часу між якими залежать від великої кількості причин і можуть бути різними.
Основні параметри, що характеризують силу і характер землетрусу - магнітуда, глибина осередку та інтенсивність енергії на земній поверхні.
Магнітуда (М) - міра загальної кількості енергії, що випромінюється при сейсмічному поштовху у формі пружних хвиль. Вона залежить лише від внутрішніх причин, що викликали землетрус.
Існує велика кількість сейсмічних шкал. В Україні використовується європейська 12-ти бальна шкала МБК-64 (табл. 2.1). Ця шкала характеризує силу землетрусу, тобто ступінь збитків і руйнувань у певному місці на поверхні Землі, спричинених тим чи іншим землетрусом.
Таблиця 2.1 - Характеристика землетрусу за дванадцятибальною системою МБК-64
Бал |
Сила землетрусу |
Коротка характеристика |
I |
непомітний струс грунту |
Відмічається тільки сейсмічними приладами |
II |
дуже слабкі поштовхи |
Реєструється сейсмічними приладами. Відчувають тільки окремі люди, які знаходяться на верхніх поверхах будівель |
III |
слабкий |
Відчуває лише невелика частина населення, здається, що під вікнами проїздить вантажний автомобіль |
IV |
помірний |
Розпізнається за легким дрижанням віконних шибок, скрипом дверей і стін |
V |
досить сильний |
Під відкритим небом відчувають багато людей, у середині будинків - всі. Загальний струс будівлі, коливання меблів. Тріщини віконного скла і штукатурки. Просинаються ті, хто спав |
VI |
сильний |
Відчувають всі. Картини падають зі стін. Окремі шматки штукатурки відколюються |
VII |
дуже сильний |
Пошкодження (тріщини) в стінах кам'яних будинків. Антисейсмічні, а також дерев'яні будови не пошкоджуються |
VIII |
руйнівний |
Тріщини на схилах і на сирому грунті. Руйнуються деякі цегляні стіни, димові труби, башні, пам'ятники зрушують з місця або падають. Будинки сильно пошкоджуються |
IX |
спустошливий |
Сильне пошкодження і руйнування кам'яних будинків. Старі дерев'яні будинки перекошуються |
X |
нищівний |
Тріщини в грунті, інколи до метра шириною. Зсуви, обвали зі схилів. Руйнування кам'яних будівель |
XI |
катастроф-фічний |
Широкі тріщини в верхніх шарах землі. Численні зсуви і обвали. Кам'яні будинки майже повністю руйнуються. Сильне викривлення залізничних рейок |
XII |
сильно ката-строф-фічний |
Зміни в грунті досягають великих розмірів. Численні тріщини, обвали, зсуви. Виникнення водоспадів, відхилення течії річок, утворення загат на річках, озерах. Жодна споруда не витримує. |
Контроль за сейсмічною ситуацією в Україні здійснюється мережею сейсмічних та геофізичних станцій Національної академії наук України та Службою спеціального контролю Національного космічного агентства України.
Всього в Україні площа сейсмонебезпечних зон становить 123,7 тис. км2. Загалом, до 40 відсотків території України може бути охоплено безпосереднім впливом небезпечних сейсмічних подій і до 70 відсотків - одночасним впливом землетрусів із підтопленням, зсувами та іншими інженерно-геологічними процесами, які впливають на стійкість споруд.
Особливу небезпеку становлять сейсмічні коливання на особливо важливих об'єктах, порушення технологічних циклів на яких може призводити до втрат, які в кілька разів перевищують прямі втрати від сейсмічного впливу на будівлі. До таких об'єктів на території України належать ядерні реактори, численні нафтопроводи тощо.
Матеріальні, економічні збитки та людські втрати у разі землетрусів залежать від: сили землетрусу; площі стихійного лиха; щільності населення в осередку землетрусу; ступеня руйнування будівель; раптовості виникнення; інших чинників.
